< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Правове регулювання фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств

Правове регулювання сплати фіксованого сільськогосподарського податку

Суб'єкти фіксованого сільськогосподарського податку

У сучасних умовах побудова ефективної системи оподаткування сільського господарства повинна розглядатися як важливий крок на шляху до створення конкурентоспроможного аграрного сектору, що буде значним внеском у загальний економічний розвиток країни. Зважаючи на вступ України до СОТ мають бути переглянуті основні заходи державної підтримки сільського господарства, а пільгове оподаткування входить до списку тих заходів, які повинні з часом скорочуватися (так звана "жовта скринька").

Основним нормативно-правовим актом, яким закріплено систему як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України "Про систему оподаткування" 25 червня 1991 р. Особливості в регулюванні відносин агропромислових товаровиробників і держави за допомогою, зокрема, системи оподаткування, здійснюється із широким застосуванням комплексу пільг, що передбачено Законом України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексуй народному господарстві" від 17 жовтня 1990 р,(ст. 1).

Особливе місце в системі оподаткування сільського господарства посідають: податок на додану вартість (ПДВ); податок на прибуток підприємств; земельний податок (у т. ч. орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності); фіксований сільськогосподарський податок (ФСП); збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Всі зазначені податки та збори об'єднує їх належність до сфери агропромислового комплексу. Так, деякі з них є такими, що передбачені лише для сільськогосподарських підприємств (ФСП), або встановлюють пільгові умови в оподаткуванні таких суб'єктів господарювання (податок на прибуток, ПДВ), або діють при використанні земель сільськогосподарського призначення (земельний податок), або ж надходження від сплати таких податків спрямовуються на підтримку окремих галузей агропромислового комплексу (збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства).

З метою реформування оподаткування сільського господарства та в порядку експерименту Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17 грудня 1998 р. було запроваджено ФСП. Він сплачується за рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне водокористування (ст. 1 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок"). Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

В економічній літературі виділяється ряд позитивних моментів, пов'язаних безпосередньо із запровадженням ФСП, а саме: прив'язка до кількості та якості основного ресурсу в сільському господарстві1-земельних угідь, що спонукає виробників до ефективнішого його використання; фіксований податок враховує сезонність сільськогосподарського виробництва, оскільки найбільші суми ФСП необхідно сплатити в III та IV кварталах року, коли підприємства починають одержувати кошти від реалізації своєї продукції. Крім того, за існування ФСП аграрні підприємства не зацікавлені у заниженні даних про обсяги продажу продукції або виплату заробітної плати в натурі лише для мінімізації податків. Це призводить до поступового виведення аграрної економіки з тіні та створює умови для отримання достовірної статистичної інформації щодо виробництва та продажу аграрної продукції. Взагалі ж, за рахунок низького податкового навантаження, ФСП позитивно впливає на прибутковість виробників сільськогосподарської продукції. Така система оподаткування може стимулювати виробництво без створення значних фінансових витрат на ведення податкового обліку. Таким чином, запровадження ФСП є досить суттєвою підтримкою для дрібних сільськогосподарських товаровиробників, зокрема фермерських та особистих селянських господарств.

Особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо вони є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянськими та іншими господарствами, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу (п. 1 ст. 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок").

Наступна група суб'єктів, які підпадають під дію Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", це: рибальські, рибницькі та риболовецькі господарства. Визначення рибогосподарського підприємства, яке включає в себе і рибницьке, і рибальське, і рибопереробне підприємство, міститься у Законі України "Про загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року" від 19 лютого 2004р. Під таким підприємством розуміється суб'єкт підприємницької діяльності, основними видами діяльності якого є вилов (збирання), відтворення, вирощування, переробка риби та інших водних живих ресурсів і продукції з них, а сума, одержана від їх реалізації, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства (ст. 1). Розмежувати ж зазначені види господарств (підприємств) можливо лише за сферою їх дії. Так, рибальські підприємства діють у сфері рибальства (підгалузі рибного господарства) і займаються промислом риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах; рибницькі - у сфері рибництва (відгалузь рибного господарства) і займаються розведенням та вирощуванням риби та інших водних живих ресурсів у спеціально створених штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах (ст. 1 Закону).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >