Система обробітку ґрунту

Обробіток ґрунту під ярі культури

Оранка зябу у надто ранні строки за високих літніх температур не забезпечує якісного розпушування ґрунту і призводить до непродуктивної втрати вологи. Тому восени поле необхідно додатково обробляти для подрібнення брил, знищення бур'янів і падалиці, що знижує протиерозійну стійкість ґрунту. Важлива умова системи зяблевого обробітку ґрунту — різноглибинне лущення стерні через певні проміжки часу продовж післязбирального періоду.

Після стерньових попередників, де переважають однорічні бур'яни, лущать двічі дисковими знаряддями на глибину 6-8 і 8-10 см. За наявності багаторічних бур'янів обробляють знаряддями ОПТ-3-5; КПШ-5; КПЗ-3,8; КТС-10-1, чизель-культиваторами ЧКУ-4; КЧП-5,4 і КЧП-7,2 перший раз — після збирання попередника на глибину 8-10 см, другий і третій-після появи розеток бур'янів відповідно на глибину 10-12 см і 12-14 см, не пізніше як за два тижні до зяблевої оранки. Кожний наступний обробіток безполицевими знаряддями виконують упоперек або під кутом 45 ° до попереднього.

На полях, засмічених гірчаком і осотом рожевим, в умовах Степу і Лісостепу для лущіння стерні особливо ефективним є КПШ-5 і ОПТ-3-5, а на мілкопрофільних поліських ґрунтах, засмічених багаторічними бур'янами, доцільно використовувати КПЗ-3,8 і КЧП-5,4.

Після кукурудзи, післяжнивні рештки якої довго мінералізуються в ґрунті, показники якості і протиерозійної стійкості обробітку ґрунту вищі при застосуванні для лущення стерні дискових борін та лущильників.

Знищення однорічних бур'янів під час лущіння стерні досягають більше , якщо протиерозійні культиватори і плоскорізи агрегатуються з боронами БИГ-3А за зволоженого ґрунту та з приставкою ПВР-3,5 — за сухого.

За умов інтенсивних злив (понад 40 мм) обробіток мілкіше 8-10 см є недоцільним. У такому випадку мілко розпушений шар не може вмістити таку кількість опадів, а тому він інтенсивно змивається. Це особливо небезпечно на довгих улоговинних схилах та на полях з малою кількістю післяжнивних решток, зокрема після збирання гороху.

Встановлено, що найменше руйнують післяжнивні решки озимої пшениці та інших стерньових зернових культур, а також і ґрунт культиватори-плоскорізи КПШ-5, КПШ-9, КПШ-11 — після їх проходу на поверхні поля залишалося 80-85% не зруйнованої стерні. На думку вчених, застосування дискових лущильників тут недопустиме, особливо за сухого і щільного ґрунту, оскільки за один прохід вони не в змозі якісно розпушувати ґрунт на глибину 5-7 см і підрізувати бур'яни, як це передбачено агротехнічними вимогами. На практиці лущіння за дворазового, а інколи й триразового проходу агрегату, розпушують верхній шар ґрунту і руйнують 45-65% післяжнивних решток.

Подальший літньо-осінній обробіток ґрунту залежить від типу забур'яненості полів. Якщо переважають однорічні бур'яни, достатньо застосувати голчасті борони БМШ-15 або БМШ-20, які добре заглиблюються у злущений культиваторами ґрунт і вичісують слабоукорінені однорічні бур'яни разом з падалицею. Якщо у полі вегетують багаторічні або добре укорінені однорічні бур'яни, повторний обробіток виконують тільки плоскорізними культиваторами на глибину 10-12 см. У другій половині вересня — на початку жовтня виконують зяблевий обробіток на 28-30 см. У Степу доцільнішими є пізні строки підйому зябу з попередніми двома — трьома лущеннями. Орють переважно у полях, де вносили органічні добрива.

Як протиерозійний захід, оранка найбільш ефективна на однобічних схилах довжиною до 400 м і крутизною не менше 2 °. Поглиблення орного шару ґрунту на кожний сантиметр понад 20 см зменшує стік води на 1-2 мм і змив ґрунту на 0,5-0,6 т/га.

Ефективність оранки достатньо висока за нормального і підвищеного зволоження за умов вирівняного ерозійно незагрозливого рельєфу. Разом з тим беззмінний полицевий обробіток погіршує структурний стан, підвищує рівноважну щільність будови ґрунту, знижує загальний вміст і підсилює рухомість органічної речовини, послаблює ерозійну стійкість ґрунту, характеризується надмірно високим непродуктивним випаровуванням вологи з ґрунту.

Глибоку оранку (на 28-30 см) доцільно застосовувати в полі чорного пару під кукурудзу та цукрові буряки. Під ярі колосові, кормові та інші культури слід орати на 20-22 см, а поля, вільні від багаторічних бур'янів, під ярі колосові можна обробляти плоскорізами на 12-14 см. Оранку без попереднього лущіння стерні краще виконувати ярусними плугами ПНЯ-4-40, які повністю загортають післяжнивні рештки на глибину обробітку 28-30 см.

Ґрунт обробляють без перевертання на оптимальну для кожної культури глибину: під горох і його сумішки на зелений корм, просо, гречку — на 20-22 см; ячмінь і овес — на 12-14 см. В останньому випадку використовують культиватори-плоскорізи КПШ-5, КПШ-9, КПШ-11, а також комбінований агрегат АКР-3,6. Якщо на полі залишається багато неподрібнених рослинних решток, а також за необхідності сівби дрібнонасінних культур після просапних замість безполицевого обробітку орють на 14-16 см.

Плоскорізний обробіток неякісний після кукурудзи на зерно, що йде під ярі зернові, й саму кукурудзу. Плоскорізи-глибокорозпушувачі КПГ-2-150, ПГ-3-5 та інші можна використовувати, якщо обробіток здійснюють за пошаровою технологією, тобто глибину розпушування на 20-30 см якісно можна виконати лише за умов попереднього мілкого (на 10-16 см) обробітку.

Досвід показав, що врожайність культур після плоскорізного обробітку така ж або дещо нижча, ніж після оранки. Позитивний вплив плоскорізів помітно зростає лише в екстремально посушливі роки і за умови внесення оптимальної норми удобрення.

Систематичний безполицевий обробіток ґрунту в сівозмінах південного Степу, а за посушливих років і Лісостепу на період сівби озимих та ярих культур порівняно з оранкою поліпшує, але, як правило, лише у верхній частині орного шару, водний режим ґрунту. У цьому ж шарі наближаються до оптимальних параметрів щільність будови, загальна пористість, повітроємність, проявляється тенденція до підвищення вмісту органічної речовини, істотно зростає біологічна активність ґрунту. Безполицевий обробіток дещо знижує тривалість післядії гною: через локалізацію добрив у верхньому шарі, у тому числі фізіологічно кислих форм, зростає їх відносна іммобілізація і виникає локальне підкислення ґрунтів.

Під культури, які вимагають добре вирівняної поверхні й мілкого загортання насіння, ефективний основний обробіток ґрунту плугами, обладнаними корпусами для безполицевого розпушування: ПРН-31000, ЛП-35, КБ-35 або плугами типу "Параплау" ПРПВ-5-50. На сухих і пересушених ґрунтах найбільш якісний обробіток забезпечують плуги з корпусами ПРН-31000.

Для запобігання вітровій і водній ерозії використовують чизельні плуги ПЧ-2,5 і ПЧ-4,5. За необхідності на них начіпляють змінні пристрої ПСТ-2,5 і ПСТ-4,5, які призначені для додаткового розпушування верхнього шару ґрунту, вирівнювання поверхні, часткового подрібнення високих рослинних решток (соняшнику). Чизелювання особливо ефективне під кукурудзу і соняшник, під чорний пар та озиму пшеницю після зайнятих різними сумішками на зелений корм парів.

Щілювання необробленого з осені ґрунту після соняшнику, сорго, суданської трави на насіння за ґрунтозахисною ефективністю помітно перевищує інші заходи обробітку. Тут за рахунок непошкодженої з осені стерні більше нагромаджується снігу, ґрунт менше промерзає, краще вбирає воду щілинами, а на нерозпушених смугах не піддається ерозії навіть за критичної швидкості вітру і стікання талих та дощових вод.

По брилистій оранці обов'язковий захід передпосівного обробітку — боронування в перші 1-2 дні весняних польових робіт гусеничними тракторами в агрегаті з голчастими БИГ-3А, пружинними БП-8, важкими зубовидними у зчіпці з шлейфами ШБ-2,5 або зубовими боронами в два ряди (передні — важкі, задні — середні) під кутом 45-50 ° до напрямку оранки. Показником високої якості такого обробітку є вирівняність поверхні поля й утворення розпушеного дрібно-грудкуватого шару глибиною 4-6 см.

За безполицевого зяблевого обробітку закривають вологу навесні голчастими боронами БИГ-3А, робочі органи яких впливають на режим інтенсивного розпушування, диски — в активному положенні, а батареї — під кутом атаки 12-16 °.

В окремі роки за значного дефіциту опадів взимку зоране восени поле навесні буває розпушеним, особливо на легких ґрунтах. У такому разі на чистих від бур'янів полях, де добрива внесли восени, ранні культури сіють слідом за боронуванням, а при застосуванні стерньових та пресових сівалок і без нього.

Без внесення гербіцидів кількість передпосівних культивацій під пізні культури (соняшник, кукурудзу, сою, круп'яні) можна зменшити до однієї на незабур'янених полях та за відсутності коренепаросткових бур'янів.

На окультурених ґрунтах для передпосівного обробітку використовують культиватори УСМК-5-4Б, КПС-4 з екстирпаторними робочими органами, вирівнювальними дошками і котками, а на ґрунтах, які зазнають ерозії, — культиваторами КТС-10-1, КПЗ-3,8 в агрегаті з голчастими боронами БИГ-3А. На важких за гранулометричним складом, ущільнених і запливаючих ґрунтах перший раз культивують зяб на 1012 см знаряддями з пружинними робочими органами, а перед сівбою культиваторами, обладнаними підрізувальними робочими органами, на глибину загортання насіння.

Для запобігання пересушуванню ґрунту передпосівну культивацію під просапні культури і загортання гербіцидів виконують у комплексі комбінованими ґрунтообробними знаряддями — пружинними боронами БП-8, культиваторами УСМК-5,4Б з вирівнювальними дошками і котками або культиваторами КПС-4, обладнаними вирівнювачами та ребристими котками-роторами. У системі передпосівного обробітку ґрунту коткування виконують між першою і другою культиваціями під соняшник, кукурудзу та круп'яні культури.

Першими заходами післяпосівного обробітку ґрунту є коткування і боронування одночасно з сівбою або слідом за нею. Досходове боронування проводять при утворенні ґрунтової кірки. На посівах ранніх зернових колосових і зернобобових воно доцільне, якщо розмір проростків культурних рослин не перевищує довжини насіння і зуби борін не досягають глибини його загортання.

Під час масового проростання насіння ранніх та частково пізніх ярих бур'янів і не пізніше як за 2-3 дні до появи сходів просапних культур та у фазі 2-3 справжніх листків у соняшнику й 4-5 у кукурудзи боронують посіви. Боронувати по сходах доцільніше легкими або середніми боронами за швидкості руху агрегату 4-5 км/год.

Перший обробіток міжрядь виконують на глибину 10-12, другий — 8-10 см. Для знищення бур'янів у захисній зоні міжрядь кукурудзи (фаза 5-7 листків) культиватор обладнують прополювальними борінками з високими пружинними зубами КЛТ-38 (з 8-рядковим культиватором КРН-5,6) або КРН-38 (з 6-рядковим культиватором КРН-4,2). Якщо на ґрунті утворилася кірка, замість прополювальних борінок для обробітку захисних зон краще застосовувати голчасті диски КРН-2,8, які, хоча і менше знищують бур'янів, але добре руйнують кірку. Для розпушування ґрунту і знищення бур'янів у міжряддях кукурудзи при її висоті 3540 см на тримачах кожної секції культиватора (крім крайніх) закріплюють загортачі КРН-52А (лівий) і КРН-53А (правий) у вигляді полиць, які входять у комплект пристосувань до культиватора КРН-5,6. Проте в посушливих районах дискові і полицеві загортачі не завжди доцільні, тому для присипання бур'янів в рядках за останнього обробітку міжрядь кукурудзи тут застосовують скребкові загортачі.

На схилах ефективне щілювання багаторічних трав другого і наступних років життя. При кожному подальшому щілюванні нарізують щілини в проміжках між прокладеними раніше або по діагоналі до існуючих перед замерзанням ґрунту.

Навесні, у перші дні польових робіт, для кращого зберігання вологи і зменшення засмічення бур'янами багаторічні трави першого року боронують голчастими боронами БИГ-3, другого — пружинними БП-8.

В умовах зрошення перед зяблевим обробітком або після нього раз у 2-3 роки проводять експлуатаційне вирівнювання поля широкозахватними вирівнювачами. При вирівнюванні поля до основного обробітку розпушують чизель-культиваторами на 16-18 см і орють під кукурудзу на 28-30см, під ярі колосові — на 20-22 см. На еродованих ґрунтах оранку замінюють плоскорізним обробітком з наступним щілюванням зябу у напрямку, близькому до горизонталей місцевості.