< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Позиція ОІК щодо подій в Афганістані

Конференція вказала на неможливість розв'язання афганської проблеми військовим шляхом та закликала учасників конфлікту зупинити кровопролиття і співпрацювати з метою створення представницького поліетнічного уряду. Вона схвалила ініціативу Мухаме-да Хаттамі, президента Ісламської республіки Іран та голови Восьмого саміту з розв'язання афганської проблеми, який наголосив на важливості співпраці й координації діяльності між ОІК та ООН, щоб створити сприятливі умови для досягнення примирення між афганськими народностями. Конференція закликала всі держави негайно припинити постачання зброї всім сторонам конфлікту, а також звернулась до афганців і особливо до афганських фермерів припинити вирощування, вироблення та експорт нелегальних наркотиків. Конференція наполягла на тому, щоб країни-учасниці та ісламські інститути збільшили свою допомогу афганським біженцям у Пакистані та в Ірані, закликаючи зробити все можливе, щоб допомогти біженцям повернутися на свою батьківщину.

Політика ОІК щодо Боснії та Герцеговини

Конференція наголосила на важливості економічної відбудови та її ролі в процесі встановлення миру і стабільності в цій країні. Конференція прийняла програму дій для Боснії та Герцеговини, в якій були визначені шляхи і методи двосторонньої співпраці між країнами-членами ОІК і Боснією та Герцеговиною, особливо в галузі торгівлі, інвестицій та культури. Цією програмою передбачено надання гуманітарної допомоги біженцям і підтримки дій щодо завершення операцій з ліквідації мін. Програмою передбачена реконструкція релігійних та культурних пам'ятників і надання правової підтримки в протизлочинній діяльності та агресії і підтримка співпраці з Міжнародним Судом з військових злочинів у колишній Югославії. Конференція прийняла "рішення про зміну пріоритетів Допоміжної мобілізаційної групи по Боснії та Герцеговині та про створення Фонду довіри для швидкого повернення біженців на батьківщини" [8, с. 67].

Роль ОІК у врегулюванні косовської проблеми

Конференція звернулася до ООН для захисту права косоварів на самовизначення, а також захисту їхньої культурної спадщини. Конференція ствердила, що безпечне та безумовне повернення косовських біженців до своїх домівок є передумовою встановлення миру в регіоні. Конференція звернулася до міжнародної громадськості з вимогою притягнути до судової відповідальності всіх осіб, причетних до етнічних чисток та інших злочинів проти людства в Косово. Конференція висловила готовність ОІК приєднатися до моніторингових та миротворчих операцій у Косово в рамках проведення миротворчих операцій під егідою ООН. Конференція наполягла, щоб міжнародна місія в Косово продовжила використовувати всі необхідні засоби для забезпечення співпраці між етнічними групами з метою захисту та безпеки всього народу Косово. Конференція оцінила надання гуманітарної допомоги Косово країнами-членами ОІК та закликала їх спільно зі всіма державами світу продовжити надання фінансової допомоги для відбудови Косово.

ОІК і Сомалі

Конференція "підтвердила свою підтримку президенту Республіки Сомалі Абдулкасим Салад Гасай у досягненні миру і національної єдності в його країні" [6, с. 106]. Конференція закликала всі партії Сомалі припинити війну і жорстокість, прислухатись до голосу миру та приєднатись до процесу переговорів щодо відбудови та об'єднання країни. Конференція наполягла, щоб країни-учасниці та міжнародна громадськість брали активну участь у процесі відбудови Сомалі. Вона звернулась з проханням до Генерального секретаря з проханням створити місії для визначення пріоритетів розвитку, політичної та національної єдності країни.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >