< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Видання як вид документа

Загальні ознаки видань

Визначення поняття "видання"

Передання інформації від комуніканта до реципієнта може відбуватися в різній формі:

  • - у рукописному вигляді;
  • - після опублікування у вигляді видання;
  • - у вигляді електронного чи магнітного запису, аудіо-чи відеозапису;
  • - створенням засобами віддаленого доступу (такими як комп'ютерні мережі з відповідним програмно-технічним обладнанням) для збереження електронної інформації;
  • - засобами візуального відображення (браузери, редактори, спеціалізовані програми для перегляду та друкування) тощо.

Кожна з наведених форм дає можливість по-своєму розкрити сутність понять "документ" і "видання", виділити в них певні особливості, специфічні ознаки, які потрібно враховувати під час створення, розповсюдження, обробки, зберігання чи використання в системі документно-інформаційних комунікацій.

Різні підходи до визначення поняття "видання" наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Визначення поняття "видання"

Формулювання

Джерело

1.

Видання - будь-який твір друку, що поліграфічно оформлений, має номер типографського замовлення та приймається в якості одиниці статистичного обліку друкованої продукції країни, а також одиниці обліку фонду

Словарь библиотечных терминов. - М:. "Книга", 1976.- С.15

2.

Видання - документ, що пройшов редакційно-видавниче опрацювання й містить інформацію, призначену для поширення, самостійно оформлений відповідно до вимог стандартів та інших нормативних документів і має вихідні відомості

ГОСТ 7.60-90. Издания. Основные виды. Термины и определения// Стандарты по библиотечному делу; Сборник. - СПб.: Профессия, 2000. - С.270 - 307

3.

Видання - це документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення й поліграфічного виконання

Видання. Основні види: Терміни та визначення: ДСТУ3017-95.-К.: Держстандарт України, 1998. - 47с.

4.

Видання - головне джерело інформації, універсальний засіб соціальної комунікації

Закон України "Про видавничу справу" // "Урядовий кур'єр. - 1997. -№ 130-131.- 19 липня

Перші три визначення поняття "видання" стосуються документів, головною частиною яких є друкований текст, тобто традиційних видань, але нічого не сказано про видання, у яких головним є звукозапис або запис зображень на непаперових носіях. Останні зовсім не розглядаються в цих визначеннях. Тобто не можуть бути віднесеними до обсягу поняття "видання".

В останньому визначенні, наведеному в таблиці, подане універсальне тлумачення, що включає й поняття "електронне видання", як категорію інформаційних ресурсів.

Видання, що поряд з друкованим текстом містять записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, дисках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо - та відеокасетах), або такі, що мають супровідну допоміжну інформацію (диски з записом контрольних вправ тощо), звуться комбінованими.

Сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями) є видавничою продукцією.

Під публікацією, у загальному випадку, слід розуміти опублікований твір, тобто твір випущений в обіг для задоволення розумових потреб користувачів.

Особливості електронних видань

Розвиток інформаційних технологій, що базуються на засобах комп'ютерної техніки та телекомунікаційного зв'язку, призвів до виникнення електронних видань, тобто електронного запису інформації (твору) на спеціальних матеріальних носіях.

Електронна форма подання інформації - це спосіб фіксації інформації, який дозволяє її збереження, опрацювання, розповсюдження та представлення користувачеві роботи за допомогою засобів комп'ютерної техніки.

Історію існування електронних видань можна визначити кількома періодами:

  • - до початку 1980-х років - комп'ютер використовувався для підготовки й редагування звичайних публікацій;
  • - із кінця 1980-х до середини 1990-х років - переважали видання на оптичних компакт-дисках;
  • - із середини 1990-х років - почалося опублікування в мережі Інтернет копій друкованих видань;
  • - з початку 2000-х років - відбувається активне розміщення в мережі Інтернет електронних видань без наявності їхньої друкованої форми.

Зміни в підходах до визначення поняття "електронне видання" ]5, 6] наведено в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 Визначення поняття "електронне видання"

Визначення поняття

Можна зазначити, що електронне видання - це самостійний продукт, який може використовуватися незалежно від виробника (зокрема через телекомунікаційні мережі). Це має бути завершений (тобто той, що не змінюється протягом часу та на всіх копіях) продукт, який містить інформацію, подану в електронній формі й призначений для довготривалого зберігання, усі копії якого відповідають оригіналу.

До електронних видань відносять усі видання на СD-носіях, а також інтерактивні документи, які є ідентичними за змістом аналогами друкованих журналів і книг. Обговорення приналежності до електронних сайтів і порталів тільки розвивається (спостерігається тенденція віднесення їх до засобів масової інформації).

До числа основних специфічних особливостей електронних видань фахівці відносять наступні:

  • - багатомірність доступного знакового простору, можливість використання поряд із природною мовою іншої системи знаків;
  • - наявність внутрішніх і зовнішніх зв'язків й автоматична їх підтримка;
  • - можливість установлення динамічних зв'язків між добутками;
  • - динамічність контексту авторського добутку;
  • - комп'ютерна підтримка читача.

Для повного термінологічного представлення електронного видання, як нового виду видань, звернемося до поняття "електронний ресурс".

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >