< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Конвертованість валюти. Валютний паритет

Конвертованість валюти - це здатність резидентів та нерезидентів вільно без обмежень обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами.

Конвертованість за поточними операціями - відсутність обмежень на платежі і трансферти по поточним міжнародним операціям, пов'язаними з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів та трансфертів (вимога МВФ до країн-членів).

Конвертованість за капітальними операціями - відсутність обмежень на платежі та трансферти по міжнародним операціям, пов'язаними з рухом капіталу - прямі та портфельні інвестиції, кредити та капітальні фанти.

Повна конвертованість - відсутність будь-якого контролю та яких-небудь обмежень за поточними та капітальними операціями.

Внутрішня конвертованість - право резидентів купувати, мати і робити операції в країни з активами у формі валюти та банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті (в країнах з перехідною економікою) (обмежена на Україні).

Зовнішня конвертованість - право резидентів робити операції з іноземною валютою з нерезидентами (існує на Україні).

Валютний паритет - співвідношення між двома валютами, яке встановлюється в законодавчому порядку на підставі офіційного вмісту золота в одиниці валюти, або СП3 (спеціальних прав запозичення), або однієї зі світових твердих валют (чи кошика валют). Валютний паритет є підставою для визначення валютного курсу.

Валютний кошик - метод співвідношення середньозваженого курсу однієї валюти по відношенню до визначеного набору інших валют (визначається склад валют, їх доля в кошику, розмір валютних компонентів, тобто кількість одиниць кожної валюти у наборі).

Паритет купівельної спроможності - співвідношення купівельних спроможностей двох чи більше валют відносно певного набору (кошика) товарів і послуг.

Валютний курс

Валютний курс -

  • 1. Мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн.
  • 2. Коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку.

Функції валютного курсу:

і. Інтернаціоналізація грошових відносин.

  • 2. Забезпечення взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів.
  • 3. Використовується для порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених в національних чи іноземних валютах.
  • 4. Використовується для періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті компаній та банків.
  • 5. Перерозподіл національного продукту між країнами.

Фактори, що впливають на валютний курс:

  • - Темп інфляції.
  • - Стан платіжного балансу.
  • - Різниця процентних ставок в різних країнах.
  • - Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції.
  • - Ступінь використання визначеної валюти на євроринку та міжнародних розрахунках.
  • - Прискорення чи затримка міжнародних платежів.
  • - Ступінь довіри до валюти на національному та світових ринках.
  • - Валютна політика.
  • - Продуктивність праці.
  • - Довгострокові темпи зростання національної валюти.
  • - Місце і роль країни у світовій торгівлі.

Види валютних курсів:

  • 1. Фіксований:
    • - реально фіксований;
    • - договірно-фіксований,
    • - кошиковий;
    • - валютний курс, заснований на системі змінного паритету.
  • 2. Плаваючий:
    • - незалежне плавання;
    • - кероване (регульоване) плавання;
    • - змішане плавання по відношенню до однієї валюти;
    • - спільне плавання.
  • 3. Номінальний валютний курс - це конкретна ціна національної валюти на іноземну валюту і навпаки.
  • 4. Реальний валютний курс.
  • 5. Спот курс - курс обміну на протязі не більше 2 робочих днів з моменту досягнення угоди про курс.
  • 6. Форвардний курс - узгоджений курс, обмін за цим курсом здійснюється в майбутньому, понад 3 дня після узгодження.

На обмінні курси впливають чинники, які поділяються на економічні, політичні та соціальні [1].

Економічні чинники виявляють свій вплив через такі показники:

  • - відносні процентні ставки. Зіставлення відносних процентних ставок - це процес порівняння ставок процента в різних валютах. На практиці валюти з вищим значенням процентної ставки зростають у ціні відносно інших валют як результат підвищеного попиту з боку інвесторів, що бажають отримати тільки високі доходи; - паритет купівельної спроможності (Power Purchasing parity - РРР) - це показник відносної купівельної спроможності різних валют. Він визначається шляхом зіставлення цін на певний товар у різних країнах у перерахунку (через обмінний курс) на "базову валюту", як правило, на американський долар. Значення цього показника розкриває такий приклад. Якщо товар в одній країні коштує дешевше, ніж в іншій, то є сенс експортувати його туди, де він коштує дорожче. Так, певний автомобіль може коштувати 20 тис. дол. у США та 2 млн 400 тис. єн в Японії. Коли обмінний курс долара до єни становить 100 одиниць, то автомобіль в Японії буде коштувати американському покупцеві в 24 тис. дол. США. Отже, такий автомобіль американцю вигідніше купити в Америці. Звідси можна зробити висновок: якщо в кожній державі на еквівалентну кількість валюти можна було купити одну й ту саму кількість товару, то міжнародна торгівля не давала би прибутку;
  • - економічні умови, які характеризуються такими показниками, як платіжний баланс, економічне зростання, рівень інфляції, пропозиція грошей, безробіття, ставки податків;
  • - попит на капітал та його пропозиція. Кожна зміна попиту на клієнтському ринку впливає на зміни ставок міжбанківського ринку, що, у свою чергу, впливає на ставки обмінного курсу.

Політичні чинники, а саме: характер економічної політики, ступінь нестабільності політичної ситуації та політика центрального банку.

Соціальні чинники, або "настрій ринку".Короткострокові зміни обмінних курсів досить часто зумовлені тим, що учасники ринку називають "настроєм ринку", - це погляди трейдерів ринку на короткострокові перспективи руху валюти. "Настрій ринку" може бути позитивний або негативний. У першому випадку валюта зміцнюється, а в другому - слабшає.

Серед перелічених чинників на увагу заслуговує співвідношення інфляції та валютного курсу. Річ у тім, що прискорене зростання грошової маси як у готівковій, так і в безготівковій формі сприяє зниженню курсу грошової одиниці. Збільшення грошової маси в обігу в умовах реального спаду виробництва призводить до зростання цін та сприяє підвищенню валютної ефективності імпорту й, відповідно, розширенню попиту на валюту і падінню її курсу. Інфляційні очікування також виступають утворювальним чинником для валютного курсу. Так, в очікуванні змін курсу валюти інвестори можуть приймати непередбачені рішення, результатом яких може бути як збільшення попиту на валюту, так і його зниження. Зрештою, це може викликати зростання валютного курсу або до його падіння.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >