< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Коригування у разі зміни розрахунків

При розрахунках за імпортний товар так чи інакше маємо справу з валютою. Тож у разі повернення товарів чи авансів постає запитання, який курс НБУ (на яку дату) використовувати.

У разі повернення раніше сплаченого авансу постачальнику-нерезиденту слід врахувати таке. Пам'ятаємо, що аванс, сплачений у валюті, відноситься до немонетарних статей. Але чи залишається такою назавжди стаття, яку один раз визначено немонетарною? Ні. I так трапляється тоді, коли підприємство приймає будь-які рішення про зміну попередніх домовленостей. Так буде і в разі повернення авансу, перерахованого нерезиденту-постачальнику. Повернення коштів однозначно пов'язане з неможливістю виконання однією зі сторін своїх зобов'язань з постачання товару. Тобто в разі повернення нерезидентом валютного авансу, отриманого ним від покупця-резидента, останній повинен здійснити перерахунок курсових різниць, бо стаття з немонетарної перетворилася на монетарну. На дату отримання повернутих коштів відображаються курсові різнині з урахуванням курсу НБУ на дату їх отримання на поточний валютний рахунок резидента.

Так відображається операція з повернення передоплати від постачальника-нерезидента у бухобліку. У податковому обліку така операція не відображається взагалі - адже з 01.04.2011 р. сплачені аванси у витратах не відображаються, причому статус вашого контрагента не має значення. Втім, так було і до цієї дати саме з авансами нерезидентам, адже відповідно до пп. 11.2.3 Закону про прибуток вони не відображалися у ВВ платника податку на прибуток. Тобто можна дійти висновку, що повернення авансів від постачальника-нерезидента у податковому обліку як не відображалося до дати набрання чинності розділом III ПКУ, так і не відображається тепер.

Приклад 8. Підприємство у серпні 2011 р. перерахувало аванс 10000 евро постачальнику-нерезиденту. Курс НБУ на дату оплати - 11,50 грн/євро.

Стаття є немонетарною, тож на кінець кварталу перерахунок не проводиться. Ужовтні, узв 'язку з неможливістю виконати умови контракту, сторони прийняли рішення про його розірвання і повернення нерезидентом авансу, отриманого від покупця-резидента. Кошти повернуто, курс НБУ на дату отримання - 12,00 грн. Числа умовні. Операції у проведеннях наведено в таблиці 9.

Таблиця 9

ОПЕРАЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ ПЕРЕДОПЛАТИ, СПЛАЧЕНОЇ НЕРЕЗИДЕНТУ

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, євро/грн

Податковий облік

Д-т

К-т

Доходи

Витрати

Серпень 2011 р.

1.

Перераховано кошти постачальнику 3712 (курс НБУ - 11,50) | 3712

312

10000,0 € 115000,00

-

-

Жовтень 2011 р.

2.

Отримано повернення авансу на поточний рахунок (курс НБУ - 12,00)

312

3712

10000,0 € 120000,00

-

-

3.

Проведено перерахунок заборгованості, курс зріс.

Отже, підприємство має дохід від курсової різниці

(12,00 - 11,50) х 10000 = 5000,00

3712

714

0,0 € 5000,00

5000

Пп. 153.1.3

ПКУ

При поверненні імпортного товару ситуація з перерахунками курсових різниць змінюється у зворотному порядку. Кредиторська заборгованість перед постачальником-нерезидентом є монетарною статтею (розглядаємо випадок, коли імпортний товар ще не оплачено). Але при поверненні товару така стаття з розряду монетарних переходить до немонетарних (повертається товар, а не кошти). Тобто жодного перерахунку курсових різниць з дати прийняття рішення про повернення товару в бухобліку не повинно проводитися.

Приклад 9. Підприємство імпортувало обладнання на суму 10000 дол.

США на умовах післяплати. Курс НБУ на дату розмитнен-ня - 8,0 грн у серпні 2011 р.; на дату балансу 30.09.2011 р. - 7,85 грн. У жовтні виявлено, що обладнання містить брак, який неможливо виправити на місці. Сторони прийняли рішення повернути обладнання і розірвати контракт. Оскільки стаття перестає бути монетарною, то на дату повернення обладнання перерахунок не проводимо. Всі числа умовні. Операції у проведеннях наведено в таблиці 10.

Таблиця 10

ОПЕРАЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ ІМПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, $/грн

^^^^^^^^^^^^^^^^^^ Податковий облік

Д-т

К-т

Доходи

Витрати

Серпень 2011 р.

1.

Обладнання розмитнене:

  • - сплачено мито;
  • - сплачено ПДВ (число умовне);
  • - оприбутковано обладнання за курсом на дату розмитнення
  • 377
  • 152 377 641 152
  • 311
  • 377 311 377 632
  • 2400,00
  • 20000,00
  • 10000,0$ 80000,00

-

-

2.

30.09.2011 р. на дату балансу проведено

перерахунок заборгованості, курс впав.

Отже, підприємство має дохід (7,85 - 8,00) х 10000 = 1500,00

632

714

0,0$ 1500,00

1500 Пп. 153.1.3

ПКУ

-

Жовтень 2011 р.

3.

Повернення обладнання у режимі експорту

632

152

10000,0$ 80000,00

-

-

4.

Списуємо сплачене мито на витрати

949

152

2400,00

-

2400*

* На думку редакції, витрати на сплату мита у податковому обліку підприємства бу дуть на підставі пп. "в" пп. 138.10.4 ПКУ як витрати на сплату інших обов'язковий платежів, установлених законодавчими актами.

Фактично курс при замитненні обладнання для повернення в режимі експорту бухгалтером ніде не використовуватиметься. Крім того, що він зазначається тільки у ВМД. Оскільки повернення відбувається у режимі експорту, тобто ставка ПДВ буде 0%, то постає запитання: чи треба сторнувати ПДВ, який було сплачено під час імпорту обладнання? Чи можна повернене обладнання вважати таким, що не використовувалося у госпдіяльності, в оподатковуваних операціях (головні вимоги для права на ПК)? Чи все-таки повернення обладнання/товару належить до госпдіяльності Адже від браку чи пошкоджень ніхто не застрахований. ПДВ на митниці в момент ввезення все-таки сплачено. Однозначно, що чітко це питання не прописане, і постачальник-нерезидент не може нам видати розрахунок-коригування, як це мав би зробити вітчизняний постачальник. Тож, на думку редакції, оскільки ПДВ все-таки сплачено (виконано умову п. 198.2 ПКУ), підстав для коригування ПДВ, сплаченого при розмитненні обладнання, немає, і він може бути включений до складу податкового кредиту. У разі повторного постачання обладнання у підприємства-покупця знову виникне право на ПК у тому звітному періоді, в якому буде подано ВМД і сплачено податок до бюджету в сумі, зазначеній у цій декларації.

Щоправда, думка податкових органів з цього приводу є протилежною: якщо раніше імпортований товар виявився непридатним для використання у виробництві і він повертається платником податку нерезиденту, то суми ПДВ, сплачені при імпорті цього товару, не беруть участі у формуванні податкового кредиту, оскільки такий товар неможливо використати у межах госпдіяльності платника податку.

Якої позиції дотримуватиметься суб'єкт господарювання - йому вирішувати самостійно. Але ми ознайомили читача з двома позиціями.

Повернення імпортованого товару в податковому обліку з податку на прибуток після 01.04.2011 р. жодним чином не відображається. Все тому, що придбання товару, а точніше, витрати на придбання тепер відображаються у податковому обліку тільки в момент продажу (реалізації) товару.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >