Правове регулювання ринкових відносин в АПК

Правове регулювання аграрного ринку

Правове регулювання аграрного ринку, його інфраструктура

Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24 червня 2004 р. визначає аграрний ринок як сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів щодо сільськогосподарської продукції.

Наукове визначення поняття аграрного ринку надає професор В. І. Семчик. На його думку аграрний ринок - це сфера товарного обміну, який (у межах, врегульованих законодавством про аграрні ринки) здійснюється між продавцями і покупцями (юридичні і фізичні особи, територіальні громади і держава) як товарообмін, що виникає на підставі попиту і пропозиції за результатами аграрного товаровиробництва у встановлених місцях і формах шляхом укладення і виконання договорів купівлі-продажу, інших цивільно-правових правочинів на добровільно узгоджених умовах і цінах та волевиявлення продавців і покупців.

Аграрний ринок включає біржовий ринок сільськогосподарської продукції, оптові ринки сільськогосподарської продукції (іноді у поєднанні з регіональними аграрно-маркетинговими центрами), оптово-роздрібні ринки сільськогосподарської продукції, аукціони, фірмові магазини сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарські виставки та ярмарки тощо. Допоміжними елементами інфраструктури аграрного ринку є; транспорт, складське господарство, зв'язок, системи цінового моніторингу, стандартизації, сертифікації, страхування тощо.

Оптові ринки сільськогосподарської продукції діють на підставі Закону України "Про оптові ринки сільськогосподарської продукції" від 25 червня 2009 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. № 1447-р схвалено Концепцію Державної цільової програми створення оптових ринків сільськогосподарської продукції.

Регіональні аграрно-маркетингові центри створюються відповідно до наказу Міністерства аграрної політики "Про регіональні аграрно-маркетингові центри оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією" від 13 листопада 2006 р. № 660.

Наказом Міністерства аграрної політики від 13 серпня 2002 р. № 653/6941 затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів живої худоби та птиці, яке регламентує порядок організації та проведення аукціонів живої худоби (племінної, неплемінної продуктивної) та птиці.

Виставково-ярмаркова діяльність в АПК регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні", якою затверджено Концепцію розвитку виставково-ярмаркової діяльності від 22 серпня 2007 р. № 1065. Відповідно до зазначеної постанови Міністерством аграрної політики України видано наказ "Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в системі Мінагрополітики" від 27 березня 2008 р. № 183.

Агроторгові доми порівняно з аграрними біржами є допоміжною, більш ефективною формою надання невеликим сільськогосподарським підприємствам послуг із реалізації сільськогосподарської продукції, оскільки на біржах торгівля здійснюється переважно великими партіями сільськогосподарської продукції. Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України та Української академії аграрних наук від 18 березня 1996 р. затверджено Типове положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім, на підставі якого в Україні було створено значну кількість агроторгових домів у формі господарських товариств. Нині цей наказ втратив чинність відповідно до наказу Міністерства аграрної політики від 8 липня 2008 р № 411/69. В Україні агроторгові доми діють у формі обслуговуючих кооперативів. На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 2003-2004 роки" від 12 грудня 2002 р. № 1858 наказом

Міністерства аграрної політики "Про затвердження примірник статутів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу" від 26 червня 2003 р. № 191 затверджено Примірний статут сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу-агроторгового дому. Це надало поштовх розвитку агроторгових домів як неприбуткових організацій. Наказом Міністерства аграрної політики України "Про підвищення ефективності функціонування агроторгових домів" від 20 квітня 2005 р. № 163 затверджено Перелік рекомендованих заходів щодо підвищення ефективності функціонування агроторгових домів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 р. № 184-р схвалено Концепцію Державної цільової програми підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. № 557 затверджено Державну цільову економічну програму підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року.

Український біржовий ринок сільськогосподарської продукції (організований аграрний ринок) пройшов нелегкий шлях становлення, що характеризувався періодичними сплесками біржової активності та недосконалістю нормативно-правової бази. Створенню мережі регіональних товарних бірж, через які повинна реалізовуватися сільськогосподарська продукція, сприяло прийняття таких нормативно-правових актів, як закони України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 4 липня 2002 р., "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24 червня 2004 р.; постанови Кабінету Міністрів України "Про прискорення організації біржового ринку сільськогосподарської продукції" від 17 листопада 1995 р. № 916, "Про Концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції" від 5 серпня 1997 р. № 848; Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" від 6 червня 2000 р. № 767/2000; постанова Кабінету Міністрів України "Про активізацію діяльності біржового ринку продукції агропромислового комплексу та необхідних для його матеріально-технічних ресурсів" від 19 жовтня 1999 р.№ 1928; укази Президента України "Про заходи щодо розвитку продовольчого ринку та сприяння експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів" від 7 серпня 2001 р. № 601, "Про заходи щодо прискорення розвитку аграрного ринку" від 8 серпня 2002 р. № 694/2002, "Про додаткові заходи щодо прискорення розвитку аграрного ринку" від 19 травня 2003 р. № 415 та "Про заходи щодо розвитку аграрного ринку" від 30 серпня 2004 р. № 1021; постанова Кабінету Міністрів України "Про Аграрний фонд" від 6 липня 2005 р. № 543 та інші.

Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24 червня 2004 р. визначає, що організований аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів і правилами аграрної біржі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1997 р. № 848 було схвалено Концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції, згідно 3 якою інфраструктура біржового ринку сільськогосподарської продукції включає: товарні біржі; аукціони худоби (як самостійні заходи або підрозділи бірж); агроторгові доми; допоміжну базу біржового ринку (елеватори, сховища, складські приміщення, транспортні структури тощо); добровільні об'єднання (асоціації, спілки тощо). Кожен із вказаних елементів має свою специфіку, відрізняється завданнями, порядком організації та функціонування.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про прискорення організації біржового ринку сільськогосподарської продукції" від 17 листопада 1995 р. №916 у структурі біржового сільськогосподарського ринку можна виділити:

- товарні біржі, в яких працюють секції продажу сільськогосподарської продукції;
- аграрні біржі, у складі засновників і членів яких повинно бути не менш як половина вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та представників переробної промисловості;

Згідно з Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" від 6 червня 2000 р. головним елементом аграрного ринку є аграрні біржі як спеціалізований вид товарної біржі. Товарні біржі в Україні діють на підставі норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 р. Також діяльність товарної біржі регламентується Статутом біржі, Правилами біржової торгівлі та біржового арбітражу. З метою уніфікації Правил біржової торгівлі різних бірж спільним наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України З квітня 1996 р. було затверджено Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією (далі - Типові правила).

Учасниками біржових торгів відповідно до Типових правил є: а) брокери - фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів І подання здійснюваних ними операцій для реєстрацій на біржі;

б) біржові маклери - працівники біржі, які ведуть торги, фіксують усну згоду брокерів на укладення угоди на певних умовах та мають право призупиняти торги не більш ніж на десять хвилин.

Місцем проведення торгів є торговий зал біржі. Біржа визначає місце в торговому залі для торгів окремими групами сільськогосподарської продукції. До біржових торгів допускається сільськогосподарська продукція визначеного переліку (затверджується біржею) стандартної якості, що є реальним товаром, а також стандартні контракти на цю продукцію, що допущені біржею у встановленому порядку до торгів. За рішенням біржового комітету до торгів може бути допущена також продукція, що забезпечує виробництво сільгосппродукції, кількість якої не повинна перевищувати 40 відсотків від загального обсягу товару. Ціни на біржі формуються вільно. їх рівень визначається на кожен вид сільськогосподарської продукції співвідношенням попиту та пропозиції на даний момент біржових торгів. Типові правила також детально регламентують порядок підготовки та проведення біржових торгів, порядок реєстрації та оформлення угод, порядок їх розірвання.

Під час біржових торгів можуть бути укладені угоди, що пов'язані з:

- негайною (від 1 до 30 днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реальної сільськогосподарської продукції (спотова угода);
- відстроченою (від 30 до 360 днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реальної сільськогосподарської продукції (форвардна угода);
- взаємною передачею прав та обов'язків щодо стандартного контракту (ф'ючерсна угода);
- поступкою прав на майбутню передачу чи набуття прав і обов'язків щодо реального товару або стандартного контракту (опціонна угода).

У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. наведено більш повне визначення поняття форвардного, ф'ючерсного та опціонного контракту.

Форвардний контракт - стандартний; документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого .форвардного контракту.

Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

Опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Необхідно відмітити, що форвардний контракт, ф'ючерсний контракт та опціон належать до деривативів. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством. При цьому товарний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на обумовлених стандартних умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу товарних деривативів установлюються органом, на який покладаються функції (регулювання товарного біржового ринку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. № 632 затверджено Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, яке встановлює стандартні (типові) реквізити деривативів. Міністерством аграрної політики було прийнято декілька наказів щодо випуску та обігу товарних деривативів на товарних біржах, але через деякий час ці накази скасовувалися іншими наказами цього міністерства.

Стаття 17-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" передбачає необхідність отримання висновку щодо відповідності вимогам біржами, які надають послуги з укладення та реєстрації певного кола угод. Так, центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики надає безоплатно товарним біржам висновок щодо відповідності вимогам стосовно надання послуг з укладення та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, погашення податкової заборгованості, а також з укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (за участю центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики).

Процедура надання товарній біржі висновку про її відповідність вимогам передбачена також наказом Міністерства аграрної політики України від 1 серпня 2003 р. № 259. Щодо цього наказу, то його дія скасовувалася відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 10 липня 2006 р. № 366, який, у свою чергу, було скасовано наказом Міністерства аграрної політики України від 31 серпня 2006 р. №482.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 1 серпня 2003 р. № 259 затверджено Порядок надання товарній біржі висновку про її відповідність вимогам щодо надання послуг з укладання та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, закладання зерна до державного резерву, їх реалізації з державних ресурсів і з державного резерву, що надходять у рахунок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, погашення податкової заборгованості та угод поставки підприємствам агропромислового комплексу матеріально-технічних ресурсів, які придбаваються за рахунок коштів державного бюджету, проведення інтервенційних операцій на ринку зерна, а також з укладання та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів.

Процедура видачі товарній біржі висновку про відповідність називається також акредитацією, а біржі, які отримали висновок, є акредитованими біржами. Підтвердженням цього є положення ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 4 липня 2002 р.: акредитовані біржі - товарні біржі, яким надане відповідним державним органом висновок про їх відповідність щодо надання послуг з укладення біржових угод купівлі-продажу зерна та продуктів його переробки.