< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вступ

Актуальність тематики підручника "Історія і теорія релігій світу" обумовлена складністю процесів, які відбуваються у сучасному світі, кризою духовності й моральності, уніфікацією й стандартизацією мислення, знищенням вікових традицій, що історично були пов'язані з релігією, релігійним світоглядом, релігійною картиною світу. Намагаючись перебороти духовну кризу, історична, філософська, релігієзнавча й культурологічна думка у XXI ст. все більше звертається до проблеми духовних цінностей релігії.

Історія релігії, виступаючи духовною аналітикою сьогодення, не може ігнорувати духовний досвід релігії, її уявлення про Бога, світ і людину, його діалектику вічного і сьогоденного, органічний зв'язок з священними книгами релігій. Тут необхідним є й аналіз релігійного мислення, яке у історії релігії виявляє свою методологічну значущість.

Звернення авторів підручника "Історія і теорія релігій світу" до розгляду духовних цінностей релігії зумовлене потребою вироблення нової парадигми пояснення сутності людини, її місця та ролі в суспільстві, мотивів поведінки людини в сучасному світі, де одним із значущих чинників є релігійний. Ця проблема актуалізується особливо сьогодні, коли саме нестабільність власного існування, кризовість, межовість власного буття спонукає багатьох шукати ті сфери, в яких людина могла б відчути себе впевненою і захищеною, здобути впевненість у вірності відстоюваної нею позиції, у виключності й істинності саме того шляху, який обраний нею.

Історія релігії об'єднує у собі історичні, філософські і релігійні здобутки у пізнанні людини. Воно інтегрує інформацію з різних галузей наукового знання, екзистенційний світогляд та релігійні уявлення щодо розкриття зазначених проблем. Історія релігії базується навколо вічних проблем людського буття та містить інформацію про необхідність розкриття сьогоденних викликів епохи в ціннісному розумінні, необхідність пошуку шляхів розв'язання конфліктів у просторі культури і релігії, і суті комунікативних стосунків між людьми, модель особистості та необхідність самовиховання людини, імперативи індивідуальних проявів людей під час спілкування.

Значення дисципліни "Історія релігій світу" в смисловому науковому просторі полягає, перш за все, у розкритті потенціалу феномена релігії як одного з можливих засобів формування особистості, зосередження уваги на потенційних можливостях феномену релігії в питанні виховання вільної, творчої особи, толерантної, милосердної та справедливої у відносинах з іншими людьми.

Релігія — це невід'ємний елемент духовної спадщини людства. Незалежно від ставлення до релігії, кожній освіченій людині необхідно орієнтуватися в релігійно-церковних питаннях як доктринального, так і практичного характеру. Саме курс дисципліни "Історія релігій світу" дає можливість осягнути феномен релігії як соціальний і духовний феномен, засвоїти одну з важливих сфер світової культури, здійснити вільне і свідоме самовизначення власної світоглядної позиції. Даний курс дисципліни "Історія релігій світу" дає можливість набути необхідні знання сучасного розвитку релігієзнавства та вміти застосовувати ці знання в практичній та науковій діяльності.

Дисципліна "Історія релігій світу" може використовуватись у поглибленій історичній, релігієзнавчій і філософській рефлексії феноменів духовності, релігійності та святості, для осмислення особливостей феномену релігії в Україні. Вона має принципове значення й для вивчення ролі феномену релігії в сучасній культурі, особистості в культурі і виконує світоглядну й методологічну функції по відношенню до таких наук, як філософія, філософія релігії, соціальна філософія, соціологія релігії, етика.

Виходячи з вищевизначеного, значення та роль дисципліни "Історія релігій світу" перш за все полягає в площині історичних і релігійно-філософських досліджень, як системи, що ставить такі завдання, а саме: дослідити суспільно-історичну природу релігій, принципи, методологію історії релігій як науки, її взаємодії з іншими галузями гуманітарних знань; обґрунтувати, що формування феномена релігії постає як поступовий процес інтегрування традиційних теологічних знань, екзистенційних історичних і релігійно-філософських надбань і рефлексії над здобуттям практичного досвіду формування особистості навколо аксіологічної системи релігій; окреслити і висвітлити з використанням загальноприйнятої у історичній і релігієзнавчій науці методології щодо сутності структури релігії як феномену людського буття; проаналізувати класифікацію релігійних систем; розкрити особливості ранніх політеїстичних вірувань, національних, світових релігій, неорелігій, релігійних учень секулярного змісту та їх ролі в духовному розвитку людства; показати, що визначальним принципом подачі навчального матеріалу є толерантне ставлення до релігії, свободи слова, свободи совісті і переконань, що інтерпретують відповідно до міжнародних правових документів, законодавчих актів Української держави.

У результаті вивчення дисципліни "Історія релігій світу" студенти повинні знати: особливості предмету історії релігій, його місце в системі гуманітарного знання; основний зміст усіх розділів, ґрунтовні положення релігієзнавства, основні поняття; основні концепції дослідження релігії, їх можливості; сутність і значення релігії в духовно-культурному житті особистості; про міжнародні релігійні організації та їх участь в екуменічному, миротворчому, екологічному русі; історію і сучасний стан релігій в Україні; конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні і за кордоном.

У результаті вивчення дисципліни "Історія релігій світу" студенти повинні вміти: обґрунтовувати власну світоглядну позицію щодо значення релігії в житті людини; розуміти й об'єктивно оцінювати різноманітні релігії, аналізувати їх, знаходити в них спільне й відмінне; застосовувати одержані знання при вирішенні професійних завдань, при розробці правових документів щодо релігії та церкви; вдаватися до діалогу та співробітництва між невіруючими і віруючими різних конфесій як засобу досягнення консенсусу, громадянської злагоди в суспільстві.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >