< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЛЕКЦІЯ 14. Насінні рослини

План

  • 1. Загальна характеристика насінних рослин.
  • 2. Загальна характеристика відділу Голонасінні (РіпорпуУа).
  • 3. Значення голонасінних у природі та житті людини.
  • 4. Загальна характеристика відділу Покритонасінні, або Квіткові (Мадпоііорпуіа).
  • 5. Значення покритонасінних у природі та житті людини.

Основні поняття: насіння, сім'ядолі, шишка, квітка, гаметофіт, спорофіт, антеридії, архегонії, спорофіли, різноспорові рослини.

Загальна характеристика насінних рослин

До насінних рослин належать два відділи:

  • o Голонасінні - розмножуються насінням і не утворюють плодів;
  • o Покритонасінні, або Квіткові - мають квітку та насіння, закрите оплоднем (плід).

Насінні рослини порівняно із споровими являють собою більш високий рівень організації, оскільки головним зачатком для розселення виду є якісно нове утворення - насіння. Найголовніша еволюційна перевага насінних рослин перед споровими полягає в тому, що статевий процес у них не залежить від крапельно-рідкої води. Дякуючи такій незалежності насінні рослини одержали можливість розселятися на всій Землі й стали прогресивною групою рослин.

На відміну від вищих спорових, у яких спори одноклітинні, в насінних рослин насіння багатоклітинне та містить в собі сформований зародок і запас поживних речовин для його розвитку.

У насінних рослин спостерігається подальше удосконалення і ще більша перевага в циклі розвитку спорофіта і редукція гаметофіта, існування якого повністю залежить від спорофіта.

Загальна характеристика відділу Голонасінні (Pinophyta)

Голонасінні як сучасні, так і вимерлі - це переважно дерева, рідше кущі або здерев'янілі ліани. Трав'янистих рослин серед них не виявлено. Виникли в палеозої від різноспорових папоротей, які пізніше зникли. Сучасні види поширені по всій земній кулі.

Характерні особливості голонасінних:

  • 1) різноспорові рослини;
  • 2) розмноження насінням;
  • 3) розвиток у шишках (жіночих стробілах) голого, непокритого насіння (тому відділ рослин одержав саме таку назву);
  • 4) стебло пряме (моноподіальне галуження) й багаторічне, має камбій, здатне до вторинного потовщення;
  • 5) судин немає, деревина складається лише з трахеїд, з яких весняні, тонкостінні виконують провідну функцію, а осінні, товстостінні - механічну;
  • 6) у деревині багато смоляних ходів, заповнених смолою, яскраво виражені річні кільця приросту деревини; паренхіми у деревині дуже мало або її зовсім немає;
  • 7) ситоподібні трубки лубу не мають клітин-супутниць;
  • 8) за будовою листків розділяють на дві групи:
    • o рослини з великими листками (макрофільна лінія еволюції);
    • o рослини з дрібними листками (мікрофільна лінія еволюції);
  • 9) вічнозелені (рідше листопадні) рослини.

У життєвому циклі розвитку голонасінних (рис. 54) повністю переважає безстатеве покоління - спорофіт (2п). Чоловічий гаметофіт - пилкове зерно (мікрогаметофіт) і жіночий гаметофіт - два архегонії з яйцеклітинами (мегагаметофіт) розвиваються в спорангіях на спеціальних спороносних пагонах - чоловічих і жіночих шишках. Вода для запліднення не потрібна. Спермії проникають до яйцеклітини за допомогою пилкової трубки, яка розвивається під час проростання пилку. Пилок переносить вітер. У результаті запліднення розвивається насінина з насінною шкіркою, зародком і ендоспермом (п), що розміщена відкрито на лусках жіночих шишок.

До складу відділу Голонасінні входять кілька класів:

  • o Саговникові (саговник - має 8-15-метровий стовбур, вкритий пірчастими листками 2-3 м завдовжки; дводомна рослина; мега- і мікроспори утворюються в мега- і мікроспорангіях, які знаходяться на верхівці стовбура; на жіночих екземплярах після запилення і запліднення сперматозоонами утворюється оранжево-червоне велике насіння);
  • o Гінгові (гінго дволопатеве - дерево до 40 м заввишки із своєрідними, що нагадують розкрите віяло, листками; листки черешкові з дихотомічно розгалуженими жилками, щороку опадають; дводомна рослина; на жіночих деревах після запилення і запліднення сперматозоонами утворюється насіння з соковитим і м' яким їстівним покривом);
  • o Гнетові (ефедра, гнетум, вельвічія - їх стробіли галузяться дихотомічно; навколо стробілів є покрив, подібний до оцвітини квіткових; на відміну від інших голонасінних, мають судини у вторинній деревині, статевий процес трохи нагадує подвійне запліднення покритонасінних, зародок має дві сім'ядолі);
  • o Хвойні (сосна звичайна, тис ягідний, ялина звичайна, кедр сибірський - гілки розміщуються неначе кільцями, причому щороку утворюється одне кільце; деревина складається з трахеїд і ситоподібних трубок; справжніх судин немає; листки голчасті або лускоподібні; вічнозелені рослини).

Життєвий цикл сосни звичайної (за Яковлевим, Челомбітько, 2001)

Рис. 54. Життєвий цикл сосни звичайної (за Яковлевим, Челомбітько, 2001):

I - дорослий спорофіт; 2 - жіноча шишка;

  • 3 - чоловіча шишка;
  • 4 - мікростробіл з пилковими мішками;
  • 5 - мегастробіл з насінними зачатками;
  • 6 - пилкове зерно (чоловічий гаметофіт);
  • 7 - мегаспора;
  • 8- пилкова трубка з чоловічою гаметою;
  • 9 - жіночий гаметофіт, що перетвориться в ендосперм;
  • 10 - архегонії з яких сформується одна яйцеклітина;

II - насінина;

12- молодий спорофіт (проросток).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >