Обробіток ґрунту під озимі культури

Згідно з прийнятими сівозмінами чорний пар розміщують як після стерньових, так і після просапних культур. Лущіння стерні впоперек обов'язкове після стерньових попередників. За умов недостатнього зволоження агротехнічні вимоги до лущіння повніше задовольняють протиерозійні культиватори і плоскорізи, які зберігають на поверхні поля до 70% стерні. На полях, засмічених коренепаростковими бур'янами, після рано зібраних зернових культур перший раз лущать на глибину 8-10 см, вдруге — після відростання розеток бур'янів на 2-3 см глибше протиерозійними знаряддями КПШ-5, ОПТ-3-5, КТС-10-1 тощо. Після пізно зібраних культур (сорго, кукурудза, соняшник, суданська трава на насіння) лущать дисковими боронами або лущильниками.

Оранка по горизонталях як протиерозійний захід для ослаблення стоку води в чорному пару допустима на схилах крутизною понад 2°. Після зернових культур орють плугами загального призначення, після просапних — висококліренсовими ПН-4-40 або із змінною шириною робочого захвату ПНИ-8-40. Оранку застосовують у всіх зонах на полях, де під чорний пар вносять органічні добрива, на ґрунтах з глибоким гумусним горизонтом, а також на солонцюватих, де безполицевий обробіток, особливо плоскорізами, малоефективний.

Обробіток чизелями (КЧП-4,3, ПЧ-2,5, ПЧ-4,5) завдяки "рваному дну" борозни, ускладненню нанорельєфу (внутрішньоґрунтова і поверхнева гребенястість) і збереження близько 60 % стерні є найбільш надійним заходом затримання води на пару і запобігання вітровій ерозії. За умов пересушеного ґрунту після збирання соняшнику, сорго та інших попередників під чорний пар щілюють на 45-50 см через 2-4 м після попереднього обробітку на 12-14 см протиерозійними культиваторами або без них пізно восени до замерзання ґрунту. Восени ефективніші щілинорізи ЩН-2-140.

Догляд за паром, який з осені тільки щілювали, такий самий, як і за звичайним, з тією лише різницею, що покривне боронування навесні замінюють обробітком дисковими чи голчастими боронами.

У весняно-літній період найбільш ефективний пошаровий обробіток. Першу культивацію, як правило, роблять на глибину 10-14 см, другу — 8-10 см, наступні — на 4-8 см.

Для глибокої культивації використовують важкі протиерозійні КРГ — 3,6, КТС-10-1 або широкозахватні універсальні культиватори типу КШУ-12, для мілкої — парові КПС-4 чи бурякові УСМК-5,4 з робочими органами плоскорізного типу.

Для кращого зберігання вологи у полі чорного пару доцільно більшість заходів здійснювати у першій половині літа, коли інтенсивніше проростають бур'яни, а запаси вологи можуть поповнюватися за рахунок опадів. У другій, як правило, посушливій, половині літа кількість обробітків потрібно обмежувати, вилучаючи глибокі культивації та обробіток на одну і ту ж глибину. Слід ширше використовувати борони ЗБЗЛ-1,0 з робочими органами — лапами або зубові БЗТС-1,0 з навареними сегментами з різальних апаратів кукурудзозбиральних чи зернових комбайнів. Відразу після випадання дощу парове поле необхідно боронувати.

При визначенні заходів основного обробітку ґрунту після збирання парозаймаючих культур враховують строки їх збирання, гранулометричний склад і вологість верхнього шару ґрунту, тип і ступінь забур'яненості та сортові особливості озимих культур. Чим раніше збирають парозаймаючу культуру, тим вологіший ґрунт і чим більше він засмічений багаторічними бур'янами, тим глибшим повинен бути основний обробіток. Після непросапних парозаймаючих культур за наявності багаторічних бур'янів і достатнього зволоження орного шару відразу ж після скошування ґрунт обробляють дисковими лущильниками, через 8-10 днів — орють на глибину 2022 см плугом з передплужниками в агрегаті з боронами або кільчасто-шпоровими котками. За посушливих років замість оранки виконують поверхневий обробіток на 8-12 см. Оскільки за мілкого безполицевого обробітку інтенсивніше відростають пагони коренепаросткових бур'янів, то поле необхідно обробляти через кожні 8-10 днів.

При розміщенні пшениці озимої після парозаймаючих культур, кукурудзи на силос та гороху доцільно обробляти ґрунт дисковими чи плоскорізними знаряддями на глибину 8-10 см. За вирощування пшениці озимої повторно на одному й тому самому полі оранка і безполицевий обробіток забезпечують однакову врожайність.

Після зайнятих парів на ґрунтах з неглибоким гумусним горизонтом легкого і середнього гранулометричного складу обробляють чизельними плугами типу ПЧ-2,5 з вузькорозпушувальними робочими органами, на важких ущільнених і пересушених — діагональними розпушувачами ПРН-31000, ПРНВ-5-50 типу "Параплау". Показники якості обробітку ґрунту одноопераційними машинами в усіх випадках поліпшуються за агрегатування чизелів з приставкою ПСТ-2,5, а плугів-розпушувачів — з приставками ПВР-2,3.

Після гороху під пшеницю озиму ефективний мілкий обробіток на 810 см з одночасним щілюванням на 20-40 см комбінованим агрегатом ПЩН-2,5. Ґрунт після стерньових попередників під озимі плоскорізом-щілинорізом ПЩН — 2,5 готують тільки там, де їх збирають потоковим методом і на низькому зрізі.

Поле з-під багаторічних трав спочатку обробляють важкими дисковими боронами на глибину 10-12 см, а потім плоскорізом ОПТ-3-5 в агрегаті з бороною БИГ-3 за зволоженого і пристроєм ПВР-3,5 — за сухого ґрунту.

Після кукурудзи на силос, яку збирають за тиждень-два до оптимальних строків сівби озимих, доцільний мульчувальний обробіток ґрунту на 6-8 см, першим заходом якого є обов'язкове подрібнення стерні у день збирання врожаю під так звану "стінку" добре загостреними дисковими лущильниками. Потім основний обробіток бороною БД-10 під кутом 40-45° до напрямку рядків з одночасно культивацією КПС-4. Якщо ґрунт ущільнений, поле культивують важкими гірськими КРГ-3,6 або садовими КСГ-5 культиваторами в агрегаті з голчастими боронами БИГ-3А при пасивному положенні дисків.

Після кукурудзи на силос і соняшнику за один прохід можна підготувати поле під пшеницю озиму комбінованим агрегатом АРП-3, який дуже ефективний при застосуванні на ущільнених ґрунтах (табл. 70).

Обробіток ґрунту у сівозміні

Серед ґрунтово-кліматичних зон України найбільше еродованої та ерозійно небезпечної ріллі (понад 66%) в Степу. Враховуючи велике ґрунтозахисне значення безполицевого обробітку, його слід більш широко застосовувати в сівозмінах. Так, у типовій для південного Степу польовій десятипільній сівозміні, за даними Інституту охорони ґрунтів НААН, доцільно застосовувати ґрунтозахисну систему основного обробітку, наведену в табл. 71.