< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ПРАВОВІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

Терміни і визначення

Державний стандарт України ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять" регламентує такі терміни та визначення з питань охорони праці:

  • — охорона праці — система правових соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці;
  • — безпека — стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди;
  • — рівень безпеки — оцінка безпеки посиланням на прийнятий ризик;
  • — ризик — імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її важкості;
  • — виробничий ризик — імовірність ушкодження здоров'я працівника під час виконання ним трудових обов'язків, що обумовлена ступенем шкідливості та (або) небезпечності умов праці й науково-технічним станом виробництва;
  • — недопустимий ризик — ризик, якого сучасний рівень розвитку науки, техніки й технології дозволяє уникнути;
  • — шкода — фізичні ушкодження і (або) збитки, заподіяні здоров'ю людей і (або) майну чи навколишньому середовищу;
  • — промислова безпека — безпека від аварій на виробничих об'єктах і наслідків цих аварій;
  • — небезпека — потенційне джерело шкоди;
  • — безпечні умови праці; безпека праці — стан умов праці, за яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих чинників усунуто, або вплив шкідливих виробничих чинників не перевищує допустимих значень;
  • — вимоги безпеки (праці) — вимоги, передбачені актами законодавства, нормативними і проектними документами, правилами та інструкціями, виконання яких гарантує безпечні умови праці та регламентує поведінку працівника;
  • — небезпечний (виробничий) чинник — виробничий чинник, вплив якого на працівника, за певних умов, може призвести до захворювання, зниження працездатності й (або) негативного впливу на здоров'я нащадків;
  • — травма — порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії чинників зовнішнього середовища;
  • — виробнича травма — травма, що виникла внаслідок дії виробничих чинників;
  • — виробничий травматизм — явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві;
  • — нещасний випадок — непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяно шкоду або настала смерть людини;
  • — нещасний випадок на виробництві — раптове погіршення стану здоров'я або настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків унаслідок короткочасного (впродовж однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника;
  • — трудове каліцтво — втрата здоров'я працівником унаслідок виробничої травми;
  • — умови праці — сукупність чинників виробничого середовища й робочого процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов'язків;
  • — виробниче середовище — сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних та інших чинників, що діють на людину під час виконання нею трудових обов'язків;
  • — робоча зона — визначений простір, у якому розташовано робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників;
  • — небезпечна вона — простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного та (або) шкідливого виробничого чинника;
  • — робоче місце — місце постійного або тимчасового перебування працівника під час виконування ним трудових обов'язків;
  • — тяжкість праці — характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язів та відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження;
  • — напруженість праці — характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему;
  • — культура безпеки — кваліфікаційна і технологічна підготовка осіб, для яких гарантування безпеки потенційно небезпечного об'єкта є пріоритетною метою і внутрішньою потребою, що зумовлює самоконтроль і самоусвідомлення відповідальності під час виконання робіт, які впливають на рівень безпеки.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >