Дослідження персоналу фірми

Часто при вивченні внутрішнього середовища фірми (підприємства) недостатньо використовуються можливості маркетингових, соціологічних і психологічних досліджень. В працях сучасних авторів, зокрема, Пітера Гауджа [19] обґрунтовано необхідність комплексного вивчення персоналу фірми (мотивації, зацікавленості в результаті, ступеню задоволеності тощо) із застосуванням всього арсеналу методів маркетингових досліджень.

Окреслимо основні напрямки і методи вивчення персоналу. Отже, до основних напрямків маркетингового дослідження персоналу слід віднести;

• - ефективність спільної трудової діяльності персоналу;
• - професійно-кваліфікаційний рівень персоналу;
• - необхідність навчання персоналу і підвищення рівня його кваліфікації;
• - управлінський потенціал фірми, рівень професіоналізму і кваліфікації менеджерів;
• - проблеми професійно-кваліфікаційного просування, управління кар'єрою персоналу, менеджерів;
• - креативний потенціал робітників, управлінців;
• - рівень і ефективність інформаційної роботи компанії;
• - специфіку соціально-психологічної структури колективу, виявлення неформальних лідерів;
• - рівень згуртованості колективу;
• - трудові і соціальні конфлікти в колективі.

Ефективність спільної трудової діяльності персоналу є процесом взаємодії членів колективу, що забезпечує досягнення цілей організації при мінімальних економічних, соціальних, психологічних витратах, а також одночасному досягненні членами колективу почуття задоволеності працею і колективом. Аналіз подібної ефективності припускає дослідження чинників, що сприяють підвищенню ефективності праці, зокрема чинників структурного плану (особливості розв'язуваних колективом завдань, оточуюче середовище тощо), управлінських і соціальних чинників (стиль керівництва, рівень згуртованості членів колективу, ієрархія їхніх трудових цінностей, ефективність системи мотивації до праці, дієвість комунікації між членами колективу, організаційної культури та ін.). Для вивчення названих чинників у колективі необхідне проведення маркетингових досліджень серед персоналу з використанням опитувальних методик, тестування, соціометричних методик.

Професійно-кваліфікаційний рівень персоналу аналізується з метою визначення його відповідності специфіці і складності розв'язуваних фірмою завдань. Так, нерідко в колективі відчувається дефіцит кваліфікованих виконавців. Бувають і ситуації, коли значне число кваліфікованих робітників "нудиться", виконуючи рутинні операції. Остання ситуація не краще першої, тому що її результатом нерідко виступає "розхолоджування" працівників, пошук ними сторонніх занять у робочий час та ін. Для вивчення ступеня відповідності професійно-кваліфікаційного рівня персоналу складності виконуваних робіт використовуються професіограми, складання кадрових паспортів, спеціальні анкетні опитування співробітників.

Необхідність навчання персоналу і підвищення рівня його кваліфікації передбачає, в першу чергу, якісно організовані маркетингові дослідження, спрямовані на виявлення потреб у підвищенні кваліфікації робітників. Нерідко підприємці, менеджери відчувають брак знань і вмінь персоналу, організують тренінги з продажів, просування товару та інших проблем. У дійсності потреби персоналу в навчанні можуть бути більш широкими. Тому проведення спеціальних інтерв'ювання або анкетування співробітників з метою виявлення справжніх потреб у підвищенні кваліфікації є дуже важливою умовою ефективного розвитку людського потенціалу фірми. Проведення подібних маркетингових досліджень дозволяє визначити відповідні оцінки необхідності навчання з боку всіх зацікавлених осіб: самих працівників, керівників, співробітників відділів (департаментів) по роботі з персоналом. На цій основі згодом розробляються плани навчання і підвищення кваліфікації персоналу.

Управлінський потенціал фірми, рівень кваліфікації і професіоналізму менеджерів потребують не менших зусиль у плані постійного аналізу і маркетингового дослідження, ніж загальне вивчення рівня кваліфікації персоналу. У той же час тут необхідний більш глибокий аналіз із застосуванням широкого арсеналу методів (крім опитувань, проведення фокус-груп, тестування), оскільки йдеться про оцінку таких управлінських якостей, як наявність певного авторитету, володіння адміністративними навичками й вміннями, вміння впливати на підлеглих, мотивувати їхню поведінку, навички формування колективу і керування ним, навички розв'язання конфліктів тощо. До управлінського потенціалу входить креативний потенціал фірми, пов'язаний з наявністю творчого підходу до вирішення проблем керівниками. Але не тільки: дуже важливі навички творчої роботи, винахідництва, вміння пропонувати і реалізовувати різноманітні проекти і технології щодо стимулювання збуту, реклами та ін. у всього персоналу фірми. Виявлення креативного потенціалу може здійснюватися в процесі проведення експертних досліджень з використанням методик мозкового штурму, дельфійської техніки.

Проблеми професійно-кваліфікаційного просування, управління кар'єрою персоналу в умовах ринкової економіки, коли існує жорстка конкуренція між членами колективу (особливо це стосується менеджерів) з те, щоб зайняти більш високі місця (і більш оплачувані) у структурі компанії, є дуже гострими. І справа не тільки в конкуренції працівників. Мобільність персоналу, постійна зміна його структури відповідно до вимог технічного прогресу, особливостей ринкової взаємодії фірми - неодмінна умова і успіхів у конкурентній боротьбі.

Для вирішення проблеми необхідні маркетингові дослідження, спрямовані на дійсно коректне зіставлення фахових та інших характеристик працівників, а також аналіз відповідності їхніх характеристик вимогам до робочих місць. Отже, мова йде про різноманітні методики тестування, використання спеціальних анкетних опитувань, зокрема за методикою "Опис бажаної роботи", у рамках якої кожний претендент оцінює власні фахові схильності й уміння, свою мотивацію й аргументи з приводу посади, на яку він претендує.

Вивчення внутрішньоколективних відносин (маються на увазі: специфіка соціально-психологічного клімату, рівень згуртованості колективу, проблеми виявлення і розв'язання соціально-трудових конфліктів) має достатньо глибокі традиції, накопичені протягом останніх десятиліть у соціології, в тому числі й української. Підготовлені і використовуються спеціальні соціометричні методики аналізу проблем лідерства і згуртованості; тестові методики, пов'язані з вивченням соціального самопочуття; опитувальні методики, покликані всебічно охарактеризувати специфіку соціально-економічної поведінки персоналу. У той же час епізодичність, некомплектність проведених досліджень свідчить, на наш погляд, про те, що подібні методики повинні бути трансформовані в ефективний маркетинговий інструментарій і активно використовуватися в процесі вивчення фірми, всіх аспектів її ринкового функціонування.