< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАНЯ

Автотранспортне страхування

Сутність та необхідність автотранспортного страхування

Досвід розвинутих країн світу засвічує, що автотранспортне страхування займає одне з провідних місць серед майнових видів страхування. Це пояснюється необхідністю мінімізації ризиків, пов'язаних з експлуатацією транспортних засобів.

В цілому автотранспортне страхування необхідно розглядати як комплекс страхових послуг, спрямованих на захист майнових та особистих інтересів як самих власників автотранспортних засобів, так і третіх осіб (вигодонабувачів), які є безпосередніми учасниками дорожнього руху.

Об'єктом автотранспортного страхування виступає майновий інтерес фізичної чи юридичної особи, пов'язаний з експлуатацією автотранспортних засобів на випадок втрати вартості майна, а також життя, здоров'я, працездатності страхувальника або застрахованих осіб у разі настання страхового випадку.

Страхові послуги у сфері автотранспортного страхання можуть бути представленні наступними видами страхування:

  • o страхування "авто-каско";
  • o страхування цивільної відповідальності;
  • o страхування від усіх ризиків;
  • o страхування від нещасних випадків при ДТП;
  • o страхування вантажів, які транспортуються автомобільними транспортними засобами.

Серед видів автотранспортного страхування найбільшим попитом у страхувальників користується комплекс страхових послуг зі страхування "авто-каско". До їх числа входять: страхування від дорожньо-транспортної пригоди (ДТП); страхування від протиправних дій третіх осіб (ПДТО); страхування від стихійних лих та викрадення. Цей вид страхування поширюється на всі автотранспортні, водні та наземні види транспортних засобів.

Страхові послуги зі страхування "авто-каско" можуть надаватися комплексно або частково. За комплексним страхуванням "авто-каско" власник автотранспортного засобу отримує страховий захист від збитків унаслідок пошкодження застрахованого об'єкта у випадку аварії, зіткнення з будь яким іншим предметом, пожежі, самозагорання, стихійного лиха, вибуху, протиправних дій третіх осіб тощо, але за вилученням збитків експлуатаційного характеру. За часткового страхування "авто-каско" страховий захист надається у випадку пожежі, вибуху двигуна, викрадення, пошкодження транспортного засобу під час викрадення та стихійного лиха.

Різноманітність форм та видів автотранспортного страхування зумовлює необхідність висвітлення наявного асортименту страхових послуг, які є об'єктом купівлі-продажу на страховому ринку України.

Добровільне страхування автомобільних транспортних засобів (авто-каско)

До автомобільних транспортних засобів належать: легкові, вантажні, вантажо-пасажирські, мікроавтобуси, мотоцикли, моторолери, мотоколяски, мопеди, трактори та міні-трактори. Умовами прийняття перерахованих транспортних засобів на страхування є їх належність страхувальнику на законних підставах (на правах власності, повного господарського володіння, оперативного володіння, договору оренди, лізингу або доручення).

Умовами договору страхування може бути передбачено разом з транспортним засобом страхування й додаткового обладнання, яке передбачено заводською комплектацією та встановлено в транспортний засіб стаціонарно. До додаткового обладнання належить магнітола, СО тощо. Переносні предмети (малогабаритні телевізори, радіоприймачі й фотокамери) до додаткового обладнання не належать.

Страховий ризиком за даним видом страхування вважається пошкодження, знищення або незаконне заволодіння транспортним засобом страхувальника.

До страхових випадків відносяться:

  • o пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
  • o незаконне заволодіння транспортним засобом; крадіжка, а також пошкодження або знищення його частин, деталей, приладів, що викликані протиправними діями третіх осіб, у будь-якому місці знаходження транспортного засобу;
  • o пошкодження або знищення транспортного засобу в наслідок стихійного лиха (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, оповзень, вихід підгрунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, осідання ґрунту тощо), падіння дерев та інших предметів, нападу тварин, а також пожежі чи самозаймання транспортного засобу.

До страхових випадків не відносяться й виплати страхового відшкодування не проводяться у разі, якщо збиток виник внаслідок:

  • o незаконного заволодіння транспортним засобом, крадіжки його окремих частин і деталей, а також у разі його знищення чи пошкодження унаслідок умисних дій страхувальника;
  • o гниття, корозії та інших природних хімічних процесів матеріалів, що використовуються у транспортному засобі, через зберігання у несприятливих умовах;
  • o обробки теплом, вогнем чи іншим термічним впливом на транспортний засіб (сушіння, зварювання, гаряча обробка та тощо);
  • o управління транспортним засобом особою: а) яка не має посвідчення водія відповідної категорії або перебуває у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, приймає лікарські препарати, які знижують швидкість реакції та увагу; б) у якої відсутні правові підстави (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, трудовий договір, доручення на право керування тощо) для керування застрахованим транспортним засобом; непідкорення владі (втеча з місця пригоди, переслідування працівниками Міністерства внутрішніх справ); вчинення кримінально-карних дій, крім дій, що пов'язані з порушенням правил дорожнього руху;
  • o перевезення застрахованого транспортного засобу морським, залізничним та іншими видами транспорту;
  • o буксирування застрахованого транспортного засобу ін транспортним засобом;
  • o участі у спортивних змаганнях та тест-драйвах;
  • o використання транспортного засобу для навчальної їзди;
  • o гідравлічного удару механізмів двигуна транспортного засобу;
  • o порушення правил експлуатації транспортного засобу, встановлених заводом-виробником.

Крім зазначених, до страхових випадків не відносяться:

  • o захоплення транспортного засобу третіми особами, які добровільно допущені власником чи його довіреною особою в салон, чи при використанні транспортного засобу, як таксі (якщо це не обумовлено у договорі страхування - "транспортний засіб-таксі");
  • o дорожньо-транспортні пригоди, викликані порушеннями правил дорожнього руху водієм застрахованого транспортного засобу, а саме: проїзд на заборонний сигнал світлофора чи жест регулювальника; виїзд на зустрічну смугу руху з перетином подвійної осьової лінії (лінія 1.3 згідно ДСТУ 2587-94) для обгону, повороту або розвороту; перетин дороги, на якій транспортні потоки розділені подвійною осьовою лінією (лінія 1.3 згідно ДСТУ 2587-94); перевищення швидкості руху більше, ніж на 30 км/год від встановленої правилами дорожнього руху та порушення правил проїзду залізничних переїздів;
  • o крадіжка реєстраційного номера транспортного засобу;
  • o крадіжка фірмового знаку транспортного засобу;
  • o незаконне заволодіння транспортним засобом, що знаходиться в розшуку в базах даних "Угон СНД", "Угон Інтерпол", "Арешт", а також незаконне заволодіння транспортним засобом, що ввезений в Україну з порушенням порядку й правил ввозу транспортних засобів.

Страховик не приймає на страхування:

  • o відновлення втраченої товарної вартості транспортного засобу;
  • o збитки за пошкодження (знищення) автошин, дисків, ковпаків, які виникли не в результаті ДІЛ;
  • o крадіжку інструментів та коліс (у т.ч. запасних), що входять у комплектність транспортного засобу;
  • o пожежу чи самозаймання транспортного засобу при переобладнанні його на газове обладнання чи інший вид палива;
  • o вихід з ладу частин, деталей, вузлів, агрегатів внаслідок технічної несправності й заводського браку.

Страховик не приймає на страхування багаж, що перевозиться застрахованим транспортним засобом. Не передбачається відшкодування збитків страхувальнику внаслідок:

військових дій та громадських заворушень;

  • o захвату, конфіскації, арешту, що проведені цивільною чи військовою владою;
  • o радіоактивного зараження, внаслідок якого неможлива експлуатація транспортного засобу;
  • o вибуху в наслідок перевезення, зберігання боєприпасів та вибухових речовин;
  • o пожежі з причини порушення правил техніки безпеки. Термін дії договору страхування можна становити від двох тижнів

до одного року. На страхування приймається транспортний засіб у непошкодженому стані, що пройшов техогляд в установлений термін і не застрахований в інших страхових компаніях за тими ж видами ризиків.

На страхування КАСКО не приймаються транспортні засоби, що знаходяться в експлуатації понад 9 років (якщо інше не передбачено договором страхування), а також такі, що мають серйозні пошкодження й значну корозію за оцінкою страховика.

Транспортний засіб може бути застрахований:

  • 1. На повну вартість, при цьому страхова сума дорівнює вартості транспортного засобу за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування. Якщо заявлена страхувальником вартість викличе сумнів у страховика, він має право вимагати документ, що підтверджує її достовірність. Дійсна вартість транспортного засобу може визначатись на підставі:
    • o рахунку-фактури заводу-виробника чи офіційного ділера;
    • o довідкових матеріалів для визначення ціни транспортних засобів, що рекомендовані "Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів"(затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Фондом Держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2082 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 24.11.2003 р. № 1074/8395) або іншим аналогічним документом, що діяв на момент укладання договору;
    • o висновку оцінювача щодо вартості транспортного засобу на момент укладання договору.
  • 2. На суму в частій від повної вартості (але не менше 1/10 вартості за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування). У цьому разі страховик бере на себе зобов'язання відшкодувати збитки пропорційно відношенню страхової суми до повної вартості транспортного засобу за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування.
  • 3. Із застосуванням "системи першого ризику". Суттю цієї системи є: повна виплата збитків в межах страхової суми, незалежно від того, яку частину від дійсної вартості складає страхова сума. Тобто, в цьому випадку принцип пропорційності не діє. Дія договору страхування, укладеного із застосуванням цієї системи, розповсюджується тільки на один (перший) страховий випадок по кожному транспортному засобу, після якого договір автоматично припиняється.

Страхова сума визначається за згодою сторін, але в межах страхової вартості транспортного засобу і додаткового обладнання. Страхова вартість заявлених до страхування об'єктів визначається з урахуванням їх початкової вартості та норм амортизації на підставі документів, які підтверджують вартість транспортного засобу й додаткового обладнання. Такими документами можуть бути: довідка-рахунок; рахунок фактури офіційного дилера; чеки, квитанції та інші платіжні документи; митні документи; прейскуранти дилерів; каталоги, довідки й програми з оцінювання транспортних засобів. Страхова сума по транспортних засобах, що взяті в оренду (напрокат) або в лізинг, не може перевищувати розміру, в якому страхувальник несе відповідальність перед орендодавцем в межах вартості транспортного засобу. Страхова сума має складати не менше 70 % від фактичної ринкової вартості транспортного засобу.

Договір страхування може бути укладений за умови наявності безумовної франшизи, розрахованої у відсотках від страхової суми на момент укладання договору страхування. Розмір франшизи визначається залежно від страхових випадків і типу транспортного засобу.

ПАТ "УСК "ГАРАНТ АВТО"" у разі настання страхових випадків, зумовлених дорожньо-транспортною пригодою за наявності повної чи часткової вини водія застосовує безумовну франшизу у таких розмірах:

  • а) 1,0% - для легкових автомобілів і мотоциклістів;
  • б) 2,0% - для вантажних автомобілів, автобусів та причепів;
  • в) 0,2 і 1 % - при настанні стихійного лиха для легкових та вантажних автомобілів відповідно.

Безумовна франшиза вираховується із суми страхового відшкодування по кожному страховому випадку.

Приклад 14.1. Транспортний засіб застраховано від будь-яких ризиків на суму 50000 грн, безумовна франшиза встановлена 0,2%, що складає 100 грн. Якщо збитки складуть до 100 грн включно, то страхове відшкодування не виплачується, якщо ж - 1000 грн, то виплачується різниця (1000-100) грн, тобто 900 грн.

За бажанням страхувальника, окрім безумовної франшизи, може бути заявлена умовна франшиза, але за розміром не більше 4,0% страхової суми. У такому разі страхова премія сплачується у зменшеному розмірі: кожний 1,0% умовної франшизи знижує платежі за страхування КАСКО на 5,0%.

При цьому, збитки, завдані транспортному засобу та додатковому устаткуванню, не відшкодовуються, якщо їхній розмір менший за встановлену суму умовної та безумовної франшизи, і відшкодовуються у повному обсязі за вирахуванням безумовної франшизи, якщо їхній розмір більше за цю суму.

При страхуванні транспортних засобів страхувальнику, за згодою страховика, надається право укладати договір за умови відшкодування збитків без урахування знижки на знос частин, деталей, що підлягають заміні у разі їхнього пошкодження або знищення, зі сплатою додаткового платежу до тарифу КАСКО, залежно від терміну експлуатації транспортного засобу:

  • а) від 2-х до 3-х років - 5 %;
  • б) від 3-х до 5-ти років - 10 %;
  • в) від 5-ти до 7-й років - 25 %.

При страхуванні групи транспортних засобів страхувальнику, за згодою страховика, може бути надано знижку до страхового тарифу залежно від кількості транспортних засобів у групі, а саме:

  • а) від 2 од. до 5 од. - 5 %;
  • б) від 6 од. до 10 од. - 10%;
  • в) від 11 од. до 20 од. - 15 %;
  • г) понад 20 од. - 20 %.

Страховий платіж розраховується з урахуванням таких факторів: страхової суми; страхового тарифу; розміру безумовної та умовної франшизи; переліку страхових ризиків, які покриваються страхуванням; типу транспортного засобу й строку його експлуатації; терміну страхування; стажу водія та інші умов, передбачених договором страхування.

Страхову премію за договором страхування, що укладений на один рік, страхувальник, за згодою зі страховиком, має право внести як одноразово, так і шляхом поетапної оплати згідно з обумовленим в договорі страхування графіком внесення платежів. У разі порушення графіка оплати страховий захист припиняється до погашення заборгованості без продовження терміну дії договору. Зобов'язання страховика щодо виплати страхового відшкодування не розповсюджується на страхові випадки, що сталися у період часу, що відраховується від 00 год. 00 хв. дати, наступної за датою, що вказана у договорі, як дата сплати чергового внеску, до 24 год. 00 хв. дати фактичної сплати суми заборгованості.

При розрахунку страхового платежу страховик застосовує знижки та надбавки до страхових премій ("бонус-манус"). Бонус-манус - це система знижок або підвищень до базової ставки страхового тарифу, за допомогою якої страховик коригує страхову премію, залежно від того, чи були страхові випадки щодо об'єкта страхування в певному проміжку часу. Знижки з базових тарифів діють тільки щодо транспортних засобів, які були застраховані на повну вартість і на строк не менше одного року.

Визначення розміру тарифу за системою "бонус-манус" здійснюється на основі надання певного класу транспортному засобу. На початку дії договору страхування транспортному засобу присвоюється базовий клас, тобто страхова премія встановлюється в розмірі 100% тарифу. У разі продовження страхування на наступний рік страхова компанія проводить перегляд класу системи "бонус-манус".

Страховик корегує клас в бік збільшення або зменшення в залежності від наступних умов. Клас збільшується, якщо впродовж року наступають страхові події (ДТП) та виплачується страхове відшкодування. Клас зменшується, якщо впродовж року страхові події були відсутні й страхувальник не звертався до страховика за страховим відшкодуванням.

При укладанні договору страхування, страхувальник зобов'язаний надати страховику інформацію про інші договори страхування, укладені по відношенню до даного транспортного засобу, а також реєстраційні документи на транспортний засіб, або інші документи, що засвідчують право власності, володіння на його або користування (свідоцтво про реєстрацію ТЗ, доручення від власника, договір оренди укладений з власником, довідка-рахунок тощо).

У разі настання страхового випадку страхувальник (вигодонабувач або інша зацікавлена особа) зобов'язаний на протягом 48 год. сповісти про це страховика. Останній має вжити всіх необхідних заходів, необхідних для оформлення страхового випадку й виплати компенсації збитків. Виплата страхового відшкодування проводиться страховиком відповідно до договору страхування (страхового полісу) на підставі заяви страхувальника та страхового акта, що складається страховиком. Залежно від характеру й обставин настання страхового випадку підтверджується такими документами:

  • o договором страхування (страховим полісом);
  • o заявою про настання страхового випадку;
  • o довідкою уповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ про ДТП встановленого зразка або довідкою відповідного компетентного органу іншої держави (у разі настання ДТП за межами України);
  • o схемою ДТП;
  • o актом огляду та фотографіями пошкодженого транспортного засобу:
  • o свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу; дорученням на право керування та подорожнім листом;
  • o посвідченням водія та відповідним талоном до нього;
  • o заявою страхувальника про порядок виплати страхового відшкодування;
  • o документом, що засвідчує особу одержувача страхового відшкодування;
  • o копією ідентифікаційного коду (для фізичних осіб);
  • o дорученням вигодонабувача на виплату страхового відшкодування;
  • o документом відповідної організації щодо технічного стану транспортного засобу, окремих його вузлів та агрегатів;
  • o довідками від МНС (пожежної служби), гідрометеослужби, слідчих органів та ін.;
  • o постановою суду в адміністративній справі;
  • o постановою про порушення кримінальної справи (у випадку незаконного заволодіння транспортним засобом та протиправних дій третіх осіб);
  • o заявою про передання права власності на транспортний засіб (у випадку незаконного заволодіння);
  • o постановою про відмову у порушенні кримінальної справи (у випадку протиправних дій третіх осіб, крім незаконного заволодіння транспортним засобом);
  • o постановою про зупинення справи, про направлення обвинувального висновку прокурору, закриття справи, про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру - у випадку незаконного заволодіння транспортним засобом;
  • o інших документів, що підтверджують факт настання страхового випадку.

Розмір завданих збитків визначається страховиком на підставі:

  • o документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин об'єкта страхування (самого об'єкта в цілому);
  • o документа, складеного компетентними органами про час, обставини і причини знищення, пошкодження або крадіжки складових частин об'єкта страхування (самого об'єкта в цілому);
  • o документів, що підтверджують витрати, необхідні для компенсації збитків.

При настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають тільки реальні (прямі) збитки, виключаючи упущену вигоду, витрати на оренду чи наймання іншого транспортного засобу, моральні збитки тощо. Сума страхових відшкодувань за один або декілька страхових випадків не може перевищувати страхову суму, що обумовлена договором страхування, і не повинна перевищувати реальні (прямі) збитки.

При страхуванні автотранспортних засобів відновлення страхової суми після виплати відшкодування не передбачається, тобто при настанні наступних страхових випадків розрахунок величини відшкодувань провадиться в тій же пропорції від - повної вартості, що діяла на момент укладання договору страхування.

При страхуванні транспортного засобу на повну вартість, у разі його знищення (коли розмір збитку перевищує 75% страхової суми), страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі всієї страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи й залишкової вартості транспортного засобу.

Страхувальнику при настанні страхового випадку за рахунок страхового відшкодування у межах страхової суми надається:

  • а) оплата витрат на рятування й доставку транспортного засобу до найближчої станції технічного обслуговування або стоянки, що охороняється, які знаходяться на відстані до 50 км від місця події.
  • б) експертна оцінка пошкоджень застрахованого транспортного засобу та оформлення відповідного документа в разі можливості регресного позову до особи, винної в заподіянні збитку.

Постійне зростання кількості транспортних засобів на автошляхах країни потребує постійного вдосконалення та розширення асортименту страхових послуг спрямованих на захист майнових та особистих інтересів учасників дорожнього руху.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >