УПРАВЛІННЯ ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ В УМОВАХ ЖОРСТКОЇ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ

Планування діяльності фермерського господарства

Ринок і план. Роль планування в організації і управлінні виробництвом фермерського господарства

Більшість українських суб'єктів господарювання мають тривалий досвід соціалістичного планування. Практика соціалістичного планування має позитивні і негативні наслідки. Негативні наслідки перш за все були пов'язані з обмеженою свободою дій, свободою планування (сьогодні проявляє себе ще один негативний наслідок - обмеження відповідальності). Реформи, які проводяться нині в Україні, відкрили шлях до економічної свободи фірм. Більшість фермерських господарств, відчувши свободу, пробують частково або навіть повністю (в основному це відноситься до структур малого і середнього бізнесу) звільнитися від "пут" планування.

Прийняття рішень на основі інтуїції, імпровізації навіть з врахуванням досвіду минулої керівної діяльності по крайній мірі не призводить до оптимальних результатів. Хоч більшість керівників малих форм господарювання і розуміють, що за умов становлення ринку, росту і зміцнення конкуренції повинна зростати роль планування. У нашій країні достатньо інтенсивно створюються нові економічні структури, але багато з них або "мертвонароджені діти" економіки (фірми, які не здійснили жодної господарської операції), або фірми, які стали економічно незаможними. На сьогодні до 30 % зареєстрованих малих і середніх фірм економічно не функціонує.

Причин такого стану безліч, проте головні криються все ж таки у слабкому менеджменті, неправильно опрацьованих стратегіях, у відсутності кваліфікованого планування.

І все ж проблеми загальноекономічні, галузеві, проблеми окремих фермерських господарств не є причинами відмови від підприємницької діяльності.

Складна економічна реформа, недосконала податкова система, спад виробництва, приватизація, неплатоспроможність багатьох структур, загострення економічного стану банків, страхових компаній та інших структур не тільки не відлякує підприємців, але і підштовхує багатьох людей спробувати себе у малому бізнесі.

Нині Уряд України приділяє велику увагу підтримці малого та середнього бізнесу. Найважливішою проблемою для фірм малого та середнього бізнесу є планування, бізнес-планування, стратегічне планування та прогнозування.

Планування - один із економічних методів управління, який виступає як основний засіб використання економічних законів в процесі господарювання. Воно слугує для підготовки прийняття рішень. Планування завжди орієнтується на дані минулого, але прагне визначити і контролювати розвиток суб'єкта господарювання у перспективі.

Для планування важливим елементом є достовірність необхідних для планування даних, оскільки будь-яке планування базується на неповних даних.

Планування - це систематична підготовка прийняття рішень про цілі, засоби і дії шляхом цілеспрямованої порівняльної оцінки різних альтернативних дій в очікуваних умовах. В сучасних умовах ефективність функціонування визначається багатьма обставинами: правильністю встановлення попиту і пропозиції, вибором оптимальної технології і організації виробництва, своєчасним і раціональним ресурсним забезпеченим, величиною основного і оборотного капіталу, формами і методами реалізації тощо.

За умов ринкових відносин діапазон використання факторів надзвичайно широкий, суб'єкт господарювання прагне до їх оптимального поєднання і використання. Основною формою внутрішньої ув'язки всіх факторів у фермерському господарстві (землі, трудових і матеріальних ресурсів) є планування виробничої і фінансової діяльності. В умовах жорсткої конкуренції планування виробничо-фінансової діяльності підприємств - важлива умова їх виживання, економічного росту і процвітання. Планування дає змогу оптимально пов'язувати наявні можливості з випуску продукції із ситуацією, яка склалася на ринку.

Це випливає із самої суті планування, яке проявляється в тому що:

1) по-перше, воно має справу із вибором можливостей альтернативного розвитку фермерського господарства у майбутньому;
2) по-друге, реалізація вибраної альтернативи здійснюється на основі рішень, які приймаються нині, тому завжди існує ймовірність помилки;
3) по-третє, планування є безперервним процесом прийняття рішень, в ході яких встановлюються і постійно уточнюються в часі цілі і задачі розвитку фермерського господарства (починаючи з виробництва виробів, їх реалізації і закінчуючи подальшим його розвитком); визначається стратегія і політика по їх досягненню; розробляються довгострокові плани, в яких скоординовано виконання показників, які відображають різні сторони ведення економіки фермерського господарства;
4) в-четвертих, вихідною передумовою планування повинен стати принцип, згідно до якого функціонування фермерського господарства повинно бути рентабельне і забезпечувати грошові надходження і прибуток в обсязі, який задовольняє зацікавлені в результатах роботи фермерського господарства групи осіб (власники, засновники, колектив, держава тощо);
5) в-п'ятих, в силу відмін у самій суті і характері прояву факторів виробництва і задач, що випливають із окремих напрямків діяльності фермерського господарства, планування ділиться на довгострокове і короткострокове. Так, придбання обладнання і характер його використання, кадрова політика, визначення асортименту - продукції і ринку збуту вимагають розгляду у довгостроковому плані. В той же час поточне забезпечення фермерського господарства сировиною, матеріалами, плата за енергію, воду вимагають аналізу в короткостроковому періоді.

Суть планування найбільш яскраво проявляється в принципах планування, які у сукупності відображають зміст планування.

В якості критеріїв оцінки ефективності планування виступають такі основні принципи:

6) науковість планування;
7) повнота і точність планування;
8) безперервність планування;
9) еластичність і гнучкість планування;
10) економічність планування;
11) можливість контролю планів;
12) можливість оперативного корегування планів.