< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Навчальне заняття-виставка

Одним із видів мотиваційного заняття є заняття-виставка, мета якого полягає у створенні багатосторонньої мотивації вивчення теми. Заняття організовується так. За тиждень до його проведення викладач повідомляє про нього, а для проведення самого заняття призначає 5-6 екскурсоводів з найбільш підготовлених студентів. Кожному екскурсоводові викладач визначає питання, пов'язане з досліджуваною темою, і допомагає його представити. Навчальна група поділяється на кількість бригад, відповідну кількості екскурсоводів. Кожна бригада відвідує почергово екскурсоводів, одержуючи коротку інформацію з навчальної теми. На це виділяється ЗО хв. У час, що залишився, викладач пропонує зробити короткий огляд того, з чим щойно ознайомилися студенти. Також вони одержують домашнє завдання - коротко записати те, що їм здалося цікавим і про що їм хотілося б довідатися докладніше. Така форма заняття навчає самостійності висловлювань, вільному спілкуванню з людьми, позитивно впливає на психологічний клімат групи, створює творчу атмосферу.

з розвитку критичного мислення (Дж. Стіл, К. Мередіт, І. Темпл)

Сьогодні значний вплив засобів масової інформації на наше життя очевидний, особливо на формування світогляду, інтересів, моральних цінностей у значної частини молоді. Отже, важливою умовою успіху у формуванні світогляду сучасної молоді та їх вихованні є вироблення у студентів критичного ставлення до масової культури, зокрема продукції телебачення, їх уміння відбирати те, що збагачує особистість, розуміти, що є дезінформацією та спотворює реальну дійсність.

Методики занять з розвитку критичного мислення пройшли апробацію в різних країнах. Це ґрунтовно досліджена модель, за якою навчання відбувається найефективніше:

  • 1) сприйняття інформації (доцільно використовувати різні джерела інформації);
  • 2) аналіз висновків-інформації;
  • 3) зіставлення протилежних поглядів;
  • 4) розроблення системи доказів на підтримку відповідного погляду;
  • 5) прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах. Найчастіше заняття з розвитку критичного мислення має певну мету, але воно може бути й творчим процесом, де завдання чітко не сформульовані.

Розглянемо структуру занять з розвитку критичного мислення.

  • 1. Розминка. Урок починається з розминки, яка замінює так звані організаційні моменти класичного заняття. Головна функція цього етапу - створення сприятливого психологічного клімату для творчого розвитку особистості на занятті.
  • 2. Обґрунтування навчання. Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується на практиці й усвідомлюється теоретично. Майбутнє відкривається студентам, які критично перевіряють інформацію та вибудовують свої особисті реальності. Отже, кожна тема заняття має бути обґрунтованою.
  • 3. Актуалізація. На етапі актуалізації студенти пригадують, що знають з цієї теми. Вони встановлюють рівень власних знань з предмета, котрий можуть підвищити. Інформація, яку вони не пов'язують з уже відомою, втрачається дуже швидко. Девіз етапу: "Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте студентів пригадати те, що вони знають". Те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися. Навчання - активна та цілеспрямована діяльність. Установлення мети є вирішальним моментом у тривалому навчанні.
  • 4. Усвідомлення змісту. На цьому етапі студент ознайомлюється з новою інформацією. У методиках критичного мислення передбачено, що на цьому етапі викладач має найменший вплив на студента, який самостійно отримує та аналізує інформацію, перевіряє власне її розуміння.
  • 5. Рефлексія. Студент висловлює своїми словами певну думку, таким чином осягаючи її. Відбувається обмін думками. Мислити критично легше в атмосфері демократичності, розмаїття поглядів. У такій ситуації приймаються правильні рішення.

Часто інформація, що стосується однієї теми, але надходить з різних джерел, суперечлива. Тому правильна її обробка потребує вміння аналізувати та відрізняти факти від думок та суджень.

Практична частина заняття. Для її виконання потрібно вибрати цікаву актуальну проблему, яку останнім часом висвітлює преса. Принести на заняття три-чотири статті з цієї теми, вміщені в різних газетах, наприклад "Київські відомості", "Факти", "День". Працюючи в групах, вивчити статті. Потрібно відповісти на запитання:

  • - Чи наведені в статті факти? Які саме (зробіть короткий перелік)?
  • - Чи названо джерела, на які автори посилаються, повідомляючи про факти (якщо джерела не названо, інформація втрачає свою достовірність)?
  • - Чи подана повна інформація, чи є факти, що висвітлюють суть справи, її перебіг, місце, час і причини?
  • - Чи наведено в статті коментарі і чиї (автора статті, редакції, окремої людини)?
  • - Чи подана авторська думка у статті так, щоб її легко було відрізнити від решти думок?
  • - Яка стаття здається вам достовірною? А яка цікава? Корисні поради:
  • - якщо інформація важлива для вас або цікава, намагайтеся отримати її з різних джерел;
  • - якщо інформація стосується конфлікту, шукайте висвітлення різних позицій, бажано всіх сторін конфлікту;
  • - пам'ятайте, що ЗМІ інколи висвітлюють незначні факти як суттєві і навпаки, аби тільки завоювати аудиторію;
  • - обираючи надійне джерело інформації, будьте обережні: сьогодні в Україні є чимало видань, які розраховані на низьку культуру людей і таким чином відволікають читача від проблем сучасності.

Ядром такого заняття є три етапи, точно зорієнтовані на психологію пізнавальної діяльності: виклик - осмислення - роздуми (рефлексія). Виклик актуалізує знання, допомагає провести їх "інвентаризацію". Осмислення - це стадія введення нової інформації. Роздуми - особлива стадія, оскільки на ній здійснюється цілісне осмислення та обґрунтування отриманої інформації.

Серед способів розвитку критичного мислення є пакет методичних розробок, що створюють особливе інтелектуальне поле, зокрема:

  • - маркірована таблиця (ранжирування інформації);
  • - таблиця "знаю - хочу знати - дізнався" (систематизація інформації, організація рефлексії й уміння визначити мету діяльності);
  • - кластер (формування вмінь систематизувати і класифікувати інформацію, розвиток здібності знаходити адекватні слова);
  • - вихідна карта (розвиток умінь узагальнювати, формулювати запитання і тези, знаходити проблему).

Робота в межах заняття з розвитку критичного мислення ґрунтується на ідеях, що виражають важливі психологічні характеристики особистості. Є безліч шляхів формування критичного мислення, та найголовніше - зміст і методичне забезпечення навчальних занять не повинні привчати молодь до "єдино правильних істин", одновимірного бачення.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >