Система сівозмін

Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обґрунтовану його систему. Серед них важливе значення мають правильні сівозміни, які є головною і незамінною її ланкою та посідають особливе місце за різноманітним сприятливим впливом на родючість ґрунту і врожайність сільськогосподарських культур. На основі сівозмін створюють системи удобрення, механічного обробітку ґрунту і захисту посівів від бур'янів, шкідників та збудників хвороб. Безсистемне проведення цих заходів, без врахування того, що вирощували на полі в попередні і що буде висіяне в наступні роки, призводить до низької ефективності й запущеності полів. У правильних сівозмінах краще виявляються об'єктивні закони землеробства, а їх дотримання дає змогу регулювати кругообіг елементів живлення рослин у сільському господарстві.

Сільське господарство Полісся має напрям зерно-льоно-картопле-тваринницький. На Полісся припадає 92-93% валового виробництва льону, 82-83% люпину, 55-56% жита, 46-47% картоплі, 21-22% ячменю. Серед зернових культур значне місце посідають жито і гречка, серед кормових - люпин. У південних районах польове господарство спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, пшениці, ячменю і зернобобових культур.

У господарствах з промисловим виробництвом картоплі частка її в структурі може становити до 20-25% при зменшенні посівів зернових і частково кормових культур.

Господарства, що спеціалізуються на виробництві яловичини, молока і вирощуванні нетелей, у структурі посівних площ під зернові виділяють 43-48%, картоплю - 8-12, льон-довгунець - 5-10 і під кормові - 34-40%.

У господарствах з виробництва молока і овочів, що розміщені, як правило, довкола великих міст, у структурі посівних площ зернові займають 28-32%, овочеві - 18-22 і кормові 45-50%. Вихід зерна з 1 га ріллі тут невеликий, але різко зростає вихід кормів і овочів.

На Поліссі порівняно краще, ніж у господарствах інших зон, забезпечені природними кормовими угіддями, тому структура посівних площ тут може істотно відрізнятися навіть за однакової спеціалізації (табл. 45) і в кожному конкретному випадку їх треба уточнювати, виходячи з природних умов.

Враховуючи господарські та природні умови, розмір полів у сівозмінах Полісся можна мати 50-150 га, на окремих ґрунтових відмінах навіть менше.

Наведені нижче схеми польових сівозмін доцільно використовувати як орієнтовні, конкретизуючи їх до особливостей господарств.

За тваринницько-картопле-льонарської спеціалізації господарств чергування культур у сівозмінах може бути таким:

I. 1 - багаторічні трави; 2 - озима пшениця; 3 - льон; 4 - озимі, післяжнивні посіви; 5 - картопля; 6 - ярі зернові; 7 - кукурудза на силос; 8 - коренеплоди кормові; 9 - ярі та жито + багаторічні трави.

II. 1 - багаторічні трави; 2 - льон; 3 - озима пшениця; 4 - картопля; 5 - ярі; 6 - кукурудза на силос і зелений корм; 7 - жито; 8 - люпин, коренеплоди, однорічні трави, післяукісні посіви; 9 - ярі + багаторічні трави.

III. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - льон; 4 - картопля; 5 - кукурудза на силос; 6 - люпин; 7 - ярі зернові + багаторічні трави.

IV. 1 - однорічні трави, люпин; 2 - озиме жито, післяжнивні посіви; 3 - льон-довгунець + пожнивні посіви; 4 - картопля; 5 - озимі та ярі зернові.

Таблиця 45

Орієнтовна структура посівних площ і продуктивність сівозмін для основних типів господарств Полісся (за даними В. Ф. Сайка, П. І. Бойка)

У господарствах картопле-зерно-тваринницького напряму:

I. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця, пожнивні посіви; 3 - картопля; 4 - кукурудза на силос і зелений корм; 5 - озимі; 6 - картопля; 7 - ярі + багаторічні трави.

II. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - картопля; 4 - озиме жито; 5 - кукурудза на силос і зелений корм; 6 - озимі, пожнивні; 7- картопля; 8 - ярі + багаторічні трави.

У господарствах, спеціалізованих на виробництві м'яса ВРХ, молока та вирощуванні племінного молодняку:

I. 1 - багаторічні трави; 2 - багаторічні трави; 3 - багаторічні трави; 4 - озима пшениця; 5 - льон, кукурудза на силос; 6 - озимі, післяжнивні посіви; 7 - картопля, коренеплоди; 8 - ячмінь; 9 - кукурудза й однорічні трави на зелений корм, післяукісні посіви; 10 - ярі зернові + багаторічні трави.

II. 1 - багаторічні трави; 2 - льон і кукурудза на силос; 3 - озима пшениця; 4 - ячмінь, озиме жито; 5 - кукурудза на силос; 6 - однорічні трави на зелений корм; 7 - озимі, післяжнивні; 8 - картопля, коренеплоди; 9 - ярі + багаторічні трави.

III. 1 - багаторічні трави; 2 - багаторічні трави; 3 - озима пшениця; 4 - льон, кукурудза на силос; 5 - озимі, післяжнивні посіви; 6 - картопля, коренеплоди; 7 - ярі зернові + багаторічні трави.

Для господарств овоче-молочного напряму:

І. 1 - багаторічні трави; 2 - багаторічні трави; 3 - овочеві; 4 - ячмінь; 5 - однорічні трави, кукурудза; 5 - озима пшениця, післяжнивні; 7 - овочеві, коренеплоди; 8 - ярі зернові + багаторічні трави.

На легких ґрунтах доцільні сівозміни з короткою ротацією:

I. 1 - люпин на зелений корм; 2 - озиме жито; 3 - озиме жито, овес; 4 -картопля; 5 - озиме жито.

II. 1 - люпин на зелений корм; 2 - озиме жито; 3 - картопля; 4 -кукурудза на силос; 5 - озиме жито; 6 - картопля; 7 - овес.

Враховуючи спеціалізацію господарств, ґрунтово-кліматичні умови Полісся і розміщення культур після різних попередників та вплив їх на родючість ґрунту, рекомендуються такі кормові сівозміни.

Господарства скотарсько-м'ясо-молочного напряму. Дерново-підзолисті піщані ґрунти:

I. 1 - люпин багаторічний на сидерат; 2 - озиме жито, післяжнивні посіви; 3 - картопля; 4 - овес, пожнивні посіви; 5 - озимі на зелений корм, зерно-бобова сумішка на зелений корм; 6 - озима пшениця + люпин багаторічний.

II. 1 - люпин на зерно (солома на добриво); 2 - картопля; 3 - овес, післяжнивні посіви на зелений корм; 4 - озимі на зелений корм, зерно-бобові суміші на зелений корм; 6 - озиме жито.

Дерново-підзолисті ґрунти:

I. 1 - люпин на зерно (солома на добриво); 2 - картопля; 3 - кукурудза і суданська трава на зелений корм; 4 - овес, пожнивні посіви; 5 - озимі на зелений корм, бобово-злакові суміші на зелений корм; 6 - озиме жито.

II. 1 - люпин на зерно (солома на добриво); 2 - кукурудза + соняшник + горох на зелений корм; 3 - озима пшениця + люпин багаторічний; 4 - люпин на сидерат, картопля; 5 - кукурудза + соняшник на зелений корм; 6 - озиме жито; 7 - овес, однорічні трави.

ІІІ. 1 - люпин на зелений корм і силос; 2 - озима пшениця, післяжнивні посіви; 3 - картопля; 4 - льон; 5 - озиме жито, пожнивні посіви; 6 - озимі на зелений корм, кукурудза на силос; 7 - овес, однорічні трави.

Світло-сірі лісові ґрунти:

І. 1 - багаторічні трави; 2 - багаторічні трави; 3 - озима пшениця, пожнивні посіви; 4 - картопля, коренеплоди; 5 - ячмінь + багаторічні трави; 6 - багаторічні трави; 7 - озима пшениця, проміжні культури; 8 - озимі на зелений корм, кукурудза на силос; 9 - овес + багаторічні трави.

Сірі лісові ґрунти:

І. 1 - багаторічні трави; 2 - озима пшениця, післяжнивні посіви; 3 - картопля, коренеплоди; 4 - ячмінь + багаторічні трави; 5 - багаторічні трави; 6 - озима пшениця, пожнивні культури; 7 - озимі на зелений корм, кукурудза на силос; 8 - горох; 9 - озима пшениця, пожнивні посіви; 10 - ярі зернові + багаторічні трави.

Темно-сірі лісові ґрунти:

І. 1 - багаторічні трави; 2 - багаторічні трави; 3 - озима пшениця; 4 -коренеплоди; 5 - ячмінь, пожнивні посіви; 6 - озимі на зелений корм, кукурудза на силос; 7 - горох; 8 - озима пшениця + багаторічні трави.

Господарства свинарського напряму:

І. 1 - багаторічні трави; 2 - картопля, коренеплоди; 3 - ячмінь; 4 - люпин на зелений корм; 5 - озимі, пожнивні посіви; 6 - кукурудза, горох, люпин на зерно; 7 - ячмінь + багаторічні трави.

Обробіток ґрунту в сівозміні. Обробіток ґрунту в цій зоні спрямовується на підвищення ефективної родючості та збагачення ґрунту на органічні речовини, поліпшення його водно-фізичних і біологічних властивостей, усунення зайвої кислотності, захист від ерозії, знищення бур'янів, шкідників і збудників хвороб. Особливу увагу при цьому приділяють правильному поєднанню прийомів і способів обробітку з іншими агротехнічними і меліоративними заходами, домагаючись створити оптимальні ґрунтові умови, за яких вирощувані культури задовольняють свої потреби у воді, поживних речовинах, теплі та інших необхідних елементах.

Продуктивність сівозміни із системою диференційного обробітку ґрунту, що поєднує оранку, поверхневий і плоскорізний обробіток на 1,5-3 ц/га кормових одиниць вища від сівозмін з постійною щорічною оранкою.

Головні особливості системи обробітку ґрунту в сівозмінах Полісся такі:

• - під озимі колосові - поверхневий (до 8 см) або мілкий (10-12 см) обробіток після пізніх попередників (льон, кукурудза на силос); оранка на глибину орного шару після культур, що звільнюють поля більше ніж за місяць до настання оптимальних строків сівби (люпин, багаторічні трави);
• - під ярі зернові колосові культури після просапних попередників на добре окультурених і чистих від бур'янів полях зяблевий обробіток здійснюється дисковими або плоскорізними знаряддями на глибину 10-12 см, а за наявності багаторічних бур'янів - плугами на 20-22 см;
• - під картоплю в полях, де органічні добрива вносяться восени, проводиться культурна оранка плугами з передплужниками на глибину 23-25 см, або на всю глибину орного шару;
• - під кукурудзу на силос проводиться безполицевий обробіток, який включає післяжнивне лущення, повторне лущення важкою дисковою бороною із зароб-кою гною та розпущення плоскорізами на 23-25 см;
• - під льон обробіток ґрунту включає післязбиральне лущення і культивацію злущеного поля в міру появи бур'янів, а в першій половині жовтня розпущення ґрунту плоскорізами (табл. 46-48).

Таблиця 46

Система обробітку дерново-підзолистого супіщаного ґрунту в зерно-льоно-картопляній сівозміні центрального Полісся

Таблиия 47

Система обробітку дерново-підзолистого супіщаного ґрунту в зерно-просапній сівозміні правобережного Полісся

Таблиця 48

Система обробітку дерново-середньопідзолистого супіщаного ґрунту в плодозмінній сівозміні південної частини правобережного Полісся