< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Функції податків у державному регулюванні

Податкова система - це сукупність податків (зборів і інших платежів), принципів встановлення податкових ставок, форм і методів їх формування, а також контролю та відповідальності за порушення чинного податкового законодавства. Основною складовою податкової системи є податок (збір, мито) - це обов'язковий грошовий внесок до бюджету відповідного рівня (або позабюджетного фонду), здійснюваного

платником податків відповідно до чинного законодавства. Також до елементів податкової системи країни належать:

  • - платник податків або суб'єкт податку - юридична або фізична особа, на яку чинним законодавством покладене зобов'язання платити податок або податки;
  • - об'єкт податку - дохід або майно, на яке нараховується податок;
  • - податкова база - сума, з якою стягується податок;
  • - податкова ставка - частина податкової бази, яку платник податків зобов'язаний виплатити у вигляді того або іншого податку;
  • - податкові пільги - зменшення податкових ставок або повне звільнення від податків;
  • - податкові платежі - види та групи податків;
  • - податковий тягар - величина податкової суми.

У процесі державного регулювання економіки за допомогою розробки та реалізації податкового законодавства, а також податкової політики необхідно враховувати низку принципів побудови податкової системи країни, а саме:

  • - податкова ставка повинна встановлюватися з урахуванням можливостей платника податків і рівня дохідності;
  • - оподаткування прибутків повинно мати однократний характер;
  • - обов'язковість сплати податків;
  • - простота та зручна форма виплати податків;
  • - гнучкість і адаптованість податкової системи до умов, які змінюються;
  • - забезпечення регулюючої функції податків.

Об'єктами оподаткування є: дохід (прибуток); вартість товарів; окремі види діяльності платників податків; користування природними ресурсами; передача майна; операції з цінними паперами; інші об'єкти, встановлені законодавством. Суб'єктами оподаткування є платники податків.

Податкові пільги використовуються як основний інструмент оперативного регулювання економічної ситуації і мають такі види в Україні:

  • 1) неоподатковуваний мінімум об'єкта податку;
  • 2) вилучення з оподаткування певних елементів об'єкта податку (наприклад, витрати на НДДКР);
  • 3) зниження податкових ставок;
  • 4) вирахування податкової бази (податкове вирахування); б) податковий кредит (відстрочка стягування податку або

зменшення суми податку на певну величину). Існують такі види податкових систем:

  • - класична система подвійного оподаткування, коли податком обкладається прибуток корпорацій і дивіденди, які отримують власники акцій - фізичні особи (Україна, США, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швеція);
  • - система повного звільнення прибутку корпорацій від податків, (Греція, Норвегія) або звільнення акціонерів від податків на прибутки, що отримуються ними за акції (Австралія, Нова Зеландія, Італія, Фінляндія);
  • - система зниження оподаткування на рівні компанії, за якої прибуток, що розподіляється, оподатковується за більш низькою ставкою корпоративного податку (Австрія, Німеччина, Португалія, Японія) або частково звільняється від обкладення (Іспанія, Ісландія);
  • - система зниження оподаткування на рівні акціонерів, коли акціонери частково звільняються від сплати податку на прибуток, отриманий за рахунок дивідендів (Данія, Канада, Японія), або податок, який сплачує компанія з прибутку, що розподіляється частково, тобто податковий кредит (Велика Британія, Ірландія, Франція).

У системі державного регулювання економіки податки виконують важливі функції. Фіскальна функція полягає у зборі грошових коштів для створення державних грошових фондів і матеріальних умов для функціонування держави. Соціальна полягає у підтримці соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між доходами окремих соціальних груп для згладжування нерівності між ними. Регулююча полягає у впливі на відтворювання, стимулювання або забороні його темпів зростання, посилення або ослаблення накопичення капіталу, розширенні або зменшенні платоспроможного попиту через податки.

V системі державного регулювання існує така класифікація податків, що дає змогу використати їх як дійовий інструмент впливу на розвиток основних напрямів економіки:

  • 1) прямі податки стягуються з конкретної фізичної або юридичної особи. Це, зокрема, такі податки:
    • а) реальні - податки на окремі об'єкти майна (поземельний, побудинковий, промисловий, податки на цінні папери);
    • б) особисті - податки на майно або доходи окремих осіб (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток корпорацій, податки на надприбутки (наприклад, на прибутки від видобутку нафти), податки на прибутки від грошових капіталів, податки на спадщину та дарування, помайновий податок). Ставка прямих податків може бути однаковою для всіх оподатковуваних сум;
  • 2) непрямі податки стягуються у сфері реалізації або споживання товарів і послуг у вигляді націнки на товари та послуги. Вони прямо включаються в ціну товару або послуги, зокрема це:
    • а) акцизи (податки, що стягуються в країні за допомогою включення їх в ціни товарів широкого вжитку, алкоголь, паливо, автомобілі); податок на додану вартість;
    • б) митні - податки з транзитних товарів і товарів, які вивозяться та ввозяться, експортні, імпортні, транзитні, фіскальні та ін.;
    • в) фіскальні монопольні - податки на прибутки монополії держави, які виробляють та реалізують окремі види товарів, наприклад сіль, тютюн, спирт.

Середня ставка непрямого податку підвищується у міру зростання суми обкладення;

  • 3) податки за величиною ставок:
    • а) з твердою ставкою (визначаються в абсолютній величині на одиницю обкладення);
    • б) пропорційні - ставка однакова для всіх оподатковуваних сум;
    • в) прогресивні - середня ставка підвищується мірою зростання оподатковуваної суми;
    • г) регресивні - середня ставка зменшується мірою зростання оподатковуваної суми;
  • 4) податки за формою надходження:
    • а) центральні - податки, які стягуються центральним урядом на основі діючого законодавства та спрямовуються до державного бюджету;
    • б) місцеві - податки, які стягуються місцевими органами на певній території та надходять до місцевого бюджету.

Сталі темпи соціально-економічного зростання можливі на основі міцної фінансової бази, яка може бути забезпечена за рахунок реалізації адекватної системи оподаткування, що сприяє розвитку соціально-орієнтованої економіки на всіх рівнях управління.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >