< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Проблеми економічного розвитку аграрних регіонів України

Подільський промисловий регіон

Територія Подільського регіону займає центральну частину Правобережної України і охоплює Вінницьку, Хмельницьку та Тернопільську адміністративні області. Промисловий комплекс регіону базується на переробці сільськогосподарської сировини, що виробляється багатогалузевим сільським господарством. Тому провідними галузями тут є галузі харчової промисловості, які мають міжрайонне і міждержавне значення. Особливо виділяється цукрова промисловість, частка якої у виробництві цукру в Україні становить одну третину. Розвиток галузей харчової промисловості став можливим завдяки багатим земельним ресурсам, які представлені високоякісними орними землями (75 % території зайнято переважно родючими чорноземами та сірими лісовими ґрунтами).

Мінерально-сировинні ресурси для розвитку промисловості на території регіону обмежені, за винятком сировини для виробництва будівельних матеріалів. Тут є родовища будівельного каменю вздовж річок Случі та Південного Бугу, червоного граніту у Шепетівському районі (Хмельницька область). Поклади мармуру виходять на поверхню у Кам'янець-Подільському районі. У придністровських районах залягають вапняки, які у більшості родовищ добувають відкритим способом і широко використовують у технологічному процесі при виробництві цукру та в будівництві (у природному стані і для випалювання вапна). Родовища вапняків є у багатьох місцях регіону, але найбільші з них зосереджені на території Чемеровецького і Кам'янець-Подільського районів Хмельницької області. На базі найбільших покладів крейди в Тернопільській області працює Кременецький крейдяний завод.

Цінний будівельний матеріал - пісковик - добувається у Вінницькій області (Барський, Ямпільський райони), на Тернопільщині (Теребовлянський, Збаразький райони). Поклади гіпсу залягають вздовж Дністра і його приток у Кам'янець-Подільському, Новоушицькому районах Хмельницької області і Борщівському районі Тернопільської області. Важливе промислове значення мають поклади мергелю, які зосереджені у Кам'янець-Подільському, Бережанському і Жмеринському районах. Вони використовуються для виробництва цементу і цегли. У багатьох місцях виявлені поклади каолінів, а найкращі за якістю каоліни залягають поблизу с. Глухівці та селища Турбів у Вінницькій області. Каоліни використовують у фарфоро-фаянсовій, паперовій, парфумерній промисловостях України, а також експортують в інші країни.

Подільський економічний регіон багатий на глини, опоку, піски, придатні для промислового використання. їх залягання виявлені на території усіх трьох областей. Ці природні матеріали використовуються для виготовлення посуду, кахля, черепиці, фарфоро-фаянсових виробів.

Промислове значення мають джерела лікувальних мінеральних вод у Хмельницькому, Козятинському, Липовецькому, Немирівському (Вінницька область), Шепетівському, Полонському, Сатанівському (Хмельницька область) районах.

Регіон слабо забезпечений паливно-енергетичними ресурсами, які представлені покладами торфу в долинах річок приток Південного Бугу, особливо Згару. Невеликі поклади бурого вугілля виявлені у Кременецькому (Тернопільська область), Славутському (Хмельницька область), Погребищенському (Вінницька область) районах. Всі вони мають місцеве значення.

Функціонально-компонентна структура промислового комплексу Подільського регіону склалась на базі виробництва і переробки сільськогосподарської сировини (цукробуряковий, плодоовочеконсервний, м'ясопереробний, молокопереробний цикли), що поєднуються з машинобудівною й металообробною, хімічною та легкою промисловістю. Розширюється виробництво будівельних матеріалів, фарфоро-фаянсових виробів.

За обсягом виробництва й асортиментом виробленої продукції провідна роль у функціонально-компонентній структурі належить галузям продовольчого комплексу. До основних його галузей належать: цукрова, спиртова, м'ясна, маслоробна, сироварна, молочна, борошномельно-круп'яна, хлібопекарна, олійножирова, плодоовочеконсервна. Серед них провідне місце належить цукровій промисловості, яка об'єднує понад 60 заводів і виробляє одну третину цукру-піску нашої держави. За період з 1990 по 2003 р. випуск продукції галузі скоротився внаслідок зниження темпів промислового виробництва в Україні, але Подільський економічний регіон і сьогодні є найбільшим виробником цукру. Найбільшими підприємствами цукрової промисловості є Кирнасівський, Теофіпольський, Городоцький, Кременецький цукрові заводи та Шепетівський цукрорафінадний завод.

Цукрова промисловість має тісні технологічні зв'язки зі спиртовою, оскільки значна частина спиртових заводів працює на відходах цукрового виробництва (патоці). Спиртові заводи використовують для переробки на спирт зерно і картоплю. Крім спирту вони виробляють кормові дріжджі, вітаміни та деякі інші продукти. Найбільшими підприємствами спиртової промисловості є Барський і Калинівський заводи (Вінницька область). Спиртова промисловість також скоротила виробництво, а деякі її підприємства перестали працювати.

У структурі продовольчого комплексу високий рівень розвитку характерний для м'ясної промисловості. Підприємства галузі розміщені більш-менш рівномірно на території всіх трьох областей, але найпотужніші зосереджені на великих м'ясокомбінатах - Вінницькому, Хмельницькому, Тернопільському, Козятинському, Барському, Шепетівському, Кам'янець-Подільському. Випускається широкий асортимент продукції у свіжому, замороженому виглядах та у вигляді консервів. Сировинні ресурси подільських областей є досить значними, що може стати основною передумовою для розширення виробництва м'ясної продукції і постачання її в регіони України та за її межі.

Однією з важливих галузей регіону є молочна промисловість, яка виробляє не менше 14 % продукції в Україні. Молокопереробні підприємства (масло і сирзаводи) розміщені в межах сировинних зон, де виробництво молока характеризується найвищими показниками. Найбільші молочні підприємства тяжіють до великих і середніх міст, зокрема до обласних центрів. До великих молочноконсервних підприємств належить Городоцький завод Хмельницької області.

У регіоні добре розвинена плодоовочеконсервна промисловість, що випускає широкий асортимент консервів і соків (майже 12 % виробництва в Україні). Виокремлюють такі найбільші центри виробництва: Вінниця, Могилів-Подільський, Тульчин, Кам'янець-Подільський, Заліщики.

Продовольчий комплекс об'єднує багато інших галузей, що мають внутрішньорайонне і міжрайонне значення. У межах регіону реалізується продукція борошномельно-круп'яних підприємств, хлібопекарних та пивоварних заводів, тютюнової фабрики. Міжрайонне значення має кондитерська промисловість.

У Подільському економічному регіоні розміщені підприємства машинобудування. Машинобудівний комплекс спеціалізується на виробництві неметаломістких виробів, зокрема випускається технологічне устаткування для галузей харчової промисловості, торгівлі і громадського харчування, для сільського господарства, до 1991 р. провідна роль належала виробництву електротехнічного устаткування, приладів та інструментів. Однак після 1991 р. ці галузі різко скоротили виробництво і на сьогодні їх роль є малопомітною. Головні підприємства машинобудування . в основному зосереджені у промислових вузлах - Вінницькому, Хмельницькому, Кам'янець-Подільському, Тернопільському і у промислових центрах - Козятині, Могилів-Подільському, Шепетівці, Підволочиську, Кременці, Чорткові, Заліщиках та ін.

Подальший розвиток машинобудівного комплексу регіону передбачає конверсію ряду підприємств, перехід на випуск нових видів продукції на основі внутрішньодержавного кооперування.

