На якому рівні та в якому порядку здійснюється планування забудови територій?

Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Планування і забудова територій передбачають:

1) прогнозування розвитку територій;
2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;
3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;
4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів;
5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів;
6) встановлення режиму забудови територій;
7) розроблення містобудівної та проектної документації;
8) будівництво об'єктів;
9) реконструкцію існуючої забудови та територій;
10) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;
11) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;
12) проведення моніторингу забудови;
13) ведення містобудівного кадастру;
14) здійснення контролю у сфері містобудування.

Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація (на паперових і електронних носіях), яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до Закону України "Про Генеральну схему планування території України" Генеральної схеми, схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них. Генеральна схема визначає концептуальні вирішення планування та використання території України. За рішенням Кабінету Міністрів України розробляються схеми планування окремих частин території України: кількох областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат, територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій.

Планування територій на регіональному рівні здійснюється шляхом розробки схем планування адміністративних територій. Схеми планування регіональному рівні визначають принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин. Рішення про розроблення регіональної схему планування приймає відповідна рада, яка і виступає замовником. Організація розробки, коригування показників і затвердження схем планування здійснюється відповідним виконавчим органом влади, затвердження — радою-замовником.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розробки та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Рішення про розробку генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Замовниками планів є виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, міські державні адміністрації, вони організовують розробку, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної ради, повідомляють про початок розробки генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами.

Генеральний план розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років.

План зонування території (зонінг) розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ), плану земельно-господарського устрою та містобудівного кадастру та визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови, ландшафтної організації території. Проект землеустрою території населеного пункту є складовою плану зонування території.

План зонування території як і детальний план території як вторинна по відношенню до генерального плану містобудівна документація не підлягає експертизі.

Детальний план території уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток території. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів. У складі детального плану території розробляється також проект землеустрою.

Детальний план території визначає:

— принципи планувально-просторової організації забудови;
— червоні лінії (межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення) та лінії регулювання забудови (межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж ділянок, природних меж та інших територій);
— функціональне призначення, режим та параметри забудови земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
— містобудівні умови та обмеження у разі відсутності плану зонування території або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
— систему інженерних мереж;
— порядок організації транспортного і пішохідного руху;
— потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
— черговість та обсяги інженерної підготовки території;
— доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
— порядок комплексного благоустрою та озеленення. Матеріали детального плану території також розміщуються на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу.

Які форми участі місцевої громади у вирішенні питань забудови територій?

Законом України "Про архітектурну діяльність" визначено, що громадяни, які не беруть безпосередньої участі у створенні об'єктів архітектури, мають право:

— одержувати в органах влади інформацію щодо підготовки і прийняття рішень з планування, забудови та реконструкції населених пунктів, окремих територій і конкретних об'єктів архітектури, додержання при цьому вимог законодавства про збереження пам'яток історії та культури, довкілля;
— брати участь в обговоренні архітектурних рішень проектів у встановленому порядку;
— захищати свої інтереси під час проектування і будівництва нових та експлуатації існуючих об'єктів архітектури відповідно до законодавства.

Право на одержання інформації реалізується в порядку, установленому Законами України "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації". Право на захист означає, насамперед, право оскаржувати дії та рішення, що порушують права та інтереси громадянина. Скарга або позов можуть містити вимогу про припинення дій, що порушують права та інтереси, вимогу про відновлення становища, що існувало до порушення (відновлення об'єкту або навпаки — знесення). В такому випадку діють загальні правила захисту цивільних прав, встановлені Цивільним кодексом України).

Такими ж правами користуються і громадські організації, якщо проектування чи будівництво об'єктів порушує їх законні інтереси.

Громади населених пунктів приймають участь у обговоренні проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій, детальних планів територій.

Відповідна місцева рада та її виконавчий орган оприлюднюють рішення щодо розроблення містобудівної документації, її проекти, одночасно з цим повідомляють порядок і терміни подання пропозицій до проектів.

Пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подати:

— повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
— юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
— власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею;
— представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;
— народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Пропозиції подаються у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. Пропозиції підлягають реєстрації та розглядаються замовником (яким виступає рада) та розробником (проектною організацією), спірні питання — погоджувальною комісією.

Результати розгляду пропозицій повідомляються особі, від якої надійшла пропозиція, прийняті пропозиції до проекту містобудівної документації підлягають опублікуванню.