< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Психологічна діагностика "Я-концепції" учнів початкових класів з низьким рівнем навчальних досягнень

Психологічна діагностика "Я-концепції" молодшого школяра

План

  • 1. Психологічна діагностика "Я-образу" дитини.
  • 2. Психологічна діагностика емоційно-оцінної складової "Я-концепції" дитини.
  • 3. Психологічна діагностика поведінкової складової "Я-концепції" дитини.
  • 4. Виявлення чинників і механізмів формування "Я-концепції" дитини.

Психологічна діагностика "Я-образу" дитини

Розгляд "Я-концепції" як системи дозволяє здійснити системний підхід, запропонований О.Г. Асмоловим, до дослідження її структури, змісту та особливостей формування в дітей даного вікового періоду за такими характеристиками системи, як:

  • 1. Цілісність, незведення будь-якої системи до суми її утворюючих частин і невиведення із будь-якої складової частини системи її властивостей як цілого.
  • 2. Структурованість - зв'язки та відношення складових елементів системи складають певну структуру, що визначає поведінку системи в цілому.
  • 3. Взаємозв'язок системи з довкіллям, що може мати "закритий" (тобто такий, що не змінює систему і довкілля) характер.
  • 4. Ієрархічність - кожний компонент системи може розглядатися як система, до якої входить інша система, тобто кожний компонент системи може бути одночасно і елементом (підсистемою) даної системи, і сам містити у собі іншу систему.
  • 5. Множинність опису - кожна система, виступаючи складним об'єктом, в принципі, не може зводитися тільки до якоїсь однієї картини, що передбачає співіснування множини різних її відображень, необхідних для опису системи.

Дотримання вказаного підходу та врахування вікових характеристик молодших школярів дає можливість за відповідними методиками виявити особливості "Я-концепції" досліджуваної категорії дітей. Думка дослідників про те, що переважна частина уявлень про себе в молодших школярів існує в неусвідомленій формі, зумовлює вибір значної кількості "проективних" методик для дослідження особливостей "Я-концепції" учнів даного вікового періоду.

Велика перевага проективних тестів, як найбільш ціннісних особистісних тестів, полягає в тому, що "вони полегшують виявлення таких змістовних особливостей внутрішнього світу, які суб'єкт нерідко безсилий виразити прямо, та дозволяють зорієнтуватися в складних властивостях особистості, що не піддаються точній оцінці" [ 165, с. 696].

Для того, щоб певною мірою уникнути суб'єктивності інтерпретації, яку психологи називають однією з проблем проективного тестування, результати, отримані за допомогою цих методик, повинні обговорюватись з вчителями початкової школи, що працюють з досліджуваними школярами, та порівнюватися з відповідними результатами, отриманими за допомогою інших методик.

Дослідження когнітивної складової "Я-концепції" - "Я-образу" молодших школярів передбачає з'ясування змісту уявлень про себе, що належать до реального "Я", ідеального "Я" і дзеркального "Я" та ступінь наявності в цих основних модальностях соціальних, емоційних, інтелектуальних і фізичних характеристик.

З цією метою використовується такий традиційний метод для вивчення самосвідомості школярів як самоопис.

Молодші школярі повинні написати твір про себе за таким планом:

  • 1. Який я зараз.
  • 2. Яким я хочу стати.
  • 3. Що про мене думають інші (батьки, вчителі, однокласники, друзі).

До кожного пункту плану робляться необхідні пояснення і вказівки про його можливий зміст.

Експериментально доведено, що зміст будь-якого письмового самоопису за кількісними та якісними характеристиками переважає над змістом усного самоопису. Адже саме писемне мовлення виступає ключем до внутрішнього мовлення, а отже і самосвідомості людини.

Об'єктом уваги дослідника виступають особливості знань та уявлень досліджуваних про себе, ступінь усвідомлення власних соціальних, емоційних, інтелектуальних і фізичних якостей, їх оцінка та ставлення до себе. Аналізуються оцінки особистісних якостей дітей, очікуваних ними з боку значущих інших. За допомогою самоопису вивчається й зміст та ступінь усвідомлення молодшими школярами власних потреб, можливостей, інтересів, стосунків з оточуючими. У процесі аналізу самоописів використовується метод контент-аналізу.

Схоже до вищеописаного може досліджуватись будь-який аспект самосвідомості, зокрема національна самосвідомість. Молодшим школярам можна запропонувати твір про себе як представника української нації, дотримуючись згаданого раніше плану самоопису.

Використання методики "Контрольний список прикметників" у формі стандартизованого самозвіту [2; 10; 118; 141; 155] сприяє виявленню особливостей "Я-образу" молодших школярів, зокрема, змісту "Я-реального" та "Я-ідеального". Учні за допомогою списку із 40 якостей, що означають фізичні, емоційні, інтелектуальні та соціальні характеристики, повинні описати: 1) реальне "Я"; та 2) ідеальне "Я".

У процесі аналізу використовується метод контент-аналізу [118]. Так, обробка результатів проведеного дослідження здійснюється в такий спосіб: 1) враховується кількість характеристик, що використовується школярем для опису реального "Я" та ідеального "Я". В описі реального "Я" підраховується кількість негативних характеристик; 2) реальне "Я" порівнюється з ідеальним "Я"; виділяються наявні суперечності між цими модальностями та окремо у змісті кожної з них. У результаті порівняння таких рядів отримуються уявлення про особливості "Я-образу" школярів [2; 10; 118]. Г. Анастазі [10] з цього приводу зауважує, що досить часто в психології простежується тенденція описувати осіб, що використовують велику кількість прикметників як активних та захоплених (екзальтованих), а тих, хто використовує мало прикметників - як спокійних, стриманих та обережних.

Для визначення важливих для дітей сторін власного "Я" використовується методика "Вибір бажань" [126]. Учням пропонується із цілого списку бажань вибрати лише три бажання. Список складений із 24 бажань, що відображають чотири сфери життєдіяльності дитини, а саме: 1) взаємини із значущими іншими (однокласниками, друзями); 2) прагматичні бажання; 3) самопізнання; 4) прагнення самостійності.

Для дослідження змісту уявлень про себе, що існують в неусвіломленій формі та складають значну частину уявлень про себе молодших школярів, використовуються такі "проективні" тести як психомалюнки. На думку дослідників, психомалюнки дозволяють пізнати внутрішні характеристики людини. "... Взаємозв'язки між окремими елементами малюнків є найбільш значущими для пізнання несвідомого. ...Малюнок дозволяє дослідити важливі етапи життя суб'єкта, відрефлексувати внутрішнє самовідчуття та виразити його символами через форму і колір. ...малюнки містять образи, що розкривають характер стосунків з оточуючим світом (з людьми, з предметами, природою. ...визначеність теми - це єднання свідомого з проявами несвідомого, що забезпечується спонтанним виконанням малюнка" [212, с. 107].

Вибір тематики малюнків - "Будинок-Дерево-Людина" та "Неіснуюча тварина" зумовлюється: 1) віковими особливостями досліджуваних. Зокрема, вказані об'єкти - будинок, дерево і людина - добре знайомі дітям; а тема "неіснуючої тварини" є новою та представляє неабиякий інтерес для учнів молодшого шкільного віку; 2) малювання на задані теми сприяє активізації емоційних аспектів досвіду, ставлення до минулого і майбутнього, ставлення до пережитих ситуацій, суб'єктивного бачення себе та власних стосунків з іншими людьми.

Якісний аналіз та інтерпретація класичної методики "Будинок-Дерево-Людина" Дж. Бука, може проводитися за допомогою його монографії "Методика Б-Д-Л", повний опис якої міститься у збірнику "Альманах психологічних тестів. Малюнкові тести" [5]. Методичні підходи та інтерпретація результатів "проективного" тесту "Неіснуюча тварина", є ідентичними і широко описані в психодіагностичній літературі [ 140; 147; 151]. Під час проведення аналізу повинні враховуватися як окремі деталі, так і співвідношення між ними, пропорції, розміщення малюнка на аркуші, якість ліній тощо.

Однак існує єдиний методичний аспект, якого необхідно дотримуватися в роботі з малюнками - після закінчення аналізу малюнків слід перейти до синтезу зібраного матеріалу з метою їх цілісного розуміння. Водночас "інтерпретація повинна проводитися з великою обережністю та з урахуванням максимально повної інформації про досліджуваного та його оточення (як в минулому, так і в теперішньому)" [5, с. 8].

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >