Принципи функціонування малих підприємств, функції та цілі їхньої діяльності

Основні принципи функціонування малих підприємств в Україні сформульовані в ГКУ (ст. 44):

• - вільний вибір видів підприємницької діяльності;
• - самостійне формування програми діяльності; добір постачальників і споживачів продукції, що виробляється; залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом; встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
• - вільне наймання працівників;
• - комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;
• - вільне розпорядження прибутком, що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;
• - самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності, використання частки валютного виторгу на свій розсуд.

Як самостійна одиниця, мале підприємство користується правами юридичної особи, тобто має право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами та утворюватись за власним бажанням власника. Мале підприємство самостійно несе відповідальність за результати своєї діяльності.

Сутність принципу самофінансування полягає у закріпленні частини одержаного прибутку за малим підприємством. Отже, розвиток підприємства повністю забезпечується за рахунок власних коштів, кредитів банку на комерційній договірній основі та за рахунок валютного виторгу.

Для ефективного господарювання істотним є визначення цілей створення і функціонування малого підприємства. Важливість цілей зумовлена функціями, що виконують підприємства: критеріїв для прийняття рішень; ініціативи або мотиву дій персоналу; інструменту управління (вимоги до дій персоналу, визначення напрямків розвитку підприємства); координації (забезпечення безконфліктності осіб, які приймають рішення, узгодження дій підрозділів); контролю (порівняння оперативних показників стану підприємства з цільовими).

Цілі малого підприємства, на які мають орієнтуватися усі його заходи та за допомогою яких оцінюється результативність його функціонування як економічної одиниці, не є заданими, постійними. Вони формуються під впливом:

• - місії та філософії малого підприємства;
• - особистісних цінностей засновників (власників) малого підприємства;
• - вимог осіб, що беруть безпосередню участь у діяльності малого підприємства (керівників, власників, працівників);
• - вимог партнерів по ринку;
• - вимог соціальних груп та суспільства загалом;
• - умов існування малого підприємства як соціального інституту [24, с. 74].

Генеральну мету створення і діяльності малого підприємства прийнято називати місією. У більшості випадків місією підприємства вважають виробництво продукції (послуг) для задоволення потреб ринку і одержання завдяки цьому прибутку. Цілі конкретизують місію, постають орієнтиром і мотивом поведінки всіх членів колективу. І, навпаки, місія є інтеграційним декларативним виразником цілей (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Різниця між місією і цілями підприємства

Під філософією малого підприємства розуміють систему керівних постулатів, вплив яких визначається етичними та моральними пріоритетами, що стосуються:

• - визнання економічної організації та суспільної функції підприємства;
• - відношення до розвитку, конкуренції, науково-технічного прогресу;
• - ролі прибутку;
• - відповідальності стосовно працівників та засновників;
• - підприємницької етики.

Отже, філософія підприємства передусім стосується його соціальних цілей. Водночас підприємство за своєю природою переслідує переважно економічні цілі. Сукупність економічних цілей підприємства називають його цільовою концепцією, яка складається з виробничих, фінансових та результативних цілей (табл. 1.3). При цьому виробничі та фінансові цілі (як економічні матеріальні цілі) відтворюють реальну сферу господарювання на підприємстві, а результативні (як економічні формальні) - величину бажаної економічної ефективності в процесі реалізації економічних матеріальних цілей. Варто також враховувати, що останнім часом усе більшої актуальності набувають соціальні та екологічні аспекти цілей підприємства.

Таблиця 1.3. Елементи цільової концепції малого підприємства

На практиці у діяльності будь-якого підприємства переслідуються декілька цілей. Позаяк цілей у підприємства багато, до того ж вони різноманітні, виникає необхідність їхньої класифікації (табл. 1.4).

Таблиця 1.4. Класифікація цілей малого підприємства

Головна (кінцева) мета діяльності малих підприємств здебільшого стосується отримання надприбутку. Проміжними цілями є найповніше задоволення споживчого попиту на товари та послуги, зміцнення позицій на ринку, обслуговування певної групи клієнтів (сегмента ринку), підвищення іміджу підприємства [11, с. 170] (рис. 1.1).

