Показники рівня і динаміки заробітної плати персоналу підприємств. Середня та мінімальна заробітна плата

У вивченні рівня і динаміки заробітної плати розрізняють номінальну й реальну заробітну плату: перша характеризує кількість грошей, яку людина отримує за свою працю (робочу силу, ресурс); друга визначається кількістю товарів і послуг, які можна купити за номінальну заробітну плату. Динаміку реальної заробітної плати визначають за формулою:

де ~ ІВДЄКС реальної заробітної плати; Ітп - індекс номінальної заробітної плати (без податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску); Ісп - індекс споживчих цін, ставок і тарифів.

Динаміку та співвідношення індексів номінальної та реальної заробітної плати в Україні ілюструє рис. 8.8.

Рис. 8.8. Динаміка індексів номінальної та реальної заробітної плати в Україні у 2006-2011 роках (% до попереднього року)

Методика обчислення показників середньої номінальної заробітної плати (рис. 8.9) викладена в Інструкції зі статистики заробітної плати.

Рис. 8.9. Показники середньої номінальної заробітної плати

На багатьох підприємствах оплата праці здійснюється на погодинній основі: середня годинна зарплата працівників визначається діленням фонду годинної оплати праці на кількість відпрацьованих за період людино-годин і характеризує рівень оплати відпрацьованої людино-години. При визначенні заробітної плати за відпрацьовану годину з фонду оплати праці вилучаються нарахування за невідпрацьований час.

Середню денну заробітну плату обчислюють діленням фонду денної оплати на кількість відпрацьованих за період людино-днів. Вона залежить не тільки від величини оплати відпрацьованого часу, а й від частки оплати невідпрацьованих годин і доплат за перевищення норм.

Щоб визначити середньомісячну заробітну плату за квартал (рік) або будь-який інший період, заробітну плату, отриману за квартал (рік), треба поділити на кількість місяців у періоді.

Середню річну заробітну плату (квартальну, місячну) визначають для всього персоналу підприємства, а також для окремих його категорій як частку від ділення річного (квартального чи місячного) фонду оплати праці на відповідну середню облікову кількість працівників. При її обчисленні до фонду оплати праці додають суми винагород за підсумками роботи за рік і одноразові заохочення працівників.

Приклад 8.2. Результати статистичного вивчення показників оплати праці персоналу ПрАТ "Троянда" за даними його статистичної звітності з праці за два роки наведено у табл. 8.4.

Таблиця 8.4. Показники аналізу рівня, структури і динаміки оплати праці персоналу ПрАТ "Троянда"

На підставі даних табл. 8.4 доходимо таких висновків:

- за досліджуваний період фонд оплати праці штатних працівників підприємства зріс на 13,7%. За суттєвого зменшення кількості штатних працівників підприємства (на 28,1%) це зумовило зростання середньомісячної номінальної заробітної плати одного працівника на 58,2%;

за досліджуваний період індекс споживчих цін становив 141,5%. Це означає, що реальна заробітна плата на підприємстві зросла на 12,2% (1,582+1,415x100-100);

- темп зростання обсягу виробленої продукції у розрахунку на одного працівника підприємства (продуктивність праці) за досліджуваний період становив 160,2% і перевищував темп зростання заробітної плати (158,2%). Суттєво зменшилась кількість зайнятих за одночасного зростання показників капіталоозброєності праці, обсягів реалізації продукції (див. табл. 6.4) та її рентабельності (10.11). На підставі цього можна дійти висновку про зорієнтованість підприємства, насамперед, на економічну, а не соціальну ефективність господарювання.

Дані про динаміку номінальної і реальної середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих в економіці України, наведені у табл. 8.5.

Таблиця 8.5. Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників та індекси номінальної і реальної заробітної плати

Протягом 2006-2011 рр. в Україні зберігалася помітна диференціація середньомісячної номінальної заробітної плати за окремими видами діяльності: у 2011 р. вона коливалася від найнижчої - 1352 грн у рибальстві та рибництві, до найвищої у авіаційному транспорті - 8697 грн та фінансовій діяльності - 5286 грн. Розмір середньомісячної номінальної заробітної плати на підприємствах змінюється і залежно від регіону, хоча й з меншою амплітудою. У регіонах, які спеціалізуються на видобутку природних ресурсів, виробництві промислової продукції та мають розвинену виробничу і фінансову інфраструктуру (наприклад, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Луганська області), заробітна плата вища за середню в Україні (трохи більше за 3000 грн), а там, де переважає сільськогосподарська спеціалізація (Тернопільська, Вінницька, Волинська, Чернівецька, Чернігівська області), - нижча 2000 грн). У м. Києві середньомісячна номінальна заробітна у 2011 р. становила 4012 грн.

Достовірність і повнота статистичної оцінки заробітної плати на підприємствах значною мірою залежить від обсягів "тіньового" (неоподаткованого) обороту в них. Ухиляння керівників підприємств від повної сплати податків, у тому числі нарахувань на фонд оплати пращ, зумовлює штучне заниження офіційної заробітної плати персоналу, виплати так званої додаткової зарплати у конвертах. Очевидно, що у таких випадках якість статистичної оцінки оплати праці залежить від прозорості господарської діяльності та її обліку на підприємстві, тобто від економічних, правових і низки інших умов господарювання.

З метою забезпечення якості, зокрема достовірності та повноти, дані державних статистичних спостережень з питань оплати праці зіставляють з адміністративними даними Пенсійного фонду України, у тому числі його територіальних управлінь.

Ціна робочої сили, а відповідно, і заробітна плата працівників мають мінімальну межу, що регулюється державою через встановлення та періодичний перегляд розміру мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може проводитися оплата за виконану працівником погодинну норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм господарювання та фізичних осіб.

Мінімальну заробітну плату прийнято визначати з урахуванням:

• - вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників у міру стабілізації та розвитку економіки країни;
• - загального рівня середньої заробітної плати;
• - продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік при затвердженні Державного бюджету України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів представників професійних спілок з власниками або уповноваженими ними органами. Динаміка мінімальної заробітної плати за 2001-2011 роки представлена на рис. 8.10.

До мінімальної заробітної плати не належать доплати, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати. Встановлена державою мінімальна заробітна плата слугує основою для міжгалузевої та професійно-кваліфікаційної диференціації рівня заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата має бути достатньою для задоволення найбільш важливих фізіологічних і соціальних потреб людини, а тому - відповідати розміру прожиткового мінімуму працездатної людини.

Рис. 6.10. Динаміка мінімальної заробітної плати в Україні за 2001-2011 роки

Прожитковий мінімум - показник обсягу і структури споживання матеріальних благ і послуг на мінімально допустимому рівні.

Динаміку рівнів середньої зарплати вивчають за допомогою індексів змінного, постійного складу та структурних зрушень.

Індекс середньої заробітної плати змінного складу розраховують як відношення її рівня у звітному періоді до базового:

де 3., 30 - середня заробітна плата, відповідно, у звітному і базовому періодах; 3,, 30 - заробітна плата окремих категорій працівників на підприємстві (або на окремих підприємствах у межах галузі чи виду діяльності, або в окремих видах діяльності), відповідно, у звітному і базовому періодах; ТТ0 - середня облікова чисельність окремих категорій працівників або кількість відпрацьованих ними людино-годин на підприємстві (або на окремих підприємствах у межах галузі чи виду діяльності, або в окремих видах діяльності), відповідно, у звітному і базовому періодах.

Цей індекс характеризує зміну середньої заробітної плати внаслідок впливу двох факторів одночасно: 1) зростання середньої заробітної плати в кожній групі працівників; 2) зміни частки працівників, які мають різні розміри заробітної плати.

Індекс середньої заробітної плати постійного складу обчислюється, виходячи з того, що структура чисельності працівників (або

фонду відпрацьованого часу) за періоди, що порівнюються, не змінилась:

Де 3 0 - середня зарплата базового періоду при структурі чисельності звітного періоду.

Динаміку середньої заробітної плати під впливом зміни структури робітників визначають за допомогою індексу структурних зрушень:

Важливим завданням статистичного аналізу є порівняння динаміки заробітної плати та продуктивності праці. Аналіз співвідношень здійснюють за допомогою коефіцієнта випередження (частка від ділення індексу продуктивності праці на індекс середньої заробітної плати) або коефіцієнта еластичності зарплати від продуктивності праці (показує, на скільки відсотків змінилась середня заробітна плата із зростанням продуктивності праці на один відсоток).