У галузевій структурі промислового виробництва областей Поділля помітне місце займають галузі будівельного комплексу. На території регіону видобувають й обробляють граніти (Голованівське і Жежелівське родовища). Каменедробильні заводи працюють у Гнівані, Шепетівці, Ладижині. Розвинено виробництво стінових блоків з черепашнику, які використовуються у будівництві (Могилів-Подільський, Кам'янець-Подільський, Збаразький райони). Для потреб цукрової промисловості видобувають вапняк (Чемеровецький, Могилів-Подільський райони). Працюють заводи з випалювання вапна, виробництва крейди для будівельної і хімічної промисловості (Кам'янець-Подільський, Бережанський райони, завод у м. Кременець). У багатьох районах виробляється будівельна цегла. Важливе значення має продукція Глуховецького і Турбівського каолінових заводів. Каолін використовується на підприємствах фарфоро-фаянсової, целюлозно-паперової, гумової галузей. Розвинене виробництво кераміки, фаянсу, фарфору (Славута, Бережани, Полонне).

Із галузей легкої промисловості найбільш розвиненими є текстильна, швейна і взуттєва. На підприємствах регіону випускаються бавовняні тканини (Тернопільський бавовняний комбінат), сукно (Дунаївецька і Славутська суконні фабрики), трикотажні вироби (Хмельницький, Шепетівка, Чорний Острів), хутрові вироби (Жмеринка). Поділля - значний осередок художніх промислів (вишивання, килимарство та ін.).

Взуттєва і шкіргалантерейна промисловості розвинені найбільше у Вінниці, Хмельницькому, Тульчині, Тернополі, Теребовлі, Почаєві.

Хімічна промисловість спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, сірчаної кислоти і продукції лісохімії. Флагманом галузі є Вінницьке виробниче об'єднання "Хімпром"

- одне з найбільших підприємств України з виробництва фосфатних мінеральних добрив, миючих засобів та іншої продукції. Лісохімічний завод працює у Славуті (Хмельницька область).

Розвиток галузей промисловості став можливим завдяки створенню у регіоні власної енергетики, яка працює на девізному вугіллі, нафтопродуктах і горючому газі. Головними енергетичними об'єктами є Ладижинська теплова електростанція на Вінниччині і Хмельницька АЕС (м. Нетішин). Стала до ладу Дністровська ГЕС, продовжується будівництво гідроакумулюючої станції в межах цього гідровузла. Енергетичні об'єкти працюють в єдиній енергосистемі України і зв'язані лініями високої напруги із сусідніми з Україною державами.

У територіальній структурі промисловості Подільського регіону виділяють промислові пункти, центри і вузли. Основна частина промислової продукції виробляється у промислових вузлах.

Вінницький промисловий вузол - найбільше промислове утворення в межах регіону. До його складу входить м. Вінниця (357 тис осіб) - багатогалузевий промисловий центр, ядро вузла та промислові центри і пункти, що знаходяться у зоні впливу ядра. Всі вони пов'язані з ним виробничими, виробничо-технологічними, економічними і трудовими зв'язками. Найбільшими промисловими центрами, що функціонують у системі Вінницького промислового вузла є Жмеринка і Калинівка. Виділяють також менші промислові центри і пункти промислової та агропромислової орієнтації - Гнівань, Браїлів, Немирів, Літин, Турбів, Липовець, Тиврів, Вороновиця та ін. Всі вони зосереджені у межах зовнішньої зони вузла, яка разом з ядром займає 30 % території Вінницької області. Тут зосереджено майже 2/3 міського населення і виробляється половина промислової продукції Вінниччини.

Спеціалізацію вузла визначають галузі машинобудування, хімічної, харчової, легкої і промисловості будівельних матеріалів. Головні виробничі потужності промисловості зосереджені у ядрі промислового вузла - м. Вінниці. Тут виробляється 70 % продукції машинобудування, 100 % виробництва хімічної продукції і електроенергії та значна частина продукції легкої і харчової промисловості обласного регіону. На Вінницький промисловий вузол припадає 40 % промислового виробництва області. У Вінниці функціонує 70 промислових підприємств, серед яких переважають галузі складного трудомісткого машинобудування (приладобудування, виробництво засобів обчислювальної техніки, електротехнічних виробів). Однак більшість з них протягом 1991-2003 рр. різко зменшили виробництво продукції, припинили виробляти певні вироби і перебувають у складному становищі.

Серед численних галузей харчової промисловості - олійно-жировий комбінат, м'ясокомбінат, консервний і хлібний комбінати, кондитерська фабрика, молочний, пивоварний заводи тощо. Великими підприємствами легкої промисловості є швейна фабрика (головні підприємства швейних об'єднань ім. В. Володарського і "Поділля"), виробниче об'єднання ім. М. Щорса, головне підприємство виробничо-художнього об'єднання "Вінничанка", шкіргалантерейна фабрика, трикотажна фабрика "Динамо" та ін.

Хмельницький промисловий вузол сформувався на основі обласного центру м. Хмельницького (254 тис. осіб) та навколишніх селищ. Переважна більшість промислових підприємств зосереджена у багатофункціональному ядрі вузла - м. Хмельницькому. Провідними галузями спеціалізації промислового комплексу вузла є машинобудування і харчова промисловість. Найбільші підприємства машинобудування - виробничі об'єднання "Укрелектроапарат", "Термопластавтомат", завод з випуску ковальсько-пресового устаткування "Техремпресмаш", заводи "Катіон", тракторних агрегатів, "Електронмаш", ливарно-механічний. Харчова промисловість представлена макаронною, кондитерською, м'ясною, молочною, хлібопекарною та іншими галузями.

Розвинені також трикотажна, швейна, взуттєва, шкіргалантерейна та меблева галузі. Працюють заводи великопанельного будівництва і залізобетонних конструкцій. Всього у Хмельницькому зосереджено понад 40 промислових підприємств.

Кам'янець-Подільський промисловий вузол розташований у південній частині території області на р. Смотрич (притоці Дністра) за 102 км від Хмельницького. Основні промислові об'єкти функціонують у ядрі вузла - м. Кам'янець-Подільському (100 тис. осіб). У галузевій структурі промислового вузла переважають машинобудівні підприємства. Зокрема, розвинені такі галузі: приладобудування, кабельне виробництво, сільськогосподарське машинобудування, виробництво дереворізального інструменту, електромеханічних виробів, автоагрегатної техніки. Розвинені також галузі харчової промисловості (м'ясна, молочна, цукрова, консервна, тютюнова), легкої (швейна, бавовняна), будівельних матеріалів (цементна, залізобетонна), деревообробна (меблева). Кам'янець-Подільський цементний завод - одне з найбільших підприємств на правобережжі України.

Тернопільський промисловий вузол сформувався в центрі адміністративної області - м. Тернополі (228 тис. осіб), що займає вигідне економіко-географічне і транспортне положення між Львовом, Хмельницьким, Вінницею. Основні підприємства зосереджені у ядрі багатофункціонального обласного центру, який спеціалізується на галузях неметаломісткого машинобудування (заводи "Ватра", комбайновий, ремонтно-механічний, експериментально-механічний, авторемонтний). Тут випускаються цукробурякові комплекси, світильники, пускорегулюючі апарати тощо. Важливими галузями спеціалізації є легка (бавовняний комбінат, виробниче швейне об'єднання, завод штучних шкір, галантерейна фабрика); харчова (цукрова, молочна, м'ясна, хлібопекарна, пивоварна, безалкогольних напоїв). Крім цих основних галузей, розвинені меблева, фарфорова, фармацевтична, будівельна галузі.

У Подільському економічному регіоні функціонують різні промислові центри, які входять до двох груп: середніх (від 20 до 50 тис. осіб) і малих (менше 20 тис. осіб). Найбільші з них: Жмеринка, Могилів-Подільський, Козятин, Хмільник - у Вінницькій; Нетішин, Старокостянтинів, Славута, Шепетівка - у Хмельницькій; Бережани, Кременець, Чортків - у Тернопільській областях.

Деякі міські поселення поступово набувають якості промислових вузлів, що проходять стадію формування. До них належать Могилів-Подільський, Ладижинський, Шепетівський промислові центри.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >