Статистична оцінка конкурентоспроможності продукції підприємств

Конкурентоспроможність продукції оцінюють, виходячи із суті поняття "конкурентоспроможність". Конкурентоспроможність продукції - це комплексна характеристика, яка відображає відповідність продукції вимогам ринку, можливість збуту її на конкретному ринку. її можна визначити порівнянням виробів-конкурентів. Конкурентоспроможність - поняття відносне, чітко "прив'язане" до ринку та часу продажу (для товарів сезонного попиту). Водночас кожен покупець послуговується своїми критеріями оцінки задоволення власних потреб, тому конкурентоспроможність набуває ще й індивідуального відтінку. Витрати покупця складаються з двох частин: витрат на купівлю (ціна виробу) та витрат, пов'язаних із споживанням. Разом вони становлять ціну споживання, яка здебільшого значно перевищує ціну продажу. Тому найбільш конкурентоспроможним є не той товар, за який на ринку просять мінімальну ціну, а той, у якого мінімальною є ціна споживання за весь строк служби покупців [61].

Оцінка конкурентоспроможності виробу передбачає такі етапи:

• 1) аналіз ринку для вибору найбільш конкурентоспроможного виробу-взірця (аналогу) як бази для порівняння та визначення потреб груп імовірних споживачів (сегментація ринку);
• 2) визначення набору загальних для виробів (нового та аналогу) порівняльних параметрів і розрахунок комплексного показника якості нового виробу;
• 3) визначення ціни споживання та індексу конкурентоспроможності виробу за ціною споживання;
• 4) розрахунок індексу конкурентоспроможності виробу за ціно-якісними параметрами;
• 5) розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності виробу.

Для визначення комплексного показника якості нового виробу (рис. 9.14) насамперед укладають перелік споживчих параметрів, тобто показники, які характеризують технічний рівень і якість продукції та тією чи іншою мірою цікавлять її потенційних споживачів. Ці показники об'єднують в такі групи: 1) показники призначення; 2) показники надійності; 3) показники безпеки; 4) патентно-правові показники; 5) ергономічні показники; 6) естетичні показники. Очевидно, що точність і повнота добору цих показників суттєво впливають на достовірність розрахунку комплексного показника якості, а загалом - і на визначення конкурентоспроможності нового виробу. Для кожного показника вказують числові значення, характерні для аналога і нового виробу, а також ті значення, які повністю задовольняють потреби споживачів того сегменту ринку, на якому планується позиціонувати новий виріб.

Крім того, методом експертних оцінок або опитуванням встановлюють значущість (вагомість) кожного з параметрів для споживачів певного сегменту ринку (враховуючи, що сума значущості (вагомостей) повинна дорівнювати одиниці або 100%, залежно від одиниць вимірювання).

Для різних видів нових виробів, різних умов експлуатації і навіть для одного виробу на різних сегментах ринку значущість параметрів може бути різною.

Наступним кроком є визначення параметричних індексів якості за кожним з показників. При цьому необхідно враховувати такі правила:

Рис. 9.14. Схема формування системи показників конкурентоспроможності продукції

1. Для показників, за якими збільшення числового значення показника відповідає поліпшенню характеристики, параметричні індекси якості визначаються за формулами:

ІГпв/Пи яки-о П" Пи < ПІС;

1ГПІС/Пи, якщо Пи < П,с > П"- (9.31)

'(=ЯА якщо Пш<ПІС>ПІА;

ІГ1, якщо П^Щ^П^

2. Для по казників, за якими збільшення числового значення показника відповідає погіршенню характеристики, параметричні індекси якості визначаються за формулами:

'Гад" якщо П^П^П^

lrUjniC якщо Пи > ПІС > (9.32)

Шіс/Пцг -ЩоПш>ПІС>Пи;

1=1, якщо П^ПтПіХ

де / = 1, 2, п; Іі - відносний і-й показник якості нового виробу порівняно з аналогом; І7М і ПІС - кількісні значення одиничного /-го показника, відповідно нового та виробу - аналога і значення, яке задовольняє споживачів даного сегменту ринку, натуральні одиниці; п - кількість відносних показників якості, що дорівнює кількості параметрів, які розглядаються, шт.

Значення параметричного індексу якості відображає поліпшення (І>1) або погіршення (І.<1) параметра нового виробу порівняно з аналогом. Перевагою такого визначення одиничного показника якості є простота та можливість його застосування на стадії видачі технічного завдання та попереднього техніко-економічного обґрунтування. Недоліком методу є те, що при цьому не враховується важливість (значущість) технічних та експлуатаційних параметрів для споживача. Відомо, що однакові параметри за різних умов експлуатації мають різну значущість. Цей недолік можна усунути, якщо в формули (9.31) і (9.32) ввести коефіцієнт вагомості і-го техніко-експлуатаційного параметра. Коефіцієнт вагомості і-го техніко-експлуатаційного параметра визначається експертним методом за шкалою від 0 до 1 або 100% і характеризує вагомість (значущість) цього параметра.

Оскільки нас цікавить зміна кожного і-го параметра нового виробу, відносно до замінюваного з урахуванням коефіцієнта вагомості кожного параметра, то формула розрахунку комплексного показника якості набуває вигляду

де /. - одиничні показники якості /-го техніко-експлуатаційного параметра, відносні одиниці; 3. - коефіцієнт вагомості і-го параметра, що визначає його відносну вагомість (значущість), відносні одиниці. Сума цих коефіцієнтів повинна дорівнювати 1; п - кількість показників, що оцінюються, шт.

Комплексні показники якості нового виробу визначаються для кожного сегменту ринку, що розглядається.

Наступним етапом аналізу конкурентоспроможності є визначення ціни споживання досліджуваного виробу та аналогічного виробу, а також, за їхніми значеннями, індексу конкурентоспроможності за ціною споживання.

Ціна споживання виробу Цсп визначається як сума ціни його продажу та теперішньої вартості експлуатаційних витрат:

Де Цпр- ціна продажу виробу; В - теперішня вартість експлуатаційних витрат за весь термін служения виробу.

Теперішня вартість витрат показує, яка сума грошових коштів сьогодні еквівалентна тим витратам, що будуть витрачені протягом певного періоду часу в майбутньому. Теперішня вартість експлуатаційних витрат за весь строк служби (В ) визначається після того, як розраховані річні експлуатаційні витрати нового виробу та аналогів за роками експлуатації (в межах нормативного строку служби):

де /- порядковий номер року служби виробу; Т- нормативний строк служби виробу, роки; В - річні експлуатаційні витрати в році грн; і - ставка дисконту, відносні одиниці.

Якщо експлуатаційні витрати за роками не змінюються, можна використати формулу (теперішньої вартості ануїтету)

Конкурентоспроможність виробу на відповідному сегменті ринку характеризується інтегральним індексом конкурентоспроможності, який включає якісні і вартісні показники продукції в поєднанні з іміджем фірми-виробника.

Спочатку визначається індекс конкурентоспроможності виробу за ціною споживання, що дає змогу порівняти конкурентні вартісні характеристики виробу та аналога

де ЦспН- ціна споживання нового виробу, грн; ЦспА - ціна споживання виробу-аналога, грн.

Розрахунок індексу конкурентоспроможності за ціново-якісними параметрами базується на тому, що новий виріб можна відносно легко реалізувати на ринку, якщо ціна споживання цього виробу менша за ціну споживання аналога, скориговану на комплексний показник якості нового виробу, тобто якщо виконується умова

З огляду на це для обчислення індексу конкурентоспроможності за ціново-якісними параметрами можна записати такий вираз:

Виконання умови (9.39) є необхідним, але не достатнім, хоча за значення І я, значно більшого від 1, вже на цій стадії виріб можна вважати конкурентоспроможним.

Щоб остаточно пересвідчитись у конкурентоспроможності певного виду продукції певного виробника порівняно з аналогічною продукцією іншого виробника, необхідно проаналізувати вплив на його конкурентоспроможність таких факторів "іміджу фірми", як, наприклад "brand" фірми-виробника, сервісне обслуговування, доправлено споживачам та ін.

Для визначення індексу конкурентоспроможності за цими факторами, тобто іміджем фірми-виробника, використовують формулу

де т - кількість факторів, які оцінюються; БИ' Б~ бальна оцінка у-го фактора відповідно нового виробу і його аналога, балів; Ь.- вагомість У-го фактора для споживача, відн. од.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства, на якому планується впровадження у виробництво нового виробу, передбачає:

• - по-перше, укладання переліку основних підприємств-конкурентів, які виготовляють подібну продукцію;
• - по-друге, визначення коефіцієнтів вагомості кожного з факторів конкурентоспроможності підприємства. Значення вагомості визначають на підставі експертних оцінок за умови, що сума вагомостей дорівнює одиниці, а сума вагомостей таких факторів, як "brand" підприємства-виробника, повинна перебувати в межах 0,4...0,6;
• - по-третє, здійснюється рейтингова оцінка підприємства - виробника та його основних конкурентів за чотирибальною шкалою (табл. 9.13).

Таблиця 9.13. Шкала рейтингових оцінок факторів конкурентоспроможності підприємства

Інтегральний індекс конкурентоспроможності виробу, який враховує всі фактори, як ціново-якісні, так і імідж фірми-виробника, розраховують за формулою

де у і у^ - вагомості відповідно ціново-якісних факторів та іміджу підприємства-виробника для споживачів. Згідно з проведеними маркетинговими дослідженнями, у = (0,75...0,9) і у^= (0,1...0,25), за умови, що у я+ уш= 1.

Якщо 1^1 і то новий вид продукції є конкурентоспроможним на відповідному сегменті ринку.

Важливе значення для забезпечення конкурентоспроможності національної економіки загалом і кожного суб'єкта господарювання зокрема має виробництво ними інноваційної продукції.

У вітчизняній статистиці інноваційна продукція або продуктові інновації є одним із чотирьох типів інновацій, а саме: продуктових, процесових, організаційних, маркетингових. Такий поділ визначений міжнародними рекомендаціями зі статистики інноваційної діяльності підприємств і додатково передбачає розподіл кожного з видів інновацій як нововведень на рівні самого підприємства, національного та світового ринків.

Продуктовою інновацією є впровадження товару або послуги, що є новими або значно поліпшеними за властивостями або способами використання.

Новими продуктами вважаються товари і послуги, що значно відрізняються за своїми характеристиками або призначенням від продуктів, що вироблялися підприємством раніше. Прикладами нових продуктів, де використовувалися нові технології, можна вважати перші мікропроцесори, цифрові фотоапарати, мобільні телефони, смартфони.

Продукція може облікуватись статистикою як інноваційна лише протягом певного періоду часу, доти, поки не набуде масового поширення і не будуть розроблені її більш досконалі модифікації чи замінники. За такий період у статистиці здебільшого приймають три роки.

Поряд з часткою інноваційної продукції непрямими характеристиками конкурентоспроможності продукції підприємств можуть слугувати показники динаміки її реалізації; частки експорту у загальному обсязі реалізації; частки, яка припадає на продукцію підприємства у загальних обсягах виробництва чи реалізації на досліджуваному сегменті ринку (регіону, країни); ширина та глибина асортименту продукції.

Для значення конкурентоспроможності різних видів продукції підприємства або ж різних видів його діяльності використовують методи стратегічного аналізу, зокрема, побудову матриці Бостонської консалтингової групи (ВСС)46 та її модифікації, розроблені з урахуванням особливостей діяльності підприємств та їх продукції.