< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Порядок прийняття на роботу

Прийняття на роботу на підприємство, в установу або ор­ганізацію здійснюється шляхом укладання угоди безпосеред­ньо між власником або уповноваженим ним органом і особою, яка влаштовується на роботу.

Порядок прийняття на роботу на підприємство, в установу або організацію регламентується правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Особливості роботи членів кооперативів (у тому числі ко­лективних господарств), орендних підприємств, працівників спільних підприємств можуть визначатися їхніми статутами.

При прийнятті на роботу забороняється вимагати від гро­мадян відомості про їхню партійну і національну належність, походження, прописку і документи, надання яких не перед­бачено законодавством (ст. 25 КЗпП України). До загального переліку необхідних при укладанні трудового договору доку­ментів, що вимагаються від осіб, котрі влаштовуються на ро­боту, входять трудова книжка, паспорт або інший документ, який посвідчує особистість. Для робіт, до виконання яких згідно із законодавством можна допускати тільки осіб з фахо­вою освітою (учителі, лікарі, інженери, водії та ін.), передба­чено, що власник або уповноважений ним орган мають право вимагати від осіб, котрі влаштовуються на роботу, пред'яв­лення диплома про наявність вищої, середньої спеціальної освіти або іншого документа, що дає право на виконання спе­ціальної роботи.

Особи, які вперше влаштовуються на роботу і не мають трудової книжки, зобов'язані пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту або фахову підготовку.

Військовослужбовці, звільнені зі Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, При­кордонних військ України, із військ цивільної оборони Украї­ни, Управління охорони вищих посадових осіб України та ін­ших військових формувань, утворених згідно із законодавс­твом України, та військовослужбовці, звільнені зі Збройних Сил колишнього Союзу РСР і країн — учасниць СНД, пред'я­вляють військовий квиток. Звільнені з місця відбування кар­ного покарання зобов'язані пред'явити довідку про звільнення.

Зарахування на роботу відповідно до трудового договору оформляється наказом або розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу. У наказі або розпорядженні має бути зазначено, в який структурний підрозділ (цех, відділ, дільницю) і на яку роботу (посаду) приймається особа. Назва роботи, професії або посади записується відповідно до назви роботи, зазначеної в Класифікаторі професій.

При зарахуванні на роботу робітників указуються також їхні кваліфікаційні розряди, а спеціалістів — категорії.

Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу повідом­ляється працівникові під розписку. На підставі цього наказу або розпорядження вноситься запис у трудову книжку праців­ника.

Приймаючи працівника на роботу, власник або уповнова­жений ним орган зобов'язаний ознайомити його:

  • — з дорученою роботою, умовами оплати праці, правами й обов'язками;
  • — правилами внутрішнього трудового розпорядку і зміс­том колективного договору, що діє на цьому підприємстві, в установі, організації;
  • — провести інструктаж з правил санітарії та гігієни, техні­ки безпеки, протипожежної охорони, інших правил охорони праці.

На всіх прийнятих на роботу має бути заведено особисті картки (типова відомча форма Т-2, затверджена наказом Міністерства статистики України від 27.11.95 № 277).

Гарантії при прийнятті на роботу

Згідно із Конституцією України не допускається будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при прийнятті на роботу залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і націо­нальної належності, статі, мови, політичних поглядів, релі­гійних переконань, роду і характеру занять, місця проживан­ня та інших обставин (ст. 22 КЗпП України).

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних із вагіт­ністю, або коли є діти віком до 3 років, а самотнім матерям — якщо є дитина віком до 14 років або дитина-інвалід.

У разі відмови в прийнятті на роботу зазначеним кате­горіям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'я­заний повідомити їм про причини відмови в письмовій формі. Відмову в прийнятті на роботу може бути оскаржено в судово­му порядку (ст. 184 КЗпП України).

Для деяких категорій працівників законодавством перед­бачено додаткові гарантії при прийнятті їх на роботу. Зокре­ма, для молоді встановлено броню прийняття на роботу, а також гарантовано забезпечення їх роботою відповідно до придбаного фаху і кваліфікації (ст. 196,197 КЗпП України).

Для працевлаштування інвалідів місцевими радами вста­новлюються квоти для підприємств, розміщених на їхній те­риторії.

Разом із тим законодавством у багатьох випадках передба­чено деякі обмеження для окремих осіб щодо певних посад або виконання певної роботи. Ці обмеження стосуються, зо­крема, осіб, позбавлених судовими органами на певний строк права посідати певні посади або займатися певною діяльністю. Так, водіїв автотранспортних засобів може бути позбавлено в адміністративному порядку права керувати цими засобами на певний строк. За законодавством забороняється спільна робо­та на тому самому державному підприємстві, в установі або організації осіб, котрі є близькими родичами або свояками (батьки, чоловіки, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти чоловіків), якщо їхня служба пов'язана з безпосе­редньою підлеглістю або підконтрольністю одного з них іншо­му (це можна з'ясувати, проглянувши посадову інструкцію працівника, вивчивши структуру підприємства тощо) (ст. 25 КЗпП України).

Ці обмеження не поширюються на виборних і наукових працівників, педагогів, викладачів, лекторів, агрономів, зем­лемірів, артистів та ін. Такі самі обмеження можуть застосо­вуватися і на підприємствах інших форм власності. Чинним законодавством також установлено деякі обмеження при за­рахуванні на роботу за сумісництвом.

Не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності) керів­ники державних підприємств, установ, організацій, їхні за­ступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів тощо).

Порушення зазначених правил прийняття на роботу може бути приводом для припинення трудового договору (ст. 7 КЗпП України).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >