Екологічно безпечне використання біотехнологій у природоохоронній діяльності (цільове управління)

Нині під загрозою перебувають усі біотичні та абіотичні компоненти навколишнього сереловища: тварини, рослини, мікроби й екосистеми, що характеризуються біологічним різноманіттям; вода, ґрунти і повітря, що є фізичними компонентами середовища проживання і екосистем; а також усі взаємозв'язки між цими компонентами та їхнім середовищем існування й екосистемами. Зі зростанням використання хімічних речовин, енергії, відновлюваних та невідновлюваних ресурсів збільшуватиметься кількість проблем, пов'язаних з охороною навколишнього середовища. Незважаючи на зусилля із запобігання зростанню накопичування відходів і сприяння їх повторній переробці, масштаби шкоди, що завдається навколишньому середовищу в результаті надмірного споживання ресурсів, кількість відходів, що утворюються, і частка нестійкого землекористування також зроста­тимуть.

Мета цієї системи управління полягає в тому, щоб запобігти, припини­ти і повернути у зворотному напрямку процес деградації навколишнього середовища за допомогою відповідних методів застосування біотехнологій та інших технологій за одночасного забезпечення безпеки як одного з невід'ємних компонентів цільового управління.

Конкретні цілі системи передбачають якнайшвидше впровадження кон­кретних програм, що містять конкретні завдання:

• • застосування виробничих процесів, що передбачають оптимальне використання природних ресурсів на основі рециркуляції біомаси, регенерації енергії і мінімізації виробничих відходів;
• • заохочення застосування біотехнологій, особливо — біологічного відновлення земельних і водних ресурсів, обробки відходів, охорони грунтів, відновлення лісу, лісонасадження, відновлення земель;
• • використання біотехнологій і біотехнологічної продукції для збере­ження цілісності навколишнього середовища, щоб забезпечити дов­гострокову екологічну безпеку.

Щоб досягти визначених цілей, потрібно:

• • розробляти екологічно безпечні альтернативні варіанти виробничої діяльності й удосконалювати виробничі процеси, що завдають шкоди навколишньому середовищу;
• • розробляти практичні методи мінімізації попиту на екологічно не­раціональні синтетичні хімічні речовини і максимального викорис­тання екологічно чистої продукції, у тому числі органічної продукції;
• • вишукувати шляхи скорочення утворення та обробки відходів, вико­ристання матеріалів, що піддаються біологічному розпаду;
• • розробляти процеси утилізації органічних відходів і біомаси для отри­мання енергії та забезпечення відновлюваних джерел енергії;
• • розробляти методи вилучення речовин, що забруднюють навколишнє середовище, у тому числі в результаті аварійного витоку нафти, у тих випадках, коли звичайні методи відсутні або дорогі, неефективні чи нераціональні;
• • розширювати виробництво посадкових матеріалів, особливо місцевих сортів рослин, для використання в лісонасадженні й відновленні лісу і домагатися більш сталих результатів у лісогосподарській діяльності;
• • розробляти практичні методи розширення виробництва стресостійких посадкових матеріалів для відновлення земель і збереження ґрунтів;
• • заохочувати застосування комплексних засобів боротьби із сільсько­господарськими шкідниками на основі раціонального застосування засобів біоконтролю;
• • заохочувати відповідні методи використання біодобрив;
• • заохочувати застосування біотехнологій, сприятливих для збереження і наукового вивчення біологічного різноманіття та безпечного ос­воєння біологічних ресурсів;
• • розробляти технології обробки стічних вод і органічних відходів, що є легкими в застосуванні;
• • розробляти нові технології для прискореного відбору організмів, що володіють корисними біологічними властивостями;
• • заохочувати застосування нових біотехнологій в інтересах екологічно сталого освоєння мінеральних ресурсів.