< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи

Нефрити - запалення нирок або ниркових клубочків.

Пієлонефрит - інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок.

Гломерулонефрит - інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску.

Нефрози - ураження ниркових канальців, при яких характерні набряки як підшкірні, так і внутрішні. У крові багато білка та холестерину.

Сечокам'яна хвороба - утворення ниркових каменів внаслідок порушення обміну речовин.

Причини сечокам'яної хвороби

  • o Обмеження рідини у раціоні;
  • o тривале нерегулярне і неповноцінне харчування;
  • o порушення обміну пуринів;
  • o надмірне споживання пуринів (уратове каміння), щавлевої кислоти (оксалатове каміння), фосфорної кислоти (фосфатне каміння);
  • o порушення обміну молібдену.

Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях нирок

♦ протизапальна спрямованість харчування: зменшення набряків і зміцнення капілярів;

♦ регуляція водно-сольового обміну шляхом аліментарної його корекції;

♦ виведення продуктів обміну з організму;

♦ підтримка імунної системи;

♦ захист організму від оксидативного стресу (шляхом введення до раціону антиоксидантів);

♦ корекція порушених обмінних процесів залежно від функціональної здатності нирок (зменшення набряків, зниження артеріального тиску, зменшення виділення білка з сечею, підвищення здатності нирок виділяти продукти білкового обміну).

Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок наведені на рис. 12.5.

Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок

Рис. 12.5. Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок

Захворювання серцево-судинної системи

Ішемічна хвороба серця (ІХС) - серцево-судинне захворювання, яке характеризується порушенням коронарного кровообігу та ішемією міокарду.

Ішемія - знекровлення серця в результаті спазму чи звуження просвіту судини. Різка тривала ішемія призводить до інфаркту.

Форми ІХС : стенокардія, інфаркт міокарду тощо.

Інфаркт міокарду - змертвіння (некроз) частини м'язових клітин серця внаслідок порушення кровообігу в судинах серця і зменшення постачання його клітин киснем і поживними речовинами.

Однією з причин серцево-судинних захворювань є атеросклероз.

Атеросклероз - захворювання, що пов'язане з накопиченням на стінках артерій ліпідів, ефірів холестерину і насичених жирних кислот, складних вуглеводів, фіброзної тканини та кальцію внаслідок порушення нервової та ендокринної регуляції ліпідного обміну.

Фактори ризику атеросклерозу

Вільнорадикальні та окислювальні процеси; виснаження антиокислювальних систем організму; надлишок насичених жирних кислот у їжі; спадкові порушення жирового та ліпоїдного обміну; серцева недостатність.

Наслідки атеросклерозу

♦ Гіпертонія;

♦ ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда;

♦ стенокардія, порушення серцевого ритму;

♦ серцева недостатність

Причини серцево-судинних захворювань

  • o Перевтома, надмірне фізичне навантаження;
  • o психічні травми;
  • o гіпертонія, паління;
  • o свинцева інтоксикація;
  • o порушення оптимального відношення жирних кислот 0)6 : 0)3 у харчовому раціоні;
  • o надмірне споживання коротко- та середньо- ланцюгових жирних кислот;
  • o тривале споживання "м'якої" води;
  • o порушення обміну метіоніну та гомоцистеїну;
  • o оксидативний стрес.

Фізіолого-гігієнічні завдання при серцево-судинних захворюваннях

^ Корекція обмінних розладів: ліпідного та вуглеводного (зменшення споживання коротко- та середньоланцюгових жирних кислот з молочно-жировими продуктами та погано метаболізованих вуглеводів);

^ підтримка (стабілізація) імунної системи і мінерального статусу; > обмеження вживання кухонної солі та рідини;

Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при серцево-судинних захворюваннях

Рис. 12.6. Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при серцево-судинних захворюваннях

> збагачення раціону солями К і вітамінами;

> нормалізація виведення з організму продуктів обміну речовин (харчові волокна в оптимальній кількості);

> нормалізація в'язкості крові та зсідання крові (оптимальний баланс між поліненасиченими жирними кислотами родин ώ3 і ώ6 як 1 : 0,3-0,4);

> зміцнення судинної стінки і покращання тонусу судин та циркуляції крові (вітамін С, біофлавоноїди, обмеження споживання холестерину, насичених жирних кислот).

Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при серцево-судинних захворюваннях наведені на рис. 12.б.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >