< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Психічний розвиток дитини до вступу в школу

План

  • 1. Значення перших шести років життя дитини для подальшого розвитку особистості.
  • 2. Загальна характеристика перших шести років життя дитини.
  • 3. Розвиток пізнавальної сфери дитини до вступу в школу.
  • 4. Розвиток мовлення. Особливості спілкування дитини перших шести років життя з ровесниками та старшими.
  • 5. Особливості розвитку моторики та діяльності дитини до вступу в школу.
  • 6. Становлення особистості дитини перших років життя.

Основні поняття

Харчове, слухове та зорове зосередження, конвергенція очей, комплекс пожвавлення, акт хапання, предметні дії, лепет, маніпулювання предметами, наочно-дійове мислення, мотивуючі уявлення, мовне спілкування, емоційне спілкування, акт орієнтації в предметах, криза трьох років, рольова гра, сенсорні еталони, наочно-образне мислення, підпорядковані мотиви поведінки і діяльності, внутрішні етичні інстанції.

Рекомендована література

  • 1. Асеев В.Г. Возрастная психология: Учебное пособие. - Иркутск, 1989. - С. 56-89.
  • 2. Богданова Т.Г. Диагностика познавательной сферы ребёнка. -К., 1996. - 68 с.
  • 3. Выготский Л.С. Кризис первого года жизни // Собр. соч.: В 6 т. - М., 1984. -Т.4. - С. 244-269, 318-340.
  • 4. Выготский Л.С. Кризис трёх лет / / Там же. - С. 367-376.
  • 5. Волков Б.С., Волкова Н.В. Задачи и упражнения по детской психологии. - М., 1991. - С. 29-84.
  • 6. Заброцький М.М. Вікова психологія - К., 1998. - С. 27-41.
  • 7. Лешли Дж. Работать с маленькими детьми: поощрять их развитие и решать проблемы. - М., 1991. - 221 с.
  • 8. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. - М., 1986. -С. 75-103.
  • 9. Манова-Томова В. Психологічна діагностика раннього віку. -К., 1978. - 165 с.
  • 10. Мухина В.С. Детская психология. - М., 1986. - С. 73-261.
  • 11. Эльконин Д.Б. Детская психология (развитие ребёнка от рождения до семи лет). - М., 1960. - С. 93-293.
  • 12. Эльконин Д.Б. Психология игры. - М., 1978. - С. 151-168,
  • 138-293.
  • 1

Період від народження до вступу в школу є важливим тому, що від нього залежить майбутній розвиток людини. Цей період характеризується виключно інтенсивним розвитком дитячого організму і особливо швидким розвитком мозку. Мозок новонародженої дитини важить приблизно 350 г, що в чотири рази менше, ніж мозок дорослої людини. Але до 7 місяців вага мозку подвоюється, а до 2-3 років - потроюється. Під час посиленого росту формується дуже складна і тонка внутрішня конструкція мозку, його нервових центрів, а також кліткових полів кори півкуль головного мозку та нервових шляхів. Це період посиленого дозрівання вищих відділень нервової системи. Відомо, що найсприятливіший час для впливу на формування психіки та для виховання настає саме тоді, коли відповідні функції знаходяться в процесі дозрівання. Деякі періоди розвитку є особливо чутливими щодо певних впливів середовища (сензитивними). Період від народження до вступу в школу - це оптимальний час для розвитку процесу ходіння, початкового оволодіння процесом мовлення, початкового емоційного уподобання. Саме в цей період закладаються основи всіх психічних властивостей особистості, пізнавальних процесів і видів діяльності.

В цей час домінуюча роль належить сприйманню. Через сприймання дитина одержує багатий та різноманітний матеріал для початкової розумової діяльності. Багата інформація, яку дитина накопичує в цьому віці, є міцною основою для дальшого розвитку. Різноманітні дитячі відчуття, переживання є надзвичайно важливими та впливають на інші періоди життя людини.

2

Віковий період

Соціальна ситуація розвитку

Провідна діяльність

Основні новоутворення

Протиріччя віку

Дозрівання нервової системи

1

2

3

4

5

6

0 - 2,5 місяця (фаза новонародженого)

Дитина психологічно злита з матір'ю. Єдність: "Дорослий Дитина"

Емоційне спілкування

Розвивається акт сприймання, з'являється наслідування та акт пізнавання, зорові та слухові зосередження, активний інтерес до оточення, комплекс

пожвавлення (емоційна і рухова реакція на обличчя матері)

Дитина психологічно злита з матір'ю, але немає засобів для спілкування з дорослими

Нервові волокна покриваються міелиновою оболонкою

1

2

3

4

5

6

2,5міс. - 1 рік (немовлята)

Життя залежить від дорослого, але дитина стає активною, зв'язаною з предметним світом. "Дорослий -Дитина" Ставлення до предмету і людини ще не розведені, залежність ставлення до предмету від спільного переживання ситуації з іншою людиною.

Емоційне спілкування

Емоційно забарвлене самовідчуття, автономне мовлення, поведінка за уявленням, первинне усвідомлення психологічної спільності, усвідомлення "ми", розвивається уявлення про власне тіло, фізична емансипація

Потреба в

пізнанні

предметного

світу і

відсутність

засобів

пізнання.

Емоційного

спілкування

для цього

недостатньо

Легко формується динамічний стереотип, вага мозку збільшується в два рази

  • 1р. - 3р.
  • (раннє дитинство)

Дитина психологічно починає усвідомлювати себе. "Дитина пізнає за допомогою дорослого предмет", "Дитина Дитина"

Предметна гра

Наочно-дійове мислення, мовне спілкування, поява самосвідомості, комплекс "Я сам" (негативізм, установка на самостійність, непокірність, впертість)

Протиріччя між інтересом дитини до предметів, які спонукають до спілкування з дорослими, і недостатньою кількістю засобів спілкування, між прагненням до самостійності і вітсутністю фізичних і психічних можливостей бути самостійним

Вага мозку -1100 г

1

2

1 3 1

4 1

5

6

  • 3р. - 6р.
  • (дошкільник)

"Дитина -Дорослий, як зразок для наслідування", "Дитина -Дитина"

Сюжетно-рольова гра

Підпорядко ваність мотивів, децентрація мислення, поява самооцінки, статева ідентифікація, усвідомлення себе в часі, внутрішні етичні інстанції, виникає усвідомлення та узагальнення своїх переживань

Прагнення до пізнання і неможливість його задовольнити за допомогою гри

Вага мозку -1250-1300г

3

Немовлята. Щодо пізнавального розвитку немовлят, то тут передусім варто розглянути особливості розвитку сприймання. Зорові зосередження, які з'являються у фазі новонародженого, удосконалюються, і до 3 місяців їх тривалість досягає 7-8 хв. На другому місяці життя у дитини з'являється здатність розрізняти прості кольори, відділяти людей від оточуючих предметів, що призводить до появи комплексу пожвавлення. Після 3-4 місяців дитина здатна впізнавати обличчя і голос матері в будь-який час. Дитина реагує на колір, розвивається сприймання форми і величини предметів, а також після 8 місяців діти починають боятися і уