< Попер   ЗМІСТ   Наст >

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ГРУПАМИ, ПІДЛІТКОВИМИ ТА МОЛОДІЖНИМИ ОБ'ЄДНАННЯМИ

Теоретичний матеріал для вивчення

> проблеми підлітків та молоді;

> групи як об'єкт соціально-педагогічної діяльності;

> методика соціально-педагогічної роботи з групами, підлітковими та молодіжними об'єднаннями

Проблеми підлітків та молоді

Соціально-педагогічна діяльність у якості об'єкта має багаточисленні формальні та неформальні групи, починаючи з класних колективів і закінчуючи групами різноманітної спрямованості, які характерні для підліткової та молодіжної субкультури.

Підлітки - юнаки і дівчата від 11-12 - 15-16 років, тобто це період від дитинство до зрілості. Цей період характеризується не лише фізичним і статевим дозріванням, але й формуванням особистості, моральних установок і переконань, світогляду, який, здебільшого, не співпадає з нормами встановленими в суспільстві.

Дефекти сімейного і педагогічного виховання не сприяють належному вихованню дітей у цей період. Діти, які сприятливі до негативних впливів, стають педагогічно занедбаними, вони не виховані, погано вчаться, хоча фізично здорові. Такі діти належать до категорії "важких". У соціальній педагогіці "важкі" діти складають групу соціально дезадаптованих дітей. Вони не люблять працювати, не можуть заставити себе систематично навчатися. Порушують дисципліну в школі і на вулиці, конфліктують з учителями, батьками, однолітками, втікають із школи. Вони блукають, п'ють, вживають наркотики, порушують закони. Діти стають соціально і педагогічно занедбаними, тому, вони, як найбільш вразлива категорія населення, потребують різних видів соціально-педагогічної допомоги.

Соціальна занедбаність - такі наслідки недостатності відповідних факторів, які приводять до недорозвинення соціальних якостей, потреб, ціннісних орієнтацій, мотивів особистості, мінімізованого соціального досвіду, труднощів в оволодінні соціальними ролями. Соціально занедбані діти професійно не орієнтуються, у них не сформовані суспільно корисні уміння та навички, звужена сфера інтересів. Вони характеризуються глибоким відчуженням від сім'ї і школи, їх формування і соціальний розвиток проходить під впливом асоціальних, криміногенних підліткових груп, засвоєння групових норм і цінностей яких провидить до деформації свідомості, ціннісних орієнтацій і соціальних установок. Для соціально занедбаних підлітків характерні патології суспільного життя (алкоголізм, наркоманія, проституція, рекет тощо), а також правопорушення, аморальна поведінка, злодійство та інші негативні прояви.

Педагогічна занедбаність - це наслідок дефектів у педагогічному впливові на розвиток, формування і становлення особистості, який проявляється в слабкому оволодінні ведучими видами діяльності. Такі діти відстають у навчанні з окремих предметів шкільної програми, упираються педагогічному впливові, грублять учителям, негативно ставляться до навчання, використовують нелітературні висловлення (лихословлять), задираються з однолітками.

Соціально-педагогічна занедбаність характеризується:

  • - неадекватною соціальною активністю;
  • - загальною дезадаптацією;
  • - важкістю у вихованні і навчанні.

Соціально-педагогічна занедбаність дитини проявляється через її індивідуальні особливості. Так, дисгармонія психічного розвитку, суперечливість і неврівноваженість особистісного розвитку приводить до неадекватної соціальної активності; наявні індивідуальні якості діяльності визначають дисгармонію мотивів навчання, низьку навчально-пізнавальну діяльність, несформованість основних навчальних умінь, неуспішність у навчанні, шкільну тривожність, що обумовлює труднощі в навчанні; труднощі у вихованні з'являються тому, що дитині не притаманні властивості спілкування. Наслідком чого проявляється невмінням спілкуватися в соціумі, вона не володіє соціальною рефлексією, у неї неадекватна поведінка і низький соціальний статус; низький рівень самопізнання приводить до порушення образу "Я", неадекватної самооцінки.

Молодь - вікова категорія людей від 14-16 до 28-35 років, яка знаходиться в процесі переходу від підліткового віку до дорослого життя і переживає стан сімейної та професійної соціалізації та адаптації. Визначення вікових меж є неоднозначним, однак будемо послуговуватися Законом "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", де молодь визначають як групу населення віком від 14 до 35 років.

У процесі соціалізації у молоді розвиваються кількісні та якісні зміни особистості, у суспільстві вона займає відповідну соціальну позицію - соціальний статус, який і визначає її поведінку. Однак у процесі соціалізації виникають і проблеми, які можна розділити на дві групи:

  • 1. Проблеми, пов'язані з формування соціального статусу і соціальної ролі: розвиток поведінки у сучасному суспільстві; розвиток і становлення цінностей та ціннісних орієнтацій; отримання професійної освіти; працевлаштування та ін.
  • 2. Проблеми особистісного характеру: здоров'я, кохання, створення сім'ї, стосунки з однолітками та дорослими; забезпечення гідними умовами проживання та життєдіяльності тощо.

Серед визначених проблем на сучасному етапі домінують такі:

  • - втрата ідеалів, національних цінностей;
  • - низький рівень загальної культури;
  • - незадовільний стан здоров'я;
  • - посилення рівня тривожності, який пов'язаний із зниженням рівня та якості життя;
  • - нерівні можливості отримання освіти;
  • - збільшення чисельності молоді серед безробітних;
  • - економічна залежність від батьків;
  • - кризові явища сімейних стосунках (конфлікти, зради, розлучення тощо);
  • - зростання рівня соціальних відхилень, пов'язаних із суспільною патологією (п'янство, наркоманія, проституція, рекет та ін.).

На подолання кризових явищ у суспільстві державою розробляються молодіжні законодавства щодо освіти, соціально-політичної і економічної політики, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування молодіжних організацій.

Як підліткам, так і молоді властиві свої потреби, інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації. Об'єднуючими для обох груп є потреби в самоствердженні, самовизначенні, самореалізації, самостійності та самооцінки. Самоствердження відбувається у сім'ї, школі, трудовому колективі, групі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >