Статистичне вивчення продукції підприємств різних видів економічної діяльності

Статистика продукції промисловості

Основним інструментом для визначення належності та упорядкування інформації про виробництво різних видів промислової продукції слугує Номенклатура продукції промисловості, гармонізована з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), Центральною статистичною класифікацією продукції (СКП), УКТНЗЕД та міжнародними статистичними класифікаціями.

На макрорівні, згідно з КВЕД та СКП, промислова продукція є результатом добувної промисловості, переробної, а також виробництва і постачання електроенергії, газу, пари, кондиційованого повітря, води, поводження з відходами (рис. 9.4).

На мікрорівні промислова продукція підприємства - це прямий корисний результат його промислово-виробничої діяльності, виражений у формі продукту або робіт і послуг промислового характеру.

Прийнято розрізняти дві форми промислової продукції на підприємстві:

• - продукти (вироби, деталі, напівфабрикати), що мають речову форму, обсяг випуску яких можна виразити у натуральних чи умовно-натуральних одиницях вимірювання;
• o роботи промислового характеру - промислово-виробничі послуги, спрямовані не на створення нових матеріальних цінностей, а на відновлення або збільшення споживчої вартості створених раніше продуктів (ремонтні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, шліфування, розливання, фарбування тощо).

У практиці статистичного обліку виробництва промислової продукції використовуються такі показники промислової продукції:

• - валовий випуск (фактично вироблено продукції, у тому числі з давальницької сировини;
• - товарний випуск - обсяг виробленої продукції, призначеної для збуту.

Валовий випуск (ВВ) відображає обсяг продукції, яка виготовлена за звітний період всіма промислово-виробничими цехами підприємства, незалежно від подальшого використання цієї продукції (в інших цехах підприємства чи за його межами).

Рис. 9.4. Види промислової продукції у статистичних класифікаціях

Товарний випуск відображає обсяг продукції, яка виготовлена з власної та давальницької сировини і призначена для збуту. До цієї категорії продукції відносять:

• - готові вироби, які реалізовані у звітному періоді;
• - вироби, які призначені для продажу, але покупця на них не знайдено;
• - готові вироби власного виробництва, передані своїм непромисловим підрозділам, використані для внутрішніх потреб підприємства (паливо-мастильні і лакофарбові матеріали, меблі, спецодяг та ін.), зараховані до складу своїх основних засобів (виробниче обладнання, інструменти);
• - готові вироби, видані в рахунок зарплати, виготовлені на замовлення населення.

Отже, товарний випуск продукції відрізняється від валового на величину обсягу продукції, призначеної для подальшої промислової переробки на даному підприємстві.

Оцінка товарної промислової продукції у вартісному вираженні здійснюється за фактичними цінами виробника (без ПДВ, акцизу, інших непрямих податків), за якими її було реалізовано у звітному році, а продукції, покупця для якої не знайдено, - за ціною, за якою її можна було б реалізувати у звітному році (або за середньою ціною реалізації цих виробів у звітному році). Аналогічно оцінюється продукція, яка вироблена виключно для власних потреб (спеціальне обладнання тощо), за неможливості такої оцінки - за її виробничою собівартістю.

Статистика продукції сільського господарства

Сільське господарство - особливий вид економічної діяльності, за рахунок якого населення забезпечується продуктами харчування, а промисловість - сировиною для виробництва багатьох життєво необхідних видів іншої продукції.

Згідно з Центральною статистичною класифікацією продукції за видами економічної діяльності (СКП), основними галузями сільського господарства є рослинництво, в якому вирощуються сільськогосподарські культури та тваринництво, де розводять сільськогосподарських тварин (рис. 9.5).

Рис. 9.5. Види сільськогосподарської продукції у статистичних класифікаціях

Особливий характер сільського господарства та його продукції визначається тим, що основним засобом виробництва у цій сфері є земля, яка просторово роззосереджена і має неоднакову родючість, виробничий процес пов'язаний з природними ресурсами, біологічними активами, а тому для цієї сфери характерні яскраво виражений сезонний характер виробництва і зайнятості.

Виробниками сільськогосподарської продукції можуть бути різноманітні суб'єкти підприємницької діяльності: підприємства, фермери, господарства населення. Це зумовлює використання різноманітних форм статистичного вивчення продукції сільського господарства.

Організаційними формами статистичних спостережень у вивченні продукції сільського господарства є сільськогосподарські переписи, статистична звітність, якою охоплені сільськогосподарські підприємства на несуцільній основі (великі і середні обстеженням основного масиву, малі вибірковим обстеженням). Додатковими джерелами інформації є адміністративні дані сільських рад та дані землевпорядних органів..

Особливу роль у визначенні та вивченні різних типів статистичних одиниць у галузі сільського господарства, мисливства, лісового і рибного господарства відіграють статистичні реєстри, зокрема статистичний реєстр сільськогосподарських товаровиробників "АГРО" (детальніше див. [15]).

Розрізняють такі основні категорії продукції сільського господарства у вартісному вираженні:

• - валова продукція сільського господарства;
• - реалізована продукція;
• - чиста продукція.

Валова продукція сільського господарства - сума вартості продукції різних галузей рослинництва і тваринництва за певний період часу (як правило, за рік). Продукція сільського господарства складається з готової для використання продукції і незавершеного виробництва. Готова продукція може бути використана безпосередньо в господарстві або реалізована за його межами.

Валову продукцію сільського господарства за кожним із її видів обчислюють множенням відповідного обсягу виробництва продукції у натуральному вираженні на її постійну ціну. Постійні ціни для кожного виду сільськогосподарської продукції залишаються незмінними протягом низки років.

