< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Зростання значення національного і міжнародного туристичного бізнесу

Міжнародний туризм - важлива складова зовнішньоекономічної діяльності кожної держави світу, водночас - це одна з найбільших і високодохідніших галузей світової економіки. У багатьох країнах міжнародний туризм є провідною галуззю економіки, надійним джерелом поповнення бюджету. При

Структура комплексу готельних послуг

Рис. 1.3. Структура комплексу готельних послуг

цьому іноземний туризм як важливе джерело валютних доходів держави і найвигідніша форма експорту послуг дає змогу успішно вирішити багато соціально-економічних питань у тих країнах, в яких успішно розвивається ця галузь. Частка доходів від загальної світової торгівлі туристичних послуг - становить приблизно 7 %. При цьому в абсолютному вираженні вони поступаються тільки доходу від торгівлі на світовому ривку нафтою і нафтопродуктами та автоекспорту, майже вдвічі перевищуючи дохід від торгівлі металовиробами, втричі - телерадіоапаратурою, зерном і газом.

Отже, на початку XXI ст. міжнародний туризм набув усесвітнього значення, унаслідок чого утворився світовий туристичний ринок, у якому беруть участь усі країн и світу. В середньому 65 % всіх міжнародних туристичних поїздок припадає па Європу, 20 % - Америку, 15 % - на інші регіони. Головні чинники, що впливають на розвиток виїзного туризму в розвинених країнах, - економічні та соціальні, насамперед, збільшення особистих доходів громадян (потенційних туристів) вище меж, що є достатніми для задоволення необхідних потреб. До суб'єктивних причин належить діяльність державних органів, що регулюють порядок в'їзду/виїзду та перебування на території певної країни іноземних громадян. Розвиток іноземного туризму в країні, котра переважно приймає туристів, зумовлений намаганням збільшити приплив іноземної валюти та створити нові робочі місця. Багато країн шляхом розвитку міжнародного туризму розв'язують проблеми платіжного балансу. За даними Світової туристичної організації (СТО) на туризм припадає 10,1 % валового світового продукту та 10,5 % робочих місць.

У результаті витрат іноземних туристів у країні перебування збільшуються доходи фірм, зайнятість у туристичному бізнесі (прямий або безпосередній ефект), також підвищується попит із боку туристичного сектору економіки на товари та послуги постачальників, що спричинює зростання доходів у всіх секторах економіки (опосередкований ефект), збільшуються особисті доходи населення, безпосередньо або опосередковано пов'язаного з туристичним бізнесом, що призводить до зростання споживчого попиту (вимушений ефект). Опосередкований та вимушений ефекти об'єднують у вторинний ефект розвитку туристичного бізнесу (рис. 1.4).

Вплив туризму па соціально-економічний розвиток країни та її регіонів

Рис. 1.4. Вплив туризму па соціально-економічний розвиток країни та її регіонів

Ці фактори зумовлюють бурхливий розвиток міжнародного туризму, па який припадає нині 30 % світової торгівлі послугами, 7 - світових інвестицій, 11 - споживчих витрат, 5 % - податкових надходжень. Про темпи розвитку міжнародного туризму у світі свідчить табл. 1.5, складена за даними СТО.

За ступенем розвитку міжнародного туризму всі держави світу можна поділити на дві категорії: держави, що є постачальниками (генераторами) туристів, та держави, які приймають туристів (реципієнти). До країн-постачальників належать постіндустріальні країни, для яких характерний високий показник виїзду своїх громадян за кордон. Кількість виїжджаю

Таблиця 1.5. Темпи розвитку міжнародного туризму

Рік

Чисельність туристів у світі, осіб

Валютні надходження від туризму, дол. США

1950

25 мли

2,1 млрд

1960

69 мли

6,9 млрд

1970

159 мли

17,9 млрд

1980

284 млн

97,0 млрд

1990

415 млн

230 млрд

2000

698 млн

476 млрд

2010 (прогноз)

1 млрд

1,1 трлн

2020 (прогноз)

1,6 млрд

2 трлн

чих туристів, як правило, перевищує 10 % від загального населення країни. При цьому такі країни не тільки відправляють, а й приймають багато іноземних туристів. Це стосується, насамперед, США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Австрії. Серед країн, які приймають туристів, вирізняють країни з середнім рівнем економічного розвитку (Іспанія, Португалія, Греція, Туреччина, Кіпр), а також країни, що розвиваються (Єгипет, Туніс, Марокко, Шрі-Ланка, Індонезія, Багамські острови тощо). З мстою досягнення позитивного балансу між завезеними в країну грошима (в'їзний туризм) та грошима, що вивозяться (виїзний туризм), особливу увагу слід приділити залученню іноземних туристів, щоб якомога більше грошей у країну завозилося та витрачалося. Правильно продумана, динамічна та фахово здійснювана політика у сфері розвитку національного туризму приносить державі велику економічну користь.

Розглянемо ситуацію в Україні. Динаміку розвитку національного туризму в Україні подано в табл. 1.6. Як видно, за 2000-2005 рр. становище в українському туризмі суттєво змінилося. Якщо у 2000 р. виїзний туризм переважав понад два рази щодо в'їзного (а організований - у 3,5 раза), то, починаючи з 2004 p., туристичне сальдо в Україні змінилося на користь в'їзного туризму (у тому числі організованого). У 2005 р. іноземців до нас приїхало на 7 % більше, ніж виїжджало українців за кордон (у тому числі організованих туристів - на 32 % більше). Ці зміни пов'язані з високою динамікою розвитку в'їзного туризму, який за цей період збільшився у 2,74 раза (організований туризм - у 2,92 раза), у той час як обсяги виїзного туризму збільшилися лише на 23 % (обсяги організованого закордонного туризму взагалі зменшилися на 38 %). Отже, в Україні в останні роки стрімко зростає іноземний та внутрішній туризм, що слід визнати позитивною тенденцією.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >