Ветеринарна, фітосанітарна та екологічна експертизи товарів

Ветеринарна експертиза

Ветеринарна експертиза — це діяльність, спрямована на запобігання завезенню з товарами, сировиною та матеріалами в Україну особливо небезпечних хвороб тварин, а також хвороб, спільних для тварин і людей. Ветеринарна експертиза проводиться для сільськогосподарської сировини і харчових продуктів тваринного походження, метою якої є забезпечення безпеки споживачів шляхом попередження інфікування їх хворобами, загальними для людини і тварини. Ветеринарна експертиза проводиться регіональною службою державного ветеринарного контролю та ветеринарної медицини відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину". До завдань ветеринарної експертизи (її ще називають ветеринарно-санітарною), входить: своєчасне виявлення небезпечних інфекційних захворювань, які можуть передаватись від тварин; розробка та використання сучасних методів ветеринарної оцінки, підтвердження відповідності об'єктів ветеринарним вимогам. Ветеринарно-санітарна експертиза проводиться при наявності захворювань, загальних для людини і тварини (сибірська язва), і необхідності захисту населення; небезпеці їх широкого розповсюдження; появі нових захворювань ("коров'ячий сказ"); використанні засобів захисту тварин, гормональних препаратів для прискорення росту, що потребує контролю за їх використанням і вмістом залишкової кількості; необхідності забезпечення безпеки продуктів тваринного походження; охороні території України від появи захворювання тварин з інших держав, для чого створюються митні ветеринарні контрольні пункти.

Ветеринарна експертиза може проводитись самостійно або бути частиною комплексної товарознавчої експертизи.

Продукти тваринного походження повинні відповідати встановленим вимогам безпеки для людей і походити з території, благополучної в цьому відношенні.

При проведенні ветеринарної експертизи в повному обсязі ставиться клеймо і такий продукт може використовуватись для харчових цілей без обмежень. При необхідності проведення обеззараження ставиться ветеринарний штамп, який вказує порядок використання зараженого м'яса згідно з діючими нормами.

Експертиза може проводитись також до і після забою тварин, але це не дає права на реалізацію м'яса в повному обсязі.

Проводити ветеринарну експертизу мають право спеціалісти в галузі ветеринарії. Це працівники ветеринарних і ветеринарно-санітарних служб.

Державний ветеринарний контроль здійснюється органами управління, організаціями Державної ветеринарної служби і направлений на профілактику тварин і забезпечення безпеки у ветеринарному відношенні продуктів тваринного походження шляхом попередження, виявлення порушень ветеринарного законодавства. Відомчий ветеринарний нагляд здійснюється відповідними службами, які діють згідно з Положенням про ветеринарно-санітарний нагляд, розробленим у відповідності з ветеринарним законодавством.

За результатами ветеринарної експертизи оформляється ветеринарний сертифікат або свідоцтво (на ринках — довідка), що може слугувати основою для прийняття рішення експертами при комплексній товарознавчій експертизі, а також для видачі сертифіката відповідності. Але ветеринарний сертифікат не може замінити сертифікат відповідності.

За порушення ветеринарного законодавства передбачена відповідальність згідно із законодавством України.

Ветеринарний контроль харчових продуктів. Правила видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю від 7 січня 1997 р. № 27 розроблені відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" і є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, посадовими особами та громадянами.

З метою охорони території України від занесення з території інших держав або карантинної зони збудників карантинних хвороб тварин, птиці та з метою захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, обов'язковому ветеринарному контролю підлягають перевезення тварин і птиці всіх видів, продуктів і сировини тваринного походження, риби, бджіл, шовкопрядів, кормів, кормових добавок, біопрепаратів, ветеринарних лікарських засобів, штамів мікробів, вірусів та грибів, токсинів тощо.

Ці вантажі супроводжуються ветеринарними документами (ветеринарними свідоцтвами, ветеринарними сертифікатами, довідками) встановленого зразка, що видаються установами ветеринарної медицини на місцях.

Ветеринарні свідоцтва чинні на території всієї країни і є разові. При експортуванні вантажів до інших країн на прикордонних пунктах державного ветеринарного контролю ветеринарні свідоцтва обмінюються на ветеринарні сертифікати.

Бланки ветеринарних свідоцтв та ветеринарних сертифікатів, а також заповнені їхні корінці підлягають зберіганню на рівні з документами суворого обліку.

Довідкою супроводжується перевезення тварин, транспортування продукції або сировини тваринного походження у межах адміністративного району.

Право видачі ветеринарних свідоцтв надається керівникам (начальникам, завідувачам), головним (провідним) лікарям ветеринарної медицини таких організаційних структур державної ветеринарної медицини:

• - районних підприємств (лікарень) державної ветеринарної медицини, дільничних лікарень ветеринарної медицини, дільниць ветеринарної медицини;
• - міських підприємств (лікарень) державної ветеринарної медицини, міських районних лікарень ветеринарної медицини, прикордонних і транспортних пунктів державного ветеринарного контролю.

Право видачі ветеринарних сертифікатів надається організаційним структурам регіональних служб державного ветеринарного контролю на кордоні та транспорті.

Довідки видаються лікарями та фельдшерами ветеринарної медицини установ державної ветеринарної медицини, господарств, підприємств.

Ветеринарні свідоцтва дійсні для пред'явлення до відправлення: тварин і харчових тваринницьких продуктів — протягом 3 днів, а сировини тваринного походження — протягом 5 днів від їх видачі. Ксерокопії бланків ветеринарних свідоцтв та ветеринарних сертифікатів вважаються недійсними.

При виникненні захворювання тварин на ящур або іншу карантинну хворобу, що входить до списку "А" МЕБ, ветеринарні свідоцтва на перевезення тварин, продуктів та сировини тваринного походження з однієї території до іншої видаються головними лікарями ветеринарної медицини з дозволу ветеринарного органу відповідної області або Автономної Республіки Крим, на міжобласні (міждержавні) перевезення у зазначених випадках — з дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України. За цих умов у ветеринарному свідоцтві проставляються дані про те, хто і коли дав дозвіл на перевезення, що засвідчується підписом і круглою печаткою установи державної ветеринарної медицини.

14 січня 2000 року був прийнятий Закон України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції", який встановлює правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров'я людини, майно і довкілля.

Відповідно до цього закону до неякісної та небезпечної продукції відноситься:

• - продукція, яка не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів стосовно відповідних видів продукції щодо її споживних властивостей;
• - продукція, яка не відповідає обов'язковим вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів щодо її безпеки для життя і здоров'я людини, майна і довкілля;
• - продукція, якій з метою збуту споживачам виробником (продавцем) навмисно надано зовнішнього вигляду та (або) окремих властивостей певного виду продукції, але яка не може бути ідентифікована як продукція, за яку вона видається;
• - продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, яка має при цьому повідомлятися;
• - продукція, строк придатності якої до вживання або використання закінчився;
• - продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.

Цей закон регулює відносини, що виникають у процесі вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції і поширюється на власників неякісної та небезпечної продукції, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції.

Законодавство про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції складається із законів України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", "Про відходи", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про захист прав споживачів" та інших нормативно-правових актів.

Неякісна та небезпечна продукція підлягає обов'язковому вилученню з обігу.

Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб'єктам підприємницької діяльності, у яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію.

Вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція повинна зберігатися власником у належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях.

При приведенні вилученої з обігу та небезпечної продукції у відповідність з вимогами нормативно-правових актів і нормативних документів, які встановлюють вимоги до відповідних видів продукції, зазначена продукція повертається в обіг за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади.

Загальні вимоги щодо порядку, умов та правил переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок, умови та правила переробки, утилізації, знищення або подальшого використання конкретних видів вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції розробляються та затверджуються спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

Переробка, утилізація або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється підприємствами, виробництво яких пройшло атестацію на виконання цих робіт відповідно до вимог цього Закону.

Особи, винні в порушенні законодавства про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції, несуть згідно з законом дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.