Щоб визначити вартість валової продукції рослинництва і тваринництва, обсяг виробленої продукції кожного виду множать на відповідну грошову оцінку (фактичну або порівняльну ціну) одиниці продукції й отримані результати підсумовують.

Основним недоліком показника "валова продукція сільського господарства" є те, що він визначається здебільшого методом валового обороту, який передбачає зарахування до цього показника продукції, що створена у звітному році і спожита на виробничі потреби сільського господарства у тому ж році.

Реалізована продукція - це фактично відвантажена і відпущена продукція з пред'явленням покупцю розрахункових документів (як оплачена, так і ще неоплачена). В її обсяг входить продукція, реалізована сільськогосподарськими виробниками всіх категорій всіма каналами реалізації: в порядку закупівель, в тому числі в державні фонди, на біржах, аукціонах, ринках, через власну торгову мережу і підприємства громадського харчування, по бартеру, в оплату за товари і послуги, в оплату боргів і тощо. Обсяг реалізованої продукції визначається за її окремими видами в натуральному вираженні, а також у фактично діючих цінах.

Види та показники продукції рослинництва

Рослинництво - це галузь сільського господарства, пов'язана з обробітком землі та вирощуванням сільськогосподарських культур, тобто первинних рослинних продуктів. Статистика вивчає вирощування таких груп сільськогосподарських культур:

• - зернові та зернобобові (пшениця, жито, ячмінь, овес, просо, гречка, кукурудза, рис, горох, квасоля тощо);
• - технічні (соняшник, льон-довгунець, цукрові буряки фабричні, соя, ріпак);
• - картопля та овочево-баштанні культури;
• - кормові культури.

Основні показники статистики рослинництва: валовий збір (урожай); посівні площі; урожайність сільськогосподарських культур.

Під валовим збором сільськогосподарських культур або врожаєм у статистиці прийнято розуміти загальний розмір продукції в натуральному вираженні, зібраної з основних, повторних і міжрядних посівів, площі багаторічних насаджень та інших сільськогосподарських угідь.

Сільськогосподарські угіддя - це земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції. До їхнього складу відносять ріллю, сади, виноградники, сіножаті, пасовища, перелоги. Площу сільськогосподарських угідь визначають станом на кінець звітного року за даними земельного обліку (ф. № 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності"), що здійснюється землевпорядними органами.

У статистичній оцінці посівних площ розрізняють кілька їх категорій (рис. 9.6).

Рис. 9.6. Категорії посівних площ у статистиці рослинництва

Уточнена посівна площа сільськогосподарських культур - це весняна площа посівів з урахуванням посівів пізніх культур під урожай поточного року (літні посадки), розмірів повністю загиблих озимих культур, а також змін у господарському використанні посівів.

Загальна площа збирання сільськогосподарських культур - це уточнена посівна площа, з якої вилучені загиблі улітку посіви, а також площі сільськогосподарських культур, з яких урожай у поточному році не збиратимуть (наприклад, безпокривні багаторічні трави) та включені площі повторних післяжнивних, міжрядних (ущільнених) посівів, на яких збирання проводилось два рази і більше.

Ефективність використання посівних площ характеризує урожайність вирощуваних культур. Під урожайністю сільськогосподарських культур розуміють середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури. Врожайність у статистиці вимірюють у центнерах з гектара (ц/га) або з 1 м2 закритого ґрунту.

З цієї формули зрозуміло, що валовий збір сільськогосподарських культур можна визначити шляхом прямого підрахунку (за фактом) і розрахунковим способом (Валовий збір - Урожайність х Зібрана площа). Другий спосіб застосовується для прогнозних розрахунків, а також для визначення валового збору у тих категоріях господарств, які не подають звітність до органів державної статистики, зокрема у господарствах населення.

Види та показники продукції тваринництва

Тваринництво - галузь сільського господарства, яка включає вирощування худоби, птиці та інших видів тварин з метою забою їх на м'ясо або для господарського використання, тобто отримання продуктів нормальної життєдіяльності поголів'я (рис. 9.7).

Рис.9.7. Види продукції тваринництва

Продукцію вирощування у тваринництві формують за рахунок розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, птиці тощо. їх кількісну статистичну оцінку в абсолютному вираженні здійснюють за допомогою таких показників, як "поголів'я тварин" і відповідна вага.

Продукція вирощування визначається двома балансовими методами: так званим прихідним і розхідним балансом.

Продукція вирощування (прихідним балансом) = Вага живого приплоду + Приріст ваги молодняка + Приріст ваги поголів'я на відгодівлі - Вага палої худоби.

Продукція вирощування (розхідним балансом) = Вага худоби, реалізованої за межі господарства, +Вага худоби, забитої в господарстві, + Приріст ваги живої худоби + Приріст ваги від відгодівлі та нагулу - Вага живої худоби, що поступила на відгодівлю зі сторони.

При розрахунковому способі продукцію вирощування тварин визначають за даними обороту стада; при цьому всі його показники визначають у живій вазі у вагових одиницях. Обсяг продукції вирощування тварин розрахунковим способом визначають так:

де НП Р, П, К - жива вага тварин відповідно на кінець і початок року; реалізованих; палої дорослої худоби; куплених, одержаних в обмін та інші надходження зі сторони.

Продукція господарського використання (молоко, вовна, яйця курячі, мед, інша продукція бджільництва тощо) визначається двома методами: за фактом і розрахунковим методом.