< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Дослідження психічних процесів дітей шкільного віку

За Н. Ю. Максимовою, К. Л. Мілютіною, В. М. Піскун, найчастіше перед шкільним психологом, який працює з 6-7-річними дітьми, стоїть завдання - визначити ступінь готовності дитини до навчання у школі. Якщо в процесі навчання першокласників з'ясовується, що вони не встигають засвоювати навчальну програму, то в них теж визначають шкільну зрілість.

Для цього оцінюють:

  • - рівень розвитку довільної уваги;
  • - рівень саморегуляції (вміння діяти за правилами);
  • - ступінь розвитку сенсомоторних зв'язків і тонкої моторики

руки;

  • - недоліки у мовному розвитку;
  • - зорово-просторову орієнтацію.

Для діагностики рівня шкільної зрілості використовують такі методики:

  • o тест шкільної зрілості Керна-Иерасика;
  • o методику "Будиночок";
  • o завдання, спрямовані на впізнавання, розрізнення та порівняння звуків (для оцінювання стану фонематичного сприймання);
  • o методики дослідження психічних процесів:
  • - обстеження уваги, темпу сенсомоторних реакцій і стану працездатності проводиться традиційними методами: коректурна проба, лічба за Крепеліним, відрахування та

віднімання чисел, пошук числа за таблицями Шульте, проби на перенесення уваги;

  • - обстеження пам'яті: тест зорової пам'яті, тест слухової пам'яті, методика запам'ятовування 10 слів, методика піктограм (опосередковане запам'ятання);
  • - дослідження процесів мислення та рівня інтелекту: тест Векслера, шкала інтелекту Біне-Сімона, шкала розвитку Гезелла, складання малюнків та відрізків, кубики Кооса, прогресивні матриці Равена, методики класифікації та вилучення предметів, методика "Створення аналогій" та ін.

У випадку нерівномірності показників успішності функціонування пізнавальної сфери необхідно використовувати методи нейропсихологічної діагностики. Наприклад:

  • - якщо дитина з нормально розвиненим інтелектом не може оволодіти навичками читання (дислексія), письма (дисграфія), лічби (дискалькулія);
  • - якщо дитина з нормальним станом зору та інтелекту не може зрозуміти зв'язків і співвідношення між деталями малюнка, збагнути його зміст;
  • - якщо дитина 4-7 років, добре розуміючи звернену до неї мову, не може говорити (при зовнішньо нормальній будові мовного апарату) і спілкується за допомогою жестів або нечленороздільних звуків (моторна алалія).

Причини порушення психічного розвитку:

  • - органічні ураження головного мозку на ранніх етапах онтогенезу;
  • - загальні неспецифічні розлади мозкової діяльності, що відображають дискоординацію кірково-підкіркових функціональних відношень:
    • а) розлади загальної нейродинаміки (виявляються у підвищеній виснажуваності, порушенні темпу і рухливості психічних процесів, порушенні працездатності і т.д.);
    • б) порушення довільності та цілеспрямованості пізнавальної діяльності (відсутність чи нестійкість пізнавальних мотивів, нестійкість довільної уваги та контролю, труднощі планування заданої психічної операції).

І. Марковська розробила нейропсихологічну методику, призначену для дослідження порушень психічного розвитку дітей, починаючи з 7 років.

На підставі результатів за цією методикою можна скласти індивідуальний "профіль" нейропсихологічних характеристик дитини:

  • - інтенсивність (тяжкість) та екстенсивність (поширеність) порушень психічних функцій;
  • - визначення провідного фактора, який перешкоджає виконанню завдань, а отже і засвоєнню шкільних навичок.

Наприклад, якщо дитина з усіх завдань отримує оцінки "4" - "3", то провідним фактором є порушення нейродинаміки (тобто виснажуваність, знижена працездатність, порушення темпу й рухливості нервових процесів); якщо більшість завдань дитина виконує на "4" - "5", а тільки з деяких (навіть з одного) має "2", то це свідчить про наявність порушення функцій кори головного мозку; якщо з усіх завдань дитина отримує не більше "3" балів, то це свідчить про серйозне порушення вищих форм регуляції (програмування цілісних дій та контроль за їх виконанням).

Загальна характеристика методів дослідження відхилень в особистісному розвитку дітей

За Н. Ю. Максимовою, К. Л. Мілютіною, В. М. Піскун, вивчаючи особистісний розвиток дитини, якій властиві відхилення в поведінці, психолог стикається з низкою проблем:

  • 1) немає такого методу, який може цілком розкрити справжню сутність людини; тому, використовуючи ту чи іншу методику, психолог отримує відомості про часткові особистісні прояви, на основі яких складає цілісне уявлення про особистість;
  • 2) якщо поведінка дитини відхиляється від суспільно схвалюваних норм, це може бути пов'язане з порушеннями в розвитку психіки, зумовленими як біологічними, так і соціальними факторами;
  • 3) зважаючи на те, що процес становлення особистості дітей спрямовується дорослими, необхідно проводити дослідження особистості дитини у загальному контексті соціальної ситуації її розвитку.

У зв'язку з цим вибір методів дослідження в особистісному розвитку дитини складніший, ніж аналогічне завдання в роботі з дорослим пацієнтом.

Умовно методи дослідження особистості можна розподілити на дві групи:

  • а) методи інтегральної оцінки особистості дитини у контексті соціальної ситуації її розвитку:
    • - проективні методи (призначені для діагностики особистості, для них характерний глобальний підхід до оцінки

особистості, істотною ознакою є використання невизначе-них стимулів, які досліджуваний повинен сам доповнювати, інтерпретувати, розвивати і т.д.; приклади завдань у проективних методиках: виконати малюнок на задану тему, проінтерпретувати запропоновані картинки, завершити речення і т.д.; вважається, що характер відповідей обстежуваного обумовлений особливостями його особистості, які проектуються у його відповідях);

  • - методи спостереження;
  • - вивчення взаємин батьків і дітей;
  • б) методи дослідження структурних компонентів особистості, які використовуються для вивчення конкретних особистісних проявів за допомогою моделювання ситуацій, конкретних видів діяльності, застосування особистісних опитувальників та ін.

Запитання для самоперевірки

  • 1. Чому у патопсихологічному дослідженні дітей важливо досліджувати пізнавальні процеси?
  • 2. Яким чином досліджуються пізнавальні процеси дітей?
  • 3. Яким чином досліджуються емоційно-вольові процеси дітей?
  • 4. Складіть перелік рекомендацій щодо проведення бесіди з дітьми з метою з'ясування порушень у психічному розвитку.
  • 5. У чому полягають особливості проведення спостереження за дітьми з метою дослідження порушень у психічному розвитку?
  • 6. Назвіть методи, за допомогою яких досліджують увагу, сенсо-моторну сферу та наочно-дійове мислення дошкільнят.
  • 7. Назвіть методи, за допомогою яких досліджують пам'ять дошкільнят.
  • 8. Назвіть методи, за допомогою яких досліджують процеси мислення дошкільнят.
  • 9. Наведіть приклади специфічних форм прояву емоційно-вольової сфери дошкільнят.
  • 10. Які параметри оцінюють для визначення шкільної зрілості першокласників?
  • 11. За допомогою яких методик оцінюють шкільну зрілість?
  • 12. Назвіть причини порушень психічного розвитку дітей шкільного віку.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >