Сучасні методи психологічної корекції та консультування

Мета та принципи консультативно-коригуючої роботи

Психологові, який працює в системі освіти, часто доводиться проводити психокоригувальну роботу.

Психокорекція - метод комплексного психологічного впливу на мету, мотиви та структуру поведінки суб'єкта, а також на розвиток певних психічних функцій: пам'яті, уваги, мислення.

Головне завдання - навчання та тренінг, засвоєння нових навичок поведінки, спілкування, запам'ятання тощо.

Консультування - метод психологічної допомоги, мета якого - з допомогою спеціально організованого спілкування активізувати у клієнта додаткові психологічні сили та здібності, які можуть забезпечити спосіб виходу з важкої життєвої ситуації.

Види психокоригувальної роботи:

• - індивідуальне психокоригування;
• - групове психокоригування,
• - психотренінг;
• - консультативна робота із сім'єю.

Принципи консультативно-коригувальної роботи:

• - відкритість для дітей;
• - співпереживання дитині та цінування її;
• - терплячість до сутності дитини;
• - ставлення до внутрішнього світу дитини з добротою, ласкою та ніжністю;
• - конфіденційність - усе, що розповідає дитина психологові в ході бесіди, не може бути повідомлене педагогам і навіть батькам дитини. Виняток - інформація має загрозливий для життя та здоров'я оточуючих характер (наприклад, підліток повідомляє про підготовку вбивства, підпалу, втечі і т.д.); якщо інформація торкається здоров'я самого підлітка (вагітність, венеричне захворювання, вживання наркотиків, прагнення до самогубства), бажано разом з ним прийти на консультацію до лікаря відповідного профілю та переконати підлітка розповісти про те, що сталося, батькам.

Індивідуальна та групова психологічна корекція

Індивідуальна психокорекція в найпростішому варіанті проводиться в ході психодіагностики: дитина заохочується за правильного виконання завдань, з нею разом виробляється оптимальна стратегія навчання, здійснюються спроби корекції самооцінки.

Показання для проведення:

• - дошкільний вік дитини;
• - наявність істотних дефектів зовнішності або тяжких соматичних захворювань;
• - ситуації "швидкої допомоги" (виявлені в ході обстеження інтенсивні агресивні та аутоагресивні тенденції);
• - інтимний характер проблем (потерпілі від сексуального насильства, дисморфоманії та ін.);
• - кризи втрати сенсу буття;
• - шизоїдна акцентуація та психопатія.

Якщо у підлітка психічне захворювання, то проводити психокорекцію психолог повинен з лікарем хворого.

Спроби психокорекції таких станів, як маячення, виражена депресія, немотивована агресія, сексуальні девіації, в умовах роботи шкільного психолога неприпустимі.

Напрями, за якими може проводитись індивідуальна психокорекція, такі.

• 1. Ігрова терапія (Г. Лендрет) - з дітьми 3-10 років та старшого віку за наявності в них затримки психічного розвитку або тяжких порушень спілкування. Допомагає при таких порушеннях:
  • - трихотиломанія (висмикування волосся);
  • - порушення спілкування;
  • - порушення емоційного стану після стресу;
  • - труднощі в навчанні та мовному розвитку;
  • - заїкання;
  • - висока тривожність;
  • - занижена самооцінка та ін.

Тривалість занять - 30-45 хв. Мета - дати можливість дитині розрядити свої переживання, дати вихід нагромадженим негативним емоціям, сформувати оптимальні навички спілкування та взаємодії.

• 2. Психодрама (Д. Морено) - використовується в роботі з дітьми та підлітками 10-17 років. Допомагає при:
  • - конфліктних ситуаціях з батьками;
  • - страхах;
  • - шкільній тривожності;
  • - внутрішньоособистісному конфлікті;
  • - нервовій анорексії;
  • - порушенні потягів.

Психодрама створює умови для вираження емоцій та усвідомлення можливостей по-новому оцінити ситуацію. У деяких випадках вдається змінити мотивацію поведінки або знайти нові способи досягнення мети.

• 3. Логотерапія (В. Франкл) - метод парадоксальної інтенції - підлітку з яким-небудь страхом чи нав'язливою ідеєю пропонують не пригнічувати його, а, навпаки, свідомо його демонструвати. Це сприяє зменшенню чи зникненню тривожності щодо такого стану, а інколи - і ліквідації самих проявів неврозу.
• 4. Нейролінгвістичне програмування (Р. Бендлер і Д. Гріндер) - може використовуватись у роботі з дітьми й підлітками будь-якого віку та при будь-яких формах особистісних порушень. Неефективне при вираженій розумовій відсталості; для дітей з нормальним інтелектом може використовуватися з 4-5-річного віку. Мета - зміна набутих дитиною стереотипів спілкування, навчання більш ефективних.

Групова психокорекція - успішна при: страхах, заїканні, високій агресивності, порушеннях спілкування, неадекватній самооцінці та соціальній дезадаптації, епізодичному нарковживанні.

Протипоказання для групової психокорекції:

• - наявність психічних розладів (маячення, галюцинації, недоумство);
• - виражена рухова розгальмованість;
• - проблеми інтимно-особистісного характеру (сексуальні порушення, пережиті психотравми тощо);
• - виражена шизоїдна психопатія;
• - наркоманія І-ІІ стадії;
• - активне небажання підлітка працювати у групі. Принципи відбору до групи:
  • 1) відносна однорідність групи за віком (різниця не більша 3-х років);
  • 2) максимальна різнорідність з акцентуаціями;
  • 3) у дошкільнят та молодших школярів можливе функціонування групи хлопчиків та дівчаток разом, у підлітків - краще окремо;
  • 4) оптимальна чисельність групи - 5-10 осіб;
  • 5) бажана закритість групи.

Перед початком роботи в групі обов'язково проводять ретельне патопсихологічне обстеження дітей, консультації з лікарем, який лікує дану дитину, згода самої дитини та її батьків на таку форму роботи.