Під час формування системи цілей малого підприємства необхідно дотримуватися таких вимог: реалістичність (цілі мають бути реальними); дієвість (цілі чітко визначені за змістом, масштабом, часом досягнення); упорядкованість (підпорядкування цілей та їх ієрархії, унеможливлення протиріч); актуальність (система цілей не може містити відмінені чи досягнуті цілі); повнота (система цілей охоплює всі важливі цілі); прозорість та контрольованість (цілі мають бути зрозумілими та легко перевірятися); відповідність організаційній структурі.

Процес формування системи цілей малого підприємства можна представити у вигляді алгоритму:

• 1) пошук цілей;
• 2) деталізація завдань щодо досягнення цілей;
• 3) аналіз та упорядкування цілей;
• 4) перевірка цілей на можливість досягнення;
• 5) вибір цілей (селекція);
• 6) побудова "дерева" цілей;
• 7) аналіз результатів досягнення цілей та їх перегляд.

З метою узгодження цілей, доведення їх до виконавців і забезпечення виконання особливу увагу варто приділити побудові ієрархії ("дерева") цілей. Це означає конкретизацію цілей більш високого рівня в цілі нижчого рівня та доведення їх до кожного виконавця. При цьому співвідношення цілей різних

Рис. 1.1. Класифікація цілей підприємницької діяльності

рівнів ієрархії таке: цілі вищого рівня завжди мають ширший характер і більший часовий інтервал для досягнення; цілі нижчого рівня є засобом досягнення цілей вищого рівня. Отже, "дерево" цілей - це графічне зображення їх взаємозв'язку і підпорядкованості, що відображає розподіл місії й мети на цілі, підцілі, завдання та окремі дії.

Вимоги до побудови "дерева" цілей:

• - на кожному рівні сукупність цілей, підцілей, завдань має відповідати обсягам і вкладатися у терміни виконання цілей вищого рівня;
• - відсутність суперечностей між цілями, що перебувають на різних рівнях "дерева" цілей;
• - декомпозиція місії та мети на всіх рівнях має здійснюватися за одним і тим самим методологічним підходом;
• - цілі усіх рівнів мають бути розкриті у конкретних обсягах, термінах, з визначенням конкретних виконавців.

Однією з вимог побудови "дерева" цілей, що забезпечує найвищу результативність їх досягнення, є узгодженість зв'язку між цілями різного порядку (рис. 1.2). При цьому цілі малого підприємства змінюються у процесі його розвитку.

Рис. 1.2. Зв'язки і підпорядкування цілей малого підприємства

Як самостійна економічна одиниця мале підприємство, виходячи із своїх інтересів і виробничих можливостей, визначає, що, як і для кого виробляти (продавати, надавати послуги та ін.). У зв'язку з цим підприємство виконує різноманітні функції. Найчастіше науковці виокремлюють економічні та соціальні функції [6, 14].

Основною економічною функцією малих підприємств є інтеграція ринкової економіки. Саме малі підприємства об'єднують економіку в одне ціле, позаяк дають змогу великим підприємствам піти з тих сфер підприємницької діяльності, де великі розміри знижують ефективність виробництва або взагалі недоцільні.

Саме малі підприємства змушують розпорошені фінансові й матеріальні ресурси перетворюватися на капітал. При цьому економічними функціями малих підприємств є:

• - мобілізація фінансових і матеріальних ресурсів;
• - забезпечення податкових надходжень до бюджету;
• - формування конкурентного середовища;
• - створення робочих місць з низькими капітальними витратами;
• - підвищення рівня використання місцевих ресурсів;
• - розвиток депресивних територій;
• - впровадження інновацій.

Основну соціальну функцію малих підприємств можна визначити як можливість для широких верств населення реалізувати свої організаторські, підприємницькі та творчі здібності, а також забезпечити себе роботою не за наймом. Соціальними функціями є:

• - соціальний захист населення;
• - розвиток зайнятості за наймом}
• - створення робочих місць для соціально незахищених груп населення;
• - створення умов для набуття і закріплення навичок підприємництва;
• - зменшення диспропорцій у доходах різних соціальних груп населення;
• - збільшення доходів, заощаджень і капіталовкладень населення;
• - забезпечення задоволення споживчого попиту населення.

Особливої уваги потребує інноваційна (новаторська) функція малих підприємств. Так, їх роль у сприянні процесу продукування нових ідей - технічних, наукових, організаційних, управлінських тощо - надзвичайно важлива (передусім, впровадження підприємницьких проектів, здійснення дослідно-конструкторських розробок, створення нових товарів, надання нових послуг), оскільки реалізація малими підприємствами інновацій забезпечує якісні зміни у виробництві та сфері послуг і тим самим підвищує конкурентоспроможність продукції.

Деякі науковці виокремлюють і такі функції малих підприємств, як організаційна, відтворювальна, господарська, особистісна.

Організаційна функція означає впровадження нових форм і методів організації виробництва, нових способів оплати праці та їх оптимальне поєднання з традиційними, раціональну організацію та кооперацію праці.

Відтворювальна функція полягає в інвестуванні (спрямуванні) капіталу на розвиток, оновлення, розширення всіх підрозділів підприємства.

Господарська функція реалізується в найефективнішому використанні трудових, матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інформаційних ресурсів.

Особистісна функція передбачає самореалізацію мети діяльності підприємства, підприємницьких ідей, ноу-хау, отримання задоволення від своєї діяльності. Опитування власників малих підприємств показало, що переважна їх більшість (понад 80 %) головним стимулом своєї підприємницької діяльності вважає не власне збагачення, а можливість відчути себе незалежним і мати задоволення від своєї праці.

Отже, діяльність малих підприємств базується на принципах, функціях та ставить перед собою цілі, що вирішують у процесі здійснення господарської діяльності.

Здійснюючи виробничо-господарську діяльність, малі підприємства вступають у взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями і установами. Ці взаємовідносини засновані на різноманітного роду грошових розрахунках у процесі виробництва, обігу і розподілу виробленої продукції. Здійснення фінансово-господарської діяльності малого підприємства передбачає господарські зв'язки і розрахункові відносини з:

• - іншими підприємствами (з постачання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, реалізації продукції та послуг);
• - фінансово-кредитними установами (при одержанні й погашенні кредиту, купівлі та продажу валюти, розрахунках за банківські послуги);
• - страховими компаніями й організаціями (зі страхування майна, комерційних і фінансових ризиків);
• - товарними, сировинними, фондовими біржами (у межах операцій із виробничими активами);
• - інвестиційними фондами і компаніями (з розміщення інвестицій, приватизації);
• - філіями та дочірніми структурами;
• - персоналом (з виплати заробітної плати, дивідендів, з акціонерами, якщо вони не є членами трудового колективу);
• - податковою службою (при сплаті податків, з аудиторськими фірмами та позабюджетними організаціями).

Відносини малого підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності регламентуються договорами. Малі підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству.

Мале підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів) або через товарні біржі та інші посередницькі організації.

Мале підприємство реалізує свою продукцію, інші матеріальні цінності відповідно до прямих угод (контрактів), державного замовлення, через товарні біржі, мережу власних торговельних підприємств.

Розрахункові операції здійснюються у грошовій формі. Чільне місце у розрахункових операціях підприємства посідають розрахунки готівкою, які використовуються зазвичай для оплати праці та виконання господарських операцій. Малі підприємства можуть відкривати у банках розрахункові, валютні, поточні, депозитні та інші рахунки на комерційній договірній основі, за допомогою яких потім здійснюються розрахунки підприємства з іншими підприємствами, а також розрахунки з бюджетом, позабюджетними фондами тощо.