< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Турпосередник

Турпосередник (часто вживають синонім "турбюро") — збірне поняття, яке охоплює усі підприємства та заклади, котрі у своїй основній та додатковій діяльності є посередниками. Поняття турбюро стосується лише тих підприємств, основна діяльність яких полягає в посередництві при наданні туристичних послуг. Вони відіграють основну роль у туристичній галузі.

У жодній іншій галузі посередницькій діяльності не приділяється такої уваги, як у туризмі. Це пояснюється великою територіальною віддаленістю між виробником і споживачем послуг (між готелем і відпочиваючим), браком знань про ринок (споживач рідко ознайомлений з пропозицією країни, в якій від не був жодного разу), необхідністю попереднього бронювання при обмежених потужностях виробника послуг. Подорожі за кордон, у малознайомі місця, бронюються майже завжди через декілька проміжних структур. Якщо турист бронює через швейцарське бюро індивідуальний номер у готелі, то турбюро при цьому купує послуги у швейцарського міжнародного туроператора, який у свою чергу купує послуги за кордоном. У країні призначення оператор, який займається в'їзним туризмом, купує послуги у місцевих виробників і продає їх міжнародному оператору з країни, звідки очікуються клієнти. Оператор виїзного туризму стежить також за організацією подорожі на місці (замовлення, інкасо, виконання тощо), тобто посередник виконує для виробників і споживачів важливі управлінські функції. До турпосередників часто звертаються у разі бажання здійснити комплексну подорож, оскільки вони є зв'язуючою ланкою між туристом і виробником послуг. Діяльність турпосередників характеризується такими ознаками як асортимент, правовий та економічний статус і величина підприємства.

Асортимент послуг турпосередників — важливий критерій, який дає змогу розрізняти турпосередників. Цей показник визначається кількістю і якістю туроператорів та виконавців послуг, з якими співпрацює посередницьке підприємство. З таких позицій вирізняють:

  • — турбюро, що пропонує повний набір послуг, — діє згідно з ліцензією (па продаж авіаквитків, залізничних квитків, представляє інтереси багатьох середніх та дрібних туроператорів);
  • — бюро подорожей та екскурсій спеціалізуються на продажу комплексних турів, іноді продають авіа- та залізничні квитки;
  • — спеціалізовані турбюро займаються збутом турів певного виду, маючи при цьому високу професійну компетенцію в своєму напрямі (студентські тури, дитячі тощо);
  • — турбюро з продажу "гарячих" путівок, дешевих турів;
  • — турбюро-філїі мають вузьку спеціалізацію, часто розміщуються за кордоном;
  • — відділ бронювання продає тури одного туроператора, може існувати як одна зі структур туроператора або належати до іншого типу підприємств;
  • — турбюро з прийому туристів (в'їзний туризм) продає туристичні послуги, які регіон пропонує туроператорам з інших регіонів або приїжджим гостям;
  • — туристичний відділ підприємства, основна діяльність якого не пов'язана з туризмом.

Правовий та економічний статус. Не мають окремого правового та економічного статусу відділи бронювання, а також турбюро, що належать туроператору. Повну правову та економічну самостійність мають ліцензійні турбюро, які працюють на засадах договірних зобов'язань із багатьма туроператорами і мають право відкривати власні представництва, філії; об'єднання туристичних бюро, які спільними зусиллями координують свою діяльність; турбюро, створені на основі договору франчайзингу.

Обсяги роботи турпосередників

Залежно від величини турпідприємства розрізняють великих, середніх та дрібних турпосередників. У туристичній галузі здебільшого працюють підприємства середньої і малої величини.

Транспортні підприємства спеціального призначення спеціалізуються на перевезенні туристів; оскільки основним напрямом їх діяльності є туризм, то їх зараховують до туристичних підприємств первинних послуг. При цьому не має значення, на яку відстань перевозять туристів і як довго триває переїзд. До цієї групи належать чартерні авіакомпанії та підприємства з експлуатації ліфтів та підйомників для гірськолижних туристів, а також окремі залізничні компанії, поромні переправи, екскурсійні та круїзні кораблі, канатні дороги.

Готельні підприємства — третя група туристичних підприємств первинних послуг. Готельні комплекси існують виключно за рахунок прибутку від розміщення туристів. До групи готельних підприємств належать великі готельні комплекси (готелі, пансіонати, будинки відпочинку) та дрібні господарства готельного типу (кемпінги, молодіжні турбази, квартири). У кожній країні прийнято певну систему категоризації закладів розміщення.

Крім туроператорів і турпосередників, транспортних підприємств та готелів, є низка закладів, які також можна зарахувати до туристичних: кредитні заклади, які пропонують послуги з обслуговування операцій за кредитними картками, чеками тощо; страхові компанії; станції прокату спортивного знаряддя та човнів; спортивні школи; виробники товарів для туризму та відпочинку; рекламні агенції тощо. Втім, найчастіше вони належать до категорії вторинних.

Якщо підприємство пропонує продукт, який використовується як туристами, так і не туристами, — як підприємства вторинних послуг, то в такому випадку слід вивчити структуру споживачів його товарів та послуг і, зважаючи на отримані результати, вважати його підприємством первинних чи вторинних послуг. Типовими підприємствами другої групи є підприємства громадського харчування, деякі транспортні підприємства, виробничі, торговельні заклади та заклади сфери побутових послуг. До цієї категорії належать і підприємства індустрії розваг, які забезпечують наявність сукупності явищ, від реалізації яких залежить процес розваги, а саме:

  • — цирки, зоопарки, атракціони, ігротеки, парки відпочинку тощо;
  • — видовищні заклади, у т. ч. стаціонарні і пересувні театри, кінотеатри, ізостудії, концертні організації і колективи (філармонії, оркестри, ансамблі, мюзик-холи, художні і музичні колективи);
  • — підприємства, які дають можливість займатися фізичною культурою, — штучні басейни, катки, спортивні зали і клуби, манежі тощо, а також відвідування спортивно-видовищних заходів;
  • — підприємства, які дають можливість ознайомитися з культурними цінностями, — бібліотеки, музеї, виставки, клубні заклади тощо.

При визначенні ступеня первинності чи вторинності послуг, що надаються підприємством, слід враховувати вплив сезонності, місце розташування підприємства.

Якщо зважати на спрямованість функцій управління, то туристичні підприємства можна поділити:

  • — на пов'язані з об'єктом управління: заклади розміщення та харчування; оздоровчі та лікувальні заклади; підприємства культурного та розважального характеру діяльності; особливі спортивні споруди; туристичні транспортні компанії; рекламні підприємства; туристично-страхові товариства; підприємства, що фінансують туризм, зокрема кредитні балки;
  • — пов'язані з суб'єктом управління: спеціалізовані туристичні підприємства, які працюють з окремим контингентом туристів (діти, школярі, студенти, пенсіонери тощо);
  • — зв'язуючого напряму: турбюро та їх різновиди.

Таким чином, туристичне підприємство слід розуміти як організаційно-господарську одиницю, яка шляхом об'єднання необхідних виробничих засобів (праці, капіталу, землі тощо) здійснює підготовку, виконання та надання послуг туристам, використовуючи весь арсенал наявних методів управління. Туристичні підприємства, створюючи, надаючи та пропонуючи свої послуги, задовольняють туристичні потреби, здійснюючи відповідну виробничо-обслуговуючу діяльність (рис. 3.9).

Реалізація виробничо-обслуговуючої діяльності туристичних підприємств на світовому ринку здійснюється різними економічними агентами. Спектр економічних агентів ринку туристичних послуг зумовлюється різноманітністю складників комплексної туристичної послуги (табл. 3.6).

Схема виробничо-обслуговуючої діяльності турпідприємств

Рис. 3.9. Схема виробничо-обслуговуючої діяльності турпідприємств: Процеси: І — передреалізаційні; II — реалізацій ні; III — післяреалізаційні

Таблиця 3.6. Економічні агенти ринку туристичних послуг

Транспортне обслуговування

Послуги гостинності

Організація дозвілля

Координація і комплексне туробслуговування

  • 1. Транспортні компанії (регулярного і чартерного сполучення):
    • — авіаційні;
    • — водні;
    • — залізничні;
    • — автобусні;
    • — автомобільні.
  • 2. Підприємства:
    • — з виробництва пального;
    • — транспортної інфраструктури.
  • 3. Виробники транспортних засобів, споруд
  • 1. Готельні компанії:
    • — об'єднані ланцюги;
    • — незалежні ланцюги;
    • — незалежні компанії.
  • 2. Котеджі та апартаменти:
    • — агентства з продажу нерухомості;
    • — орендні агентства;
    • — будівельні товариства.
  • 3. Підприємства харчування:
    • — ресторани;
    • — продовольчі магазини;
    • — дистриб'ютори;
    • — виробники продуктів харчування.
  • 4. Виробники обладнання для готелів і ресторанів.
  • 5. Будівельні компанії.
  • 6. Земельні власники
  • 1. Підприємства з організації:
    • — спортивної діяльності;
    • — екскурсій;
    • — видовищ;
    • — агентства з прийому туристів;
    • — культурно-розважальні заклади;
    • — підприємства роздрібної торгівлі.
  • 2. Підприємства виробники:
    • — спортивного знаряддя;
    • — виробники аудіо-та відеотехніки;
    • — видання путівників;
    • — періодична преса
  • 1. Організатори інклюзив-турів, турагентства.
  • 2. Туроператори.
  • 3. Дистриб'ютори.
  • 4. Фірми-консультанти

Контрольні запитання і завдання

  • 1. У чому полягає сутність класифікації підприємств, що становлять туристичну галузь?
  • 2. За якими ознаками класифікують туроператорів?
  • 3. За якими ознаками класифікують турпосередників?
  • 4. Поясніть схему виробничо-обслуговуючої діяльності туристичних підприємств.
  • 5. Порівняйте загальний поділ туристичних підприємств на первинні, вторинні, третинні з основними економічними агентами на світовому туристичному ринку.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >