Роль лідера в управлінні зовнішніми зв'язками.

Інтереси своєї організації в зовнішньому середовищі представляє, в основному, формальний лідер. Взаємодія формального лідера з керівниками й лідерами інших організацій, кожний з яких переслідує зовсім інші цілі (володіючи не меншим управлінським досвідом, статусом, владою й особистим впливом), найчастіше є ключовим показником сипи самого лідера й успішності діяльності організації в цілому.

У зовнішньому середовищі лідер вступає в коаліції й партнерські відносини. Коаліція - це об'єднання двох і більш суб'єктів для досягнення відчутних результатів своєї діяльності. Партнерство - це така взаємодія суб'єктів, при якому спільна діяльність здійснюється на основі взаємних інтересів і відповідно до заздалегідь погоджених правил.

Роль лідера в коаліціях носить подвійний характер. По-перше, він є представником своєї організації в ряді зовнішніх коаліцій, що захищають спільні інтереси у взаємодії з якою-небудь організацією або групою; по-друге, він сам активно взаємодіє із зовнішніми коаліціями, які впливають дію на діяльність його організації. Подвійність статусу формального лідера не можна вважати суперечливою, але вона наочно показує наявність безлічі соціальних ролей і функцій лідера. В цілому діяльність лідера щодо взаємодії з коаліціями складається із взаємозалежної сукупності кроків, які включають:

• - свідомий вибір характеру відносин з конкретним суб'єктом;
• - вплив на змістовні й процедурні аспекти взаємодії;
• - індивідуальний контроль за напрямком розвитку відносин і їх результативністю;
• - активну участь у прийнятті й реалізації рішень, що зачіпають спільні інтереси;
• - узгодження й координацію роботи організації і Ті окремих представників з діяльністю партнерів;
• - одержання конкретної вигоди від участі в партнерських відносинах.

Слід зазначити, що особливий статус формального лідера в організації обумовлює його виняткові функції у встановленні й розвитку партнерських відносин.

Крім управлінських функцій, прийняття рішень, визначення стратегії, оцінки й контролю спільної діяльності, лідер також виконує інші ролі та функції. Можна виділити дві основні орієнтації діяльності формального лідера в рамках партнерських відносин:

• - орієнтацію на свою організацію;
• - орієнтацію на організацію партнерів.

При орієнтації на свою організацію лідер виконує такі функції:

• - координатора відносин різних структур і підрозділів з партнерами;
• - консультанта членів організації з питань взаємодії з партнерами;
• - аналітика різноманітної інформації щодо характеру партнерських взаємин, їх результативності й напрямку розвитку;
• - лобіста своєї організації.

При орієнтації на організацію партнерів формальний лідер виступає як:

• - представник організації, її інтересів і проектів;
• - консультант партнерів щодо перспектив розвитку організації, можливостей і особливостей функціонування підрозділів і груп;
• - координатор спільної діяльності окремих підрозділів як своєї організації, так І організації-партнера;
• - ініціатор розвитку довіри й взаєморозуміння між організаціями (сприяє більш продуктивному співробітництву, розвитку більш тісних і довірчих відносин).

Сучасна практика менеджменту заснована на застосуванні широкого спектра методів, технік і підходів щодо створення й зміцнення відносин співробітництва й партнерства.

Компетентність лідера у виборі найбільш підходящої технології розвитку співробітництва впливає на ефективність лідерства й позначається на результатах діяльності організації.