< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Діяльність МЕРКОСУР

Діяльність МЕРКОСУР у галузі економіки та торгівлі. Стислий опис буму у взаємній торгівлі Латинської Америки в 90-х роках дасть змогу визначити важливість позиції МЕРКОСУР у цьому процесі. Протягом 1990—1994 років загальний експорт з країн Латинської Америки та Карибського басейну зріс з 123 млрд до 181 млрд дол. Впродовж цього ж періоду експорт між латиноамериканськими та карибськими країнами зріс з 16 до 35 млрд дол., збільшившись приблизно на 118 %. У 1994 році експорт всередині південноамериканського регіону, за винятком Мексики, становив 28 % (у 1990 році — 19 %) від загального експорту, в той час як частка експорту в США зменшилась з 47 % до 25 % [13].

Торгівля всередині південноамериканського регіону залежить, з одного боку, від функціонування Андської групи та МЕРКОСУР, а з іншого — від Чилі — країни, яка не є повноправним членом жодного інтеграційного об'єднання. Протягом 1991—1995 років загальний експорт країн-членів Андської групи зріс з 27 до 40 млрд дол. Впродовж цього ж періоду загальний експорт з країн МЕРКОСУР збільшився з 46 до 72 млрд дол. (зрісши на 66 %), а взаємна торгівля всередині регіону зросла на 210%. У 1991 році експорт між країнами регіону становив 11 % загального експорту, а в 1995 році — вже 22 %.

Отже, бум у взаємній торгівлі виник в основному завдяки збільшенню об'ємів торгівлі в країнах МЕРКОСУР та Андської групи, а також Чилі завдяки її поступовій інтеграції в МЕРКОСУР. Про це свідчить той факт, що 22 % експорту Чилі припадає на Латинську Америку (1994) і протягом 1991—1994 років цей показник зростав щорічно на 22 %. Що стосується інших країн, то це передусім були члени ЄС (табл. 2, 3).

Враховуючи масштаби торгівлі, варто коротко ознайомитись з аспектами торгівлі МЕРКОСУР протягом перехідного періоду,

Таблиця 2. Коефіцієнт відкритості стосовно світу, регіону та основних торговельних партнерів [14]

1990 1990 1998
МЕРКОСУР 12,2 15,1 16,3
Бразилія 11,6 13,5 14,4
Аргентина 11,6 17,5 19,4
Аргентина/Бразилія 4,4 5,0
Уругвай 37,4 29,9 31,6
Уругвай/Бразилія 8,2 8,3
Уругвай/Бразилія/Аргентина 13,3 14,8
Парагвай 43,8 43,2 46,0
Па рагвай/Бразилія 15,6 14,3
Парагвай/Бразилія/Аргентина 22,8 22,8

Таблиця 3. Експорт МЕРКОСУР [14]

1990 1991 1902 1903 1994 1005 1000 1997 1008 1999
1 2 3 4 б б 7 8 9 10
Загальний експорт (млрд дол.) 46,4 45,9 50,5 54,1 62,1 70,4 75,0 83,3 81,3 74,3

Продовження табл, З

1 2 8 4 б б 7 8 9 10
Експорт між країнами-членами (млрд дол.) 4,1 5,1 7,2 10,0 12,0 14,4 17,0 20,0 20,3 15,2
% внутр. експорту до загального 8,9 11,1 14,3 18,5 19,2 20,4 22,7 24,4 25,0 20,4

тобто від підписання Асунсьйонського договору до Протоколу в Оуро-Прето.

Згідно з договором, протягом перехідного періоду мав бути створений загальний механізм лібералізації економіки. Такі питання, як встановлення спільного зовнішнього тарифу та координація макроекономічної політики, мали обговорюватися пізніше. На випадок, коли зниження тарифів з тих чи інших причин не відбулося б до серпня 1994 року, була розроблена так звана система адаптації. В межах цієї системи державам виділялось 4 роки для завершення процесу лібералізації. Програма лібералізації економіки була дуже широкою. Вона передбачала поступове, лінійне, автоматичне зниження тарифів та ліквідацію всіх інших торговельних бар'єрів. Загалом, до 1994 року передбачалося зниження митних тарифів до нуля та повна лібералізація торгівлі. Отже, на 1995 рік спільний зовнішній тариф становив в середньому 11 %, коливаючись від 0 до 20 %. Однак існували винятки у телекомунікації та інформаційному секторі, які становили 12 % всієї тарифної системи [15].

Майбутнє торгівлі в МЕРКОСУР залежатиме від збільшення торгівлі промисловими товарами. Це дозволить групі слабших країн (Уругваю та Парагваю) впевненіше виходити на ринки. Адже між Аргентиною та Бразилією торгівля промисловими, особливо товарами харчової, хімічної та машинобудівної промисловості, розвивається найдинамічніше. Саме тому на ці галузі промисловості припадає від 60 % до 70 % іноземних інвестицій. Крім того, особливістю МЕРКОСУР є те, що основними торговельними партнерами Уругваю та Парагваю є 2 інші члени організації.

Порівняння динаміки обсягів зовнішньоторговельного обороту свідчить про значне його зростання у 90-х роках XX ст., тобто після створення МЕРКОСУР (табл. 4) [6|.

Таблиця 4. Зовнішня торгівля МЕРКОСУР [6]

Рік
Показник 1000 1070 1080 1000 1907 Коефіцієнт зростання 1900 р. -1,0
Оборот 5497 9647 67 308 75 713 184 314 33,5
Експорт (фоб) 2504 4809 29 519 46 418 82 321 32,9
Імпорт (сиф) 2993 4838 37 789 29 295 101 993 34,1
Сальдо -489 -29 -8 270 17 123 -19 672
Коефіцієнт покриття імпорту пкспортом.% 83,7 99.4 78,1 158,5 80.7

Як уже згадувалося, раніше члени МЕРКОСУР шукали партнерів за межами Південної Америки. Зараз ситуація змінилася. На перші місця в списках найважливіших торговельних партнерів виходять країни-члени союзу. Співпраця учасників спільного ринку не обмежується лише торгівлею. Різко зросла їх інвестиційна діяльність. У країни поступають прямі іноземні інвестиції, особливо в автомобілебудування. З інвестиціями в цю галузь прийшли такі компанії, як "Renault", "Daimler-Benz", "Volkswagen", "Hyundai", "Toyota", "Crysler", "Honda", "KIA", "FIAT" та інші [4].

Успіхам МЕРКОСУР сприяла також його фінансово-економічна політика (табл. 5).

Таблиця 5. Показники розвитку країн-членів і асоційованих членів МЕРКОСУР у 1995 році [4]

Аргентина Бразилія Парагвай Уругвай Болівія Чилі
Населення, млн 34,6 155,9 4,8 3,2 8,1 14,2
ВНП, млрд дол. 281,0 676,0 8,9 17,8 7,0 67,3
ВНП на душу населення, дол. 8121,0 4335,0 1854,0 5563,0 864,0 4739,0
Експорт, млн дол. 20 893,0 46 500,0 1992,0 2106,0 1041,0 16039,0
Імпорт, млн дол. 18 728,0 40 700,0 - 3667,0 2867,0 1263,0 14665,0

Вже в 1998 році майже 98 % обсягів торгівлі між чотирма членами блоку не обкладається тарифами, які до 2004—2006 років будуть повністю ліквідовані. Раніше вважалось, іцо латиноамериканські країни виявляють більший інтерес до НАФТА, однак трапилося навпаки. Чилі перша уклала договір з МЕРКОСУР у 1995 році. За нею статус асоційованого члена отримала Болівія. Заявили про свої наміри ввійти в МЕРКОСУР також Венесуела, Колумбія, Перу і Еквадор. У жовтні 1997 року вони затвердили базовий проект договору про асоціацію з МЕРКОСУР і продовжують переговори з офіційними представниками спільного ринку щодо переміщення товарів і організації контролю імпорту.

З часу заснування організації обсяг торгівлі між країнами-членами збільшився втричі, що підтвердило ефективність створення зони вільної торгівлі і, відповідно, доцільність залучення НОВИХ партнерів на своєму континенті. Тому в перспективі на основі розширення МЕРКОСУР планується створення Латиноамериканської зони вільної торгівлі (ЛАФТА), до якої приєднаються інші латиноамериканські країни.

Соціальний вимір МЕРКОСУР. Як згадувалося раніше, Асунсьйонський договір не містив соціальних питань. Передбачалося, що питання міграції та інші трудові питання розглядатимуться тільки після зміцнення спільного ринку. Хоча дуже скоро ситуація змінилася і ці питання були включені в директиви.

У травні 1991 року, лише через 3 місяці після підписання Асунсьйонського договору, міністри праці всіх країн-членів МЕРКОСУР зустрілися в Монтевідео. Вони підписали декларацію, в якій йшлося про потребу вирішення соціальних і трудових питань з метою покращення умов праці в цих країнах. Тоді ж було оголошено про створення Робочої групи. Вона почала працювати з середини 1992 року 115].

Вони також зобов'язалися співпрацювати в галузі обміну всією необхідною інформацією щодо національного законодавства в сферах зайнятості, соціального забезпечення та трудових відносин. У зв'язку з цим 26 червня 1992 року в Ля Лекас була створена Робоча Група №11 для вивчення трудових відносин, зайнятості та соціального забезпечення. Після зустрічі в Оуро-Прето вона стала Робочою Групою X" 10.

Не викликає сумніву той факт, що така увага до соціальних питань є результатом наступного етапу інтеграції в МЕРКОСУР —створення зони вільної торгівлі. Адже важливим є зв'язок оплати праці в державних і приватних структурах та конкурентоспроможності цих структур на спільному ринку. До речі, це питання було причиною участі розвинутих країн в торговельних угодах країн, що розвиваються. Свідченням цього є, наприклад, протоколи з трудових питань, підписані в межах НАФТА з ініціативи США.

Проблеми праці та соціального забезпечення розглядатимуться глибше лише за умови подальшої економічної інтеграції МЕРКОСУР. Впровадження, координація та гармонізація спільної трудової та соціальної політики стануть можливими тільки за умови подальшого просування в напрямку спільного ринку. Крім того, це станеться тільки після перегляду міграційної політики в кожній з країн-членів. А в процесі створення спільного ринку, який передбачає вільний рух товарів, послуг і робочої сили, виникне потреба в створенні "спільного соціального простору", в межах якого гарантуватиметься повага прав і свобод кожної людини.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >