< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Аналіз сукупних попиту і пропозиції

У попередніх розділах значна увага була приділена пропозиції грошей і монетарній політиці, оскільки останні зачіпають наше щоденне життя через впливи на ціни товарів, які ми купуємо, і на наявну кількість робочих місць. У цьому розділі з'ясуємо основне знаряддя - інструментарій сукупного попиту і сукупної пропозиції, що дозволить нам вивчати впливи грошей на обсяг виробництва і ціни. Сукупний попит є загальною величиною попиту за різних рівнів цін на кінцеві товари і послуги, що виробляються в економіці. Сукупна пропозиція є загальною кількістю кінцевих товарів і послуг, яку в даній економіці фірми хочуть продавати за різних рівнів цін. Як і для інших напрямів застосування інструментарію попиту і пропозиції, фактичний обсяг національного виробництва і рівень цін визначаються зрівнюванням сукупного попиту і сукупної пропозиції.

Інструментарій попиту і пропозиції дозволить нам виявити, як визначаються сукупний обсяг виробництва і загальний рівень цін. Це не лише допоможе нам з'ясувати недавню динаміку ділового циклу, але й дозволить зрозуміти полеміку щодо того, як слід проводити економічну політику.

Сукупний попит

Першим будівельним блоком інструментарію сукупного попиту і пропозиції є крива сукупного попиту, яка описує залежність між величиною сукупного обсягу виробництва, на яку існує попит, і рівнем Цін, коли всі інші чинники залишаються без змін. Монетаристи (очолювані М. Фрідманом), розглядаючи криву сукупного попиту з її спадним нахилом, твердять, що основним фактором, який спричиняє и переміщення, є зміни кількості грошей. Кейнсіанці (послідовники Кейнса) також розглядають криву сукупного попиту як таку, що характеризується спадною траєкторією. Проте кейнсіанці вважають, Що зміни в урядових видатках і податках або в готовності споживачів та фірм витрачати більше чи менше, а також зміни у пропозиції грошей можуть викликати переміщення цієї кривої.

Монетаристський погляд на сукупний попит

Монетаристський погляд на сукупний попит пов'язує кількість грошей п із сумарними номінальними видатками на товари і послуги, Р X У

З фінансових новин. Сукупний обсяг виробництва, безробіття і рівень цін

Газети періодично наводять дані про сукупний обсяг національного виробництва, безробіття і рівень цін. Точність даних, частота і строки публікації вказуються нижче:

Сукупний обсяг виробництва і безробіття

Реальний ВНП:

повідомляється щоквартально, тобто за січень - березень, квітень - червень, липень - вересень, жовтень - грудень; публікується приблизно через три тижні після закінчення кварталу; "попередня" оцінка повідомляється приблизно на місяць раніше до закінчення кварталу, але ця оцінка не точна.

Промислове виробництво:

повідомляється щомісячно, проте обсяг промислового виробництва не є такою вичерпною мірою сукупного обсягу виробництва, як реальний ВНП, бо він вимірює обробну промисловість; оцінка про попередній місяць повідомляється у середині наступного місяця.

Норма безробіття:

щомісячно; цифри про попередній місяць звичайно публікуються в п'ятницю другого тижня наступного місяця

Рівень цін:

ВНП-дефлятор:

щоквартально; цей вичерпний індекс цін (описано у додатку до розділу 1) публікується водночас із даними про реальний ВНП.

ІСЦ

щомісячно; індекс споживчих цін (ІСЦ) є вимірником рівня цін, з якими стикаються споживачі (також описано у додатку до розділу 1); значення для попереднього місяця публікується на четвертому тижні наступного місяця. Індекс оптових цін виробника (ЩВ) щомісячно; індекс оптових цін виробника (ЩВ) є показником середнього рівня цін (оптових), що призначаються виробниками, публікуються водночас із даними про обсяг промислового виробництва.

(Р - рівень цін, а У - сукупний реальний обсяг виробництва, або, що рівнозначно, сукупний (номінальний) доход). Щоб довести це твердження, використовується поняття, яке називають швидкістю обігу грошей. Дане поняття означає, скільки в середньому разів на рік один долар витрачається на кінцеві товари і послуги, тобто швидкість обігу (V) обчислюється шляхом ділення номінальних видатків (Р X У) на пропозицію грошей (М):

Припустімо, що номінальні видатки в певному році становили 2000 млрд. дол., а пропозиція грошей була 1000 млрд. дол. Швидкість обігу тоді була б 2 (=2000 млрд. дол./1000 млрд. дол.). У середньому пропозиція грошей підтримує обсяг операцій, що пов'язані із подвійним обертанням її вартості у кінцевих товарах і послугах протягом року.

Помноживши обидві частини виразу на М, отримуємо рівняння обміну, яке встановлює зв'язок пропозиції грошей і сукупних видатків:

У цьому пункті наше рівняння обміну є нічим іншим, як тотожністю, тобто воно правильне за означенням. Це рівняння не говорить нам, що коли М зростає, то сукупні видатки зростуть також. Наприклад, зростання М могло б нейтралізуватися падінням V, і тому добуток МУ не змінився б. Проте аналіз Мілтоном Фрідманом попиту на гроші (обговорювався детально у розділі 23) показує, що швидкість обігу грошей змінюється з часом у передбачуваний спосіб і не пов'язана зі змінами пропозиції грошей. За цим підходом, рівняння обміну трансформується у теорію визначення сукупних видатків і називається сучасною кількісною теорією грошей.

Щоб зрозуміти суть цієї теорії, розгляньмо приклад. Якщо швидкість обігу грошей передбачувана і становить 2, а пропозиція грошей - 1000 млрд. дол., то рівняння обміну покаже нам, що сукупні видатки будуть 2000 млрд. дол. (2 X 1000 млрд. дол.). Якщо пропозиція грошей подвоїться до 2000 млрд. дол., то підхід Фрідмана передбачає, що швидкість і далі становитиме 2, а сукупні видатки подвояться до 4000 (2 X 2000) млрд. дол. Отже, сучасна кількісна теорія грошей Фрідмана доходить висновку, що зміни в сукупних видатках головним чином визначаються змінами пропозиції грошей.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >