< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Облік фактичних витрат

Облік фактичних витрат полягає у формуванні собівартості продукції - на основі фактичних витрат підприємства, які послідовно накопичуються, без відображення в обліку даних про величину витрат за нормами.

Застосування цього методу дозволяє визначити фактичну собівартість. Недоліки: виключає можливість оперативного контролю за використанням ресурсів, виявлення та усунення причин перевитрат та недоліків в організації виробництва, порушень технологічних процесів, пошуку та мобілізації внутрішніх виробничих резервів.

Облік нормативних витрат

Л. Облік нормативних витрат - полягає у формуванні собівартості за нормативними витратами, які попередньо розробляються на кожному підприємстві залежно від його технологічних особливостей.

В зарубіжній практиці обліку за нормативними (стандартними) витратами широко відомий метод "стандарт-костинг". Сутність цього методу полягає у тому, що в обліку фіксуються не ті витрати, що вже здійснені, а ті, які повинні бути, тобто стандартні витрати. Основним завданням, яке ставить перед собою ця система, є облік відхилень від стандартів (норм) і аналіз причин їх виникнення.

В основу такого методу покладено попереднє нормування витрат за статтями:

  • o основні матеріали. Стандарти на матеріали встановлюють в переважній більшості, виходячи або з рівня цін, які діють на момент розробки стандартів, або з визначення середніх цін, які будуть переважати протягом періоду використання норм;
  • o оплата праці робітників. Найбільш придатною для практичного застосування є оплата всіх виробничих операцій за відрядною формою, оскільки відрядна робота сама по собі є стандартизованою;
  • o виробничі накладні витрати. Стандарти на них подаються в грошовій оцінці без зазначення кількісних норм;
  • o комерційні витрати (на збут, реалізацію продукції). Відхилення між фактичними і нормативними витратами, які

виявляються в кожному звітному періоді, протягом року накопичуються і повністю відносяться на фінансові результати.

Метод обліку нормативних (стандартних витрат) має ряд переваг порівняно з методом обліку фактичних витрат:

  • 1) дозволяє оптимізувати запаси матеріальних цінностей;
  • 2) виявляє приховані резерви економії та продуктивності;
  • 3) добре ув'язується з плануванням, забезпечує ефективний контроль за відхиленнями;
  • 4) забезпечує співставність даних для аналізу тенденцій економічних циклів;
  • 5) стимулює роботу окремих працівників (особливо у поєднанні з обліком за центрами відповідальності) і цілих колективів.

Позамовний метод обліку витрат

Позамовний метод обліку витрат застосовується у підприємствах, де матеріали на технологічні цілі, основну заробітну плату та загальновиробничі витрати легко пов'язати з конкретною продукцією (послугами) чи їх групою. В основному даний метод обліку витрат застосовують в одиничних та дрібносерійних виробництвах, таких як авіаційна промисловість, кораблебудування, будівництво, виробництво меблів, видавнича діяльність, науково-технічних послугах тощо.

При цьому методі в обліку витрати групуються за замовленнями на виготовлення окремого виробу, партії виробів чи на виконання певного обсягу робіт. Тобто об'єктом обліку витрат при цьому методі є окреме замовлення. Калькулювання собівартості отриманого продукту здійснюється лише після повного виконання і закриття замовлення, незалежно від тривалості його виконання. До завершення замовлення всі витрати на нього відносяться на незавершене виробництво.

Первинний облік витрат організовується за кожним окремим замовленням в картках (відомостях) обліку замовлення. Виробництво організовується за виконанням конкретних замовлень, що дозволяє калькулювати собівартість виробів чи їх серії (партії) незалежно від інших замовлень, що перебувають у виробництві. Позамовний метод калькулювання можна застосовувати лише в певних виробничих умовах, серед яких:

  • o відокремленість продукту чи його партії від інших продуктів чи партій;
  • o продукт виконується за технічним замовленням чи просто за завданням замовника;
  • o випускається відносно невелика кількість продукції;
  • o виготовлення кожного зразка партії ідентичних зразків готової продукції потребує значних витрат.

виробництва. Сутність попроцесного методу обліку витрат і обчислення собівартості полягає в тому, що всі прямі витрати обліковують у розрізі встановлених статей за окремими технологічними процесами, за місцем їх виникнення та об'єктами калькулювання. Попроцесне калькулювання застосовують на підприємствах, які спеціалізуються на виробництві великих обсягів ідентичних товарів при незмінній технології зі схожими матеріальними характеристиками та виробничими витратами.

Попроцесний метод обліку витрат

Попроцесний метод полягає в тому, що прямі витрати виробництва відображаються в обліку не за видами продукції, а за процесами (стадіями)

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >