< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Ефективність управлінської діяльності туристичних підприємств

  • 10.1. Управління витратами туристичного підприємства
  • 10.2. Управління інвестиційною діяльністю туристичного підприємства
  • 10.3. Використання логістики в управлінні туристичним підприємством
  • 10.4. Способи управління ризиком у туристичній діяльності
  • 10.5. Аналіз господарської діяльності туристичного підприємства

Управління витратами туристичного підприємства

Туристичне підприємство у процесі своєї діяльності використовує засоби виробництва, тобто засоби і предмети праці та робочу силу. Кожний із названих чинників має свою ціну. Вартісний вираз спожитої живої та уречевленої праці становить для підприємства витрати ведення виробничо-господарської діяльності.

Туристичні витрати можна визначити як виражені у грошовій формі затрати живої та уречевленої праці з доведення туристичного продукту до споживача та задоволення його попиту1.

Відповідно до п. 6П(с)Б01б витратами звітного періоду визначається зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Отже, неабиякі витрати відображаються у бухгалтерському обліку та у Звіті про фінансові результати, а лише ті, що зменшують власний капітал. Так, нарахована сума заробітної плати туристичного підприємства відображається як зобов'язання підприємства перед працюючими. Оскільки капітал дорівнює активам за мінусом зобов'язань, то із збільшенням зобов'язань зменшується капітал1.

До витрат, пов'язаних із зменшенням економічних вигод (акти* вів) або зі збільшенням зобов'язань, належать:

  • 1) витрати, що виникають у зв'язку зі зменшенням активів:
    • - нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів;
    • - списання основних засобів, нематеріальних активів, малоцінних швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів, що стали непридатними до використання;
    • - списання матеріалів, запчастин для ремонту обладнання та на інші потреби;
    • - нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, що не може бути погашена;
    • - визнані економічні санкції - штрафи, пені, неустойки, що підлягають сплаті чи сплачені;
  • 2) витрати, що збільшують зобов'язання підприємства:
    • - заробітна плата;
    • - податки, збори, обов'язкові платежі;
    • - відрахування на обов'язкове та добровільне страхування;
    • - послуги сторонніх організацій з формування турів (харчування, трансфер, екскурсії, оренда автомобіля, страхування тощо);
    • - послуги зв'язку, реклами, комунальні послуги, інше нарахування витрат, пов'язаних зі збільшенням зобов'язань.

У туристичних підприємствах витрати часто класифікують за типом діяльності. Отже, можна виокремити чотири основні групи витрат: витрати основної діяльності, витрати додаткової діяльності, реалізаційні та загальноадміністративні витрати. Відповідно до критерію виду діяльності витрати можна поділити на: витрати операційної діяльності, фінансової та інвестиційної діяльності, витрати, пов'язані зі спеціальними фондами.

Для потреб менеджменту використовуються інші класифікації витрат, приклади яких разом із короткою характеристикою наведено в табл. 10.1.

Таблиця 10.1, Приклади класифікацій витрат для потреб управління

Критерій класифікації

Поділ витрат

Характеристика

За відношенням до собівартості

Прямі

Витрати, які на основі первинних документів можна віднести до об'єкта витрат (виріб, послуга, клієнт)

Опосередковані

Витрати, які не можуть безпосередньо бути списані на об'єкт витрат

Залежно від обсягів туристичного виробництва

Постійні

Витрати, що незалежно від зміни обсягу надання послуг, залишаються у певних межах на одному рівні, наприклад, витрати оренди, амортизація будівель, загально-адміністративні витрати тощо

Змінні

Витрати, які реагують на зміну обсягу виробництва чи надання послуг, наприклад, акордна оплата праці, транспортні витрати, затрати на купівлю сировини і матеріалів тощо

За доцільністю і можливістю контролю

Контрольовані

Витрати, які можна контролювати і на які має вплив особа, що відповідає за них

Неконтро-льовані

Витрати, які не можна або можна контролювати, але дана особа не має на них впливу або не має потреби їх контролювати

За порядком встановлення

Встановлені витрати ex ante

Витрати, які встановлюються згори (планові)

Встановлені витрати In tйmpora

Витрати, які визначаються на певний момент

Встановлені витрати ex post

Витрати, встановлені після їх здійснення

За внутрішньою структурою

Прості

Витрати, які складаються з одного елемента (його не можна поділити на менші складові)

Складні

Витрати, які є сумою декількох складових простих затрат, наприклад, загальноадміністративні

За календарним періодом

Поточні

Витрати конкретного місяця

Майбутніх періодів

Витрати наступного періоду (кварталу, року)

За цілісністю

Продуктивні

Витрати, які належать до собівартості послуг

Непродуктивні

Витрати як наслідок недоліків у роботі (технологічні втрати, втрати від простою номерного фонду)

У туристичних підприємствах при поділі витрат за поданими критеріями необхідно врахувати специфіку здійснюваної підприємницької діяльності, позаяк структура витрат буде значно відрізнятися залежно від спеціалізації надання послуг.

Менеджери кожного туристичного підприємства концентрують свою увагу на витратах надання послуг. Вони намагаються пізнати причини їх виникнення, зв'язки між ними й отриманими доходами, наданими послугами і методами управління. До їх обов'язків належить планування, контролювання та пошук оптимізаційних рішень, які дають змогу раціонально витрачати ресурси.

Витрати є одним із важливих чинників, які впливають на прийняття рішень, тому проблематика управління витратами має бути відповідально сприйнята на кожному туристичному підприємстві.

Управління витратами туристичного підприємства полягає у:

  • - пристосуванні витрат до ціни послуг з метою забезпечення їхньої конкурентної переваги і конкурентоспроможності підприємства на ринку;
  • - доборі таких чинників надання послуг, які б забезпечували визначені вимоги, що стосуються рівня витрат у підприємстві;
  • - виборі методу формування витрат, що дає змогу досягати визначених цілей;
  • - нагромадженні інформації про витрати, яка становить ґрунт для прийняття рішень;
  • - контролі витрат, що дає змогу чинити зворотній вплив на перебіг виробничих процесів та мотивувати працівників.

Управління витратами полягає у використанні інформації про них у процесі планування, організації, мотивації й контролю. Функції управління одночасно детермінують методи управління витратами. Можна виокремити три основні групи методів управління витратами:

  • - методи планування витрат;
  • - методи аналізу витрат;
  • - методи контролю (калькуляції) витрат.

У процесі управління витратами за умов ринкової економіки все більшої ваги набирає точність виміру і калькуляція затрат. Не можна допустити, щоби вигоди, які виникають від управління витратами, були меншими, ніж видатки цього процесу. Менеджерам треба розуміти, що процес управління витратами також генерує значні видатки для підприємства.

Планування витрат має вплив на майбутній вид надання послуг, на їх рентабельність і конкурентоспроможність. Вважається, що навіть 80-90 % витрат виробів можна передбачити на етапі планування і проектування. Аналогічна ситуація має місце у випадку туристичних послуг. Від того, як вони будуть запроектовані, залежатиме їх вплив на витрати, пов'язані з їх реалізацією, тому не можна нехтувати процесом планування витрат.

У літературі можна ознайомитися з такими методами планування витрат1: розрахунок direct costing, структурне визначення витрат, матричний метод, метод ABC, аналітичний метод, симуля-ційний метод, метод зв'язку, метод показника змінності витрат, метод показника UNIDO, аналітично-функціональний метод, метод планування на основі постійних і змінних витрат. Для реалізації цих методів використовують численні знаряддя, у тому числі різні підходи до витрат та бюджети. Прикладом бюджетів витрат можуть бути: бюджет оплати праці, бюджет амортизації, бюджет витрат матеріалів, бюджет витрат на управління, бюджет витрат на реалізацію тощо.

Аналіз витрат є частиною економічного аналізу підприємства. Його мета - надання виробничим підрозділам необхідної інформації для пізнання й оцінки здійснених затрат, з'ясування можливості їх зменшення та опрацювання способів економного використання ресурсів.

До основних завдань аналізу витрат туристичного підприємства належать:

  • - оцінка діяльності на основі показників витрат за допомогою порівняння фактичних витрат з витратами минулих періодів і з показниками аналогічних підприємств;
  • - встановлення відхилень від планових витрат;
  • - визначення залежних і незалежних від підприємства чинників і з'ясування наслідків їх впливу;
  • - виявлення недоліків діяльності й внутрішніх резервів з метою зниження витрат;
  • - полегшення реалізації функцій менеджменту в структурних підрозділах та підприємстві загалом;
  • -- надання матеріалів для оперативного і стратегічного планування.

Калькуляція - це поданий у табличній формі розрахунок витрат на предмет калькуляції. Предметом калькуляції (калькуляційна одиниця, об'єкт витрат) може бути також клієнт.

Калькуляцію можна провести у два етапи: 1) перед виконанням послуги (вступна калькуляція); 2) після реалізації послуги (звітна калькуляція).

Вступна калькуляція ґрунтується на передбачуваних і бажаних величинах (прогнозовані обсяги надання туристичних послуг, прогресивні норми витрат робочого часу, матеріалів, енергоносіїв, пропоновані ціни постачальників тощо).

У межах вступної калькуляції можна виокремити:

  • - планову калькуляцію (ґрунтується на планових показниках);
  • - нормативну калькуляцію (ґрунтується на встановлених нормах використання матеріалів, нормах робочого часу);
  • - кошторисну калькуляцію (розробляється на новоосвоювані види туристичних послуг або продукцію, не передбачену планом, з урахуванням цін і витрат певного регіону)1.

Звітна калькуляція складається за фактичними даними бухгалтерського обліку виробничих витрат, які були здійснені у певний період. Завдяки порівнянню питомих витрат, встановлених у вступній і звітній калькуляціях, можна виявити відхилення між реальними та плановими витратами. Таке порівняння може сприяти зниженню витрат на надання туристичних послуг і обслуговування клієнтів, а в кінцевому підсумку забезпечить підвищення рентабельності діяльності.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >