СКЛАДАННЯ ДОКУМЕНТІВ ІЗ ЗАГАЛЬНИХ ПИТАНЬ

Усі документи, що утворюються в установах, організаціях, на підприємствах, фірмах чи в інших суб'єктах підприємницької діяльності, умовно можна поділити на документи із загальних питань, що розглядаються у цьому розділі, а також господарські, обліково-фінансові документи, документи з зовнішньоекономічної діяльності та роботи з персоналом, про які йтиметься в наступних книгах автора в серії "Культура діловодства".

У процесі діяльності вищі органи влади складають нормативно-правові акти, котрими керуються в управлінні міністерства, відомства, господарчі об'єднання, корпорації, установи, фірми та інші підприємства державної, колективної та приватної форм власності. У свою чергу, зазначені організації на підставі нормативно-правових документів складають та затверджують свою організаційно-розпорядчу документацію (ОРД).

Робота колегіальних органів управління відображається у протоколах засідань, стенограмах, повідомленнях тощо. Переважна більшість документів, які відправляються з організацій та надсилаються (надходять) до них, є інформаційно-довідковими.

Розробка нормативно-правових документів

Немає суспільства, яке б не намагалося закріпити інформацію про факти, події та явища об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини. Основні явища об'єктивної дійсності і розумової діяльності людини, що виникають й існують незалежно від держави і мають загальносоціальну природу, відображає право.

Як загальносоціальне явище право - це певні можливості суб'єктів суспільного життя, які об'єктивно зумовлюються рівнем розвитку суспільства і мають бути загальними та рівними для всіх однойменних суб'єктів. Залежно від виду суб'єктів цих можливостей розрізняють права людини; права сім'ї, нації (народу), інших соціальних спільностей (класів, прошарків, груп, громадських об'єднань, трудових колективів тощо); права людства.

Визначення нормативно-правового акта

Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, в якому закріплено забезпечуване нею формально-обов'язкове правило поведінки загального типу. Поширеність нормативно-правових актів пояснюється незаперечними перевагами такого способу вираження юридичних норм саме з точки зору загальнолюдських принципів права.

Нормативно-правові акти неоднозначні з огляду на їх формальну обов'язковість, зокрема тому, що приймаються різними суб'єктами. Ця властивість актів відображається поняттям їх юридичної сили.

Юридична сила - це специфічна властивість нормативно-правових актів, яка розкриває їх співвідношення і взаємозалежність за формальною обов'язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави. За юридичною силою нормативно-правові акти можна поділити на закони і підзаконні акти.

Порівняно з іншими джерелами права, нормативно-правовий акт має ряд істотних переваг. Зокрема:

o він найбільш чітко, повно і однозначно формулює права і обов'язки суб'єктів суспільного життя;
o дає можливість найшвидше і найповніше довести зміст норм права до суб'єктів суспільного життя;
o дає можливість та створює умови для адекватного (належного) і однакового розуміння норм права;
o дає можливість оперативно реагувати на потреби правового регулювання, змінюючи, встановлюючи чи скасовуючи відповідну правову норму;
o нормативно-правові акти найбільш повно і легко можуть бути систематизовані, що сприяє полегшенню користування ними, крім того, вони дають можливість для узгодження і впорядкування чинних правових норм.

Юридичні властивості нормативно-правових актів наступні:

o вони є волевиявленням держави або всього народу, тобто приймаються тільки державними або іншими органами, які мають відповідні державно-владні правотворчі повноваження, і є їхнім одностороннім волевиявленням;
o містять у собі правові норми;
o мають зовнішню форму у вигляді письмового документу встановленої форми;
o володіють юридичною силою, яка відображає їхнє співвідношення з іншими нормативно-правовими актами, місце і роль у системі законодавства та правового регулювання.