< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ДОХОДИ І ВИТРАТИ

Тепер звернемося до проблеми місця людини у відносинах розподілу і споживання.

Історія знає кілька способів задоволення потреб людей у найбільш необхідному, корисному, а також у марному, навіть шкідливому. Одним з них є самозабезпечення. У цьому випадку всі пропорції в господарстві визначаються безпосередньо виробником - споживачем, що виступає "єдиним у двох особах". Для деяких людей способом задоволення потреб стає жебрацтво, збір милостині тощо. У даному випадку пропорції залежать від добродійності, милосердя того, хто подає. Відомий і такий спосіб задоволення потреб, як насильство, коли предмет потреби віднімають силою в іншого, звичайно, більш слабкого і залежного. Цей спосіб, безумовно, негуманний, несправедливий. Крім того, він рано чи пізно веде до опору жертви насильства і загибелі того, хто створює подібну жорстоку систему. І нарешті, суспільству відомий і такий спосіб задоволення потреб, як обмін на основі еквівалентного відшкодування чи еквівалентний обмін, при якому співвідношення кількості обмінюваних товарів і послуг установлюється безпосередньо між товарами ("товар на товар") або за посередництвом грошей. Даний шлях визначення пропорцій найбільш перспективний і відповідає гуманній людській природі.

Доходи окремої людини і суспільства складаються з ряду джерел. Це може бути і заробітна плата, і дохід від капіталу, розміщеного в банк, і рента за землю, і дивіденди на наявні акції, і суми, отримані в спадщину чи виграні, наприклад, у лотерею тощо. Розміри доходів, їхня стабільність, надійність джерел впливають на поведінку людини в ринковій економіці.

Коливання в доходах пов'язані з відмінностями у відносинах власності. Піднятися на верх соціальної піраміди багатства можна, наприклад, одержавши спадщину. Однак відомо, що значна частина надбагатих людей досягла такого становища в результаті сміливих власних дій і ефективних вкладень засобів у вигідні підприємства. І лише далеко не всі стани утворилися за збігом обставин без участі їхніх власників.

Ринкова економіка пред'являє до людини тверді вимоги. Переважна більшість людей, щоб заробити гроші, багато н інтенсивно працює. Так, з 1973 до 1985 pp. тривалість робочого тижня середнього американця виросла з 40,6 до 48,8 год. За оцінкою фахівців США, більшість американців хронічно недосипає, страждає від нервових стресів. Труднощі зростають, якщо соціальний рівень американця нижче середнього.

І в країнах з розвинутою ринковою економікою, і в тих країнах, де робляться лише перші кроки до ринку, є багаті і бідні.

Як визначити ту межу, нижче якої рівень життя можна визначити як бідність? Для цього встановлюється прожитковий мінімум, що визначає мінімум засобів, які дозволяють підтримувати життєдіяльність людини. Розрахунок такого мінімуму в Україні заснований насамперед на визначенні за мінімальними нормами харчування набору найнеобхідніших продуктів, споживання яких забезпечить 2237 ккал на добу в середньому на одну людину. У нього входять: хліб, молоко, картопля, м'ясо, яйця, овочі, риба (у розрахунку на рік хліб складає близько 130 кг, молоко - 123 л, картопля - 124 кг тощо). Цей продовольчий набір перераховується за існуючими цінами. Потім дораховуються інші мінімально необхідні витрати на промтовари, ліки, квартплату і комунальні послуги. Передбачається, що в загальній сумі витрати на харчування складають 68% доходу.

Вартість мінімально необхідних щомісячних витрат на споживання, що дозволяють підтримувати здоров'я людини століття і її життєдіяльність, і є "межею бідності": якщо доходи з розрахунку на одну людину не досягають прожиткового мінімуму, виходить, відсутні умови навіть для підтримки фізичного існування.

Набір необхідних товарів і послуг уточнюється стосовно різних категорій населення і регіонів. Це пов'язано з тим, що потреби пенсіонера нижчі, ніж працюючої людини (наприклад, не вимагаються щоденні транспортні витрати), а найвища вартість продуктового набору - для дітей і підлітків старших за 7 років.

На прожитковий мінімум повинні орієнтуватися встановлювані державою пенсії, стипендії, мінімальний розмір оплати праці. Однак держава не змогла в 90-х pp. XX ст. підняти їхній рівень до прожиткового мінімуму. Наприкінці 1998р. більш 50% населення країни мало доходи нижчі від межі бідності. Тому особливе значення має "адресна допомога" держави найбільш нужденним, тобто найбіднішим соціальним групам.

Причиною майнової нерівності є відмінності в соціальному стані різних груп населення. У цивілізованих країнах програми державної допомоги, які фінансуються з загальних податкових надходжень, адресовані особам, не здатним заробляти собі на життя (інвалідам і дітям на утриманні батьків). Існують також допомоги щодо соціального забезпечення і компенсації з безробіття. Програми допомоги і компенсації сприяють зменшенню нерівності в розподілі доходів.

Отриманий працівником дохід нерідко перерозподіляється усередині сім'ї. Дослідження, проведене в нашій країні, показало, що не тільки батьки допомагають дітям у період їхнього становлення, але і дорослі діти здебільшого допомагають окремо проживаючим старим батькам. Така допомога трохи скорочує розрив у доходах працюючих і непрацездатних.

Але нерівність доходів окремих сімей в умовах ринкової економіки є не тільки наслідком непрацездатності. Серед причин нерівності популярний у США підручник економіки називає відмінності в здібностях (фізичних і інтелектуальних), у рівні освіти і професійної підготовки, а отже, і в можливостях заробляти; неоднакові професійні переваги ("смаки") людей і готовність йти на ризик; володіння власністю, панування на ринку, штучне "підвищення цін" істотно впливають на посилення нерівності доходів; невдачі, нещастя (хвороба, нещасний випадок, розорення, безробіття тощо), дискримінація за статтю, віком, національністю, кольором шкіри.

Серед учених-економістів давно виникла дискусія. Одні виступають за рівність доходів, указуючи, що в такому випадку споживач витягає максимальну користь з доходу. Інші вважають, що рівність доходів підриває стимули до трудової діяльності, до розширення виробництва, до ризику й у підсумку негативно позначається на стані економіки, скорочує загальний обсяг доходу, що розподіляється.

А як думаєте ви?

У нашій країні в зв'язку з пануванням більшовизму склалося тяжіння до зрівняльності в оплаті праці. Воно не може зникнути відразу. Разом з тим, кращі працівники завжди усвідомлювали несправедливість існуючих довгий час обмежень, законних заробітків і аморальність оплати поганої роботи практично, нарівні з гарною.

Будь-які доходи, навіть досить високі, вимагають постійної уваги, активної діяльності з їх збереження, збільшення, раціонального використання. Вони в результаті впливають на споживання. Витрати населення на товари і послуги називаються споживанням. Немає двох сімей і навіть двох людей, які витрачали б наявні в них засоби абсолютно однаково. Однак економічна наука виділяє деякі типові риси споживчої поведінки. Які ж ці риси?

Познайомившись з деякими з них, ви можете визначити до них своє ставлення, вибрати найбільш прийнятні для вас на майбутнє.

Установлено, що бідні сім'ї, чий дохід обмежений за розмірами, недостатньо надійний, велику частину його витрачають на найбільш необхідне для життя - їжу, одяг, житло. В міру зростання доходів ростуть витрати на придбання цих предметів споживання, причому усе більше уваги звертається на їхню якість. Отже, якщо суспільство зацікавлене в збільшенні споживання необхідних для виживання товарів і життєво важливих послуг, то воно не може бути байдужим і до розмірів доходів громадян. А якщо воно орієнтовано на удосконалення споживання, то воно зобов'язане піклуватися про зростання доходів своїх членів, створюючи для цього сприятливі умови.

Наука встановила, що і при зростанні доходів існують межі коштів, що витрачаються на харчування. Частка цих витрат зростає лише до певних меж, далі вона стабілізується на певному рівні, що, у свою чергу, обумовлюється раціональними нормами споживання. Упевненість людини у своїх доходах і стабільності пропозиції на ринку товарів і послуг виключає необхідність купляти "про запас" те, що можна мати гарантовано і при високій якості.

Учені помітили ще одну особливість у структурі витрат. Вона полягає в тому, що витрати на одяг, розваги, автомобіль і взагалі дорогі предмети, особливо тривалого користування, підвищуються звичайно в більшій пропорції, ніж дохід. Іншими словами, після задоволення фізіологічних потреб і потреб у безпеці, захищеності для людини важливе задоволення потреби в повазі, у визнанні її статусу, у самоствердженні. Людині важливо не просто вижити, але і бути "не гіршою за інших", що виражається не тільки в матеріальному благополуччі, але й у моральному ствердженні властивих їй життєвих поглядів.

Вплив на поведінку споживача спричиняє і так званий "ефект багатства". Сутність його полягає в тому, що з двох людей з однаковим заробітком більше витрачає на задоволення своїх потреб та, яка має, крім заробітної плати, додаткове джерело доходу. Множинність джерел робить поведінку споживача більш упевненою, стабільною, заздалегідь запланованою.

Таким чином, споживач, будучи ключовою фігурою ринкової економіки, може вибирати модель своєї поведінки залежно від цілого ряду умов (розмір і стабільність доходу, склад сім'ї, структура споживання, відмінність у рівні освіти і культури тощо).

Не кожен може виявити свої господарські якості на виробництві, але в домашнім господарстві, особливо в умовах обмеженості ресурсів, недостачі грошей і предметів споживання, необхідна зміна поведінки споживача. Розумна економія електроенергії, газу, води повинна супроводжуватися подоланням марнотратного, негосподарського ставлення до речей і продуктів. Дбайливе ведення сімейного господарства припускає турботу про своєчасний ремонт одягу і взуття, їхню спеціальну обробку для захисту від непогоди, раціональне використання старих речей, заготівлю і правильне збереження дарунків природи (грибів, овочів, фруктів, лікарських зборів), а також вчить розумно використовувати в кулінарії хліб, що зачерствів, скисле молоко, мистецьки розпоряджатися невеликою кількістю продуктів.

У різноманітних видах економічної діяльності людина виявляє досягнутий нею рівень економічної культури. А сама ця культура служить одним із критеріїв цивілізованості.

Основні поняття

Власність. Праця. Підприємництво. Прожитковий мінімум. Споживання.

Терміни

Відчуження. Бізнес. Споживча поведінка.

Питання для самоперевірки

  • 1. У чому полягає проблема подолання відчуження? Які шляхи її вирішення?
  • 2. Від чого залежать доходи сім'ї?
  • 3. Що таке культура споживання?
  • 4. Від чого змінюється ставлення людини до праці?
  • 5. Що таке підприємницька діяльність? При яких умовах вона успішна?

Завдання

  • 1. Словники визначають господаря як людину, яка самостійно веде господарство. Зрозуміло, що він повинен бути наділений реальним правом вибирати вид діяльності за своїм розумінням і виходити зі своїх економічних інтересів; самостійно організовувати виробництво, знаходити кращу для себе технологію, нарешті, вільно розпоряджатися продуктом праці й отриманим доходом. Які економічні умови дозволяють людині реалізувати себе як господаря?
  • 2. Зробіть висновок з аналізу наступних результатів соціологічного дослідження, проведеного в США на початку 80-х рр. XX ст.:
    • - заробітна плата звичайно займає одне з трьох перших місць за значенням серед інших мотивів задоволеності роботою;
    • - приблизно 80% опитаних висловили незадоволеність своєю заробітною платою;
    • - серед людей з однаковою заробітною платою люди старшого віку або ті, хто займає більш високе службове становище, більш освічені і кваліфіковані висловлюють меншу задоволеність своїми доходами; чоловіки менш задоволені заробітком, ніж жінки;
    • - приблизно 65% опитаних відповіли, що вони час від часу порівнюють свою зарплату з заробітками інших, 25% роблять це часто.
  • 3. Зверніть увагу на дані, які нижче наводяться, про визначення рівня стресу, що викликається роботою. Цифри від 10 до 0 означають: чим вища цифра, тим сильніший стрес.

Як, по-вашому, може бути пов'язана дана характеристика професії з рівнем справедливої оплати праці? Шахтар - 8,3; поліцейський - 7,7; журналіст, пілот цивільної авіації - 7,5, політик - 7,0; лікар - 6,8; учитель - 6,2; працівник сфери обслуговування - 6,0; менеджер 5,8; фермер - 4,8, економіст, листоноша, архітектор - 4,0; банкір, оператор ЕОМ - 3,7; інженер -4,3.

У статті 25 Загальної декларації прав людини, прийнятої ООН у 1947 р., говориться, що кожна людина має право на такий життєвий рівень (включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд і соціальне обслуговування), який необхідний для підтримки здоров'я і добробуту її самої і її сім'ї, і право на забезпечення на випадок хвороби, інвалідності, вдівства, настання старості чи іншої причини втрати засобів до існування з незалежних від неї обставин. Які, на вашу думку, економічні умови забезпечення цих прав людини? На прикладі своєї сім'ї визначте частку різних джерел доходу в забезпеченні умов для реалізації даних прав.

Короткі висновки до розділу

  • 1. Економіка це сфера життя суспільства, у якій з застосуванням праці створюються блага, умови і засоби існування людей. Рівень життя населення, ступінь задоволення потреб і поліпшення життя залежать від економічного росту.
  • 2. Сучасна економіка - це соціально орієнтована, змішана економіка, у якій існують приватна, державна й інша форми власності і яка регулюється, з одного боку, ринковим механізмом, а з іншого боку-державою.
  • 3. Економічна політика держави посилює і полегшує дію ринкової системи, забезпечуючи необхідну правову базу і сприяючи конкуренції.

Податкова і кредитно-грошова політика держави можуть бути використані для стабілізації економіки.

  • 4. Людина у сфері економіки виступає в ролях власника, трудівника, споживача. Для успішного виконання цих ролей необхідна економічна культура, що припускає наявність знань про механізм економічного розвитку, способах економічної діяльності і регулюючих її правових і моральних нормах, а також відповідна поведінка.
  • 5. Єдиний надійний шлях підвищення власного добробуту й економічного потенціалу України - це ефективна праця, раціональна організація виробництва, розподілу, обміну і споживання в умовах регульованої ринкової економіки.

Питання для підсумкового повторення

  • 1. Які основні ознаки ринкової економіки? Які її сильні і слабкі сторони?
  • 2. Чим сучасна ринкова економіка відрізняється від "вільного" ринку?
  • 3. Чому найбільш ефективною економічною системою в наш час є змішана економіка?
  • 4. Які основні економічні функції і завдання сучасної держави?
  • 5. Які методи і форми державного регулювання використовуються урядом для стабілізації економіки?
  • 6. Навіщо і яким чином держава втручається в роботу ринку?
  • 7. Які можливості застосування своїх здібностей має людина в сучасній економіці?
  • 8. Що потрібно робити, щоб забезпечити добробут свій і своєї сім'ї?
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >