< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Реабілітація дітей з алергічним діатезом

  • 1. Гіпоалергенне харчування вагітної, матері, яка годує груддю, та дитини з моменту народження.
  • 2. Гіпоалергенні умови життя (регулярне вологе прибирання та провітрювання квартири; уникати вовняних килимів, ковдр та одягу, домашніх тварин і птахів, аерозольних косметичних речовин, побутової хімії; не палити у квартирі).
  • 3. Раннє виявлення та санація хронічних вогнищ запалення, що сприяє частковій елімінації алергенів інфекційної природи.
  • 4. Загальнооздоровчі заходи (раціональний віковий режим, заняття фізичною культурою, загартовування).
  • 5. Проведення профілактичних щеплень за індивідуальним планом. Усі щеплення необхідно проводити на фоні диференційованої підготовки кожної дитини з урахуванням алергічних проявів в анамнезі. Підготовка включає призначення одного з антигістамінних препаратів, вітамінів А і В, ферментних та інших препаратів (залежно від індивідуальних особливостей дитини) на фоні гіпоалергенного побуту та гіпоалергенної дієти.
  • 6. Немедикаментозні заходи (спелеотерапія, лікувальна фізична культура).
  • 7. Професійна орієнтація школярів з урахуванням етіології сенсибілізації.

Діагностичні критерії лімфатичного діатезу

  • - особливості анамнезу: обтяжений перинатальний анамнез (тривалий гестоз, загроза переривання вагітності, патологічний перебіг пологів, хвороби вагітної, особливо ендокринні розлади); обтяжена спадковість: наявність у родичів дитини хронічних мікробно-запальних хвороб;
  • - пастозний habitus;
  • - лімфопроліферативний синдром: збільшення всіх груп лімфатичних вузлів, гіперплазія мигдаликів та аденоїдних вегетацій, збільшення селезінки, тимомегалія (має місце у 75 % пацієнтів);
  • - повторні інфекційно-запальні захворювання з перших місяців життя з частотою більше ніж 5 разів на рік;
  • - гіпореактивний тип перебігу захворювань (затяжний, з частини гнійними ускладненнями);
  • - синдром симпато-адреналової та глюкокортикоїдної недостатності: артеріальна гіпотензія, м'язова гіпотонія, лабільність серцевого ритму, млявість, підвищена пітливість, дистальні відділи кінцівок холодні;
  • - ендокринопатичний синдром: гіпоплазія внутрішніх і зовнішніх статевих органів, затримка статевого розвитку, підвищена маса тіла з диспластичним розподілом підшкірної жирової клітковини;
  • - синдром дисморфогенезу: високий ступінь стигматизації;
  • - відносний та абсолютний лімфоцитоз крові;
  • - зниження вмісту Т-лімфоцитів та їх функціональної активності, концентрації імуноглобул інів усіх основних класів, фагоцитарної активності лімфоцитів і моноцитів, рівня лізоциму, комплементарної активності сироватки крові. Всі ці відхилення обумовлені запізненням становлення імунних механізмів порівняно з дітьми без лімфатичного діатезу;
  • - зниження концентрації гормонів загруднинної залози та кори надниркових залоз у крові.

Реабілітація дітей з лімфатичним діатезом

  • 1. Загальнооздоровчі заходи.
  • 2. Оздоровлення всіх членів сім'ї, що мають хронічні запальні вогнища і контактують з дитиною; ретельне запобігання інфекційним контактам; у ранньому віці бажане виховання дитини поза дитячим колективом.
  • 3. Полівітаміни у вікових дозах взимку і навесні курсами по 2-3 тиж.
  • 4. Рослинні адаптогени – 4-тижневим курсом кожні 3-4 міс (настоянка елеутерококу, женьшеню, ехінацеї пурпурової).
  • 5. Неспецифічні біогенні стимулятори: натрію нуклеїнат, метил-урацил – 2-тижневим курсом 2-3 рази на рік.
  • 6. Стимулятори синтезу глюкокортикоїдів: етимізол, препарати кореня солодки – 4-тижневим курсом 2-3 рази на рік.
  • 7. У випадках, коли після впровадження вищезазначених заходів діти, старші 1-1,5-річного віку, продовжують часто хворіти на ГРВІ і в них розвиваються гнійні ускладнення, слід призначати імуномо-дулятори: індуктори інтерферону (віферон, циклоферон), бактеріальні вакцини-лізати (бронхо мунал, рибомуніл, імудон). У разі зниження рівня у сироватці крові нижче ніж 3-3,5 г/л показано введення донорського імуноглобуліну.
  • 8. Профілактичні щеплення слід проводити за індивідуальним календарем: не проводити в зимовий період у зв'язку з частими ГРВІ та низькими показниками рівня імуноглобулінів у сироватці крові; перед кожним щепленням проводять 2-3-тижневий курс стимулюючої терапії (по одному препарату з групи рослинних адаптогенів та біогенних стимуляторів). У разі значної тимомегалії (II-III ступеня) вакцинацію проводять за умови нормалізації розмірів загруднинної залози або чіткого зменшення її розмірів, що забезпечує позитивний поствакцинальний ефект та зменшує ризик ускладнень. Щеплення таким дітям слід проводити в умовах дитячого стаціонару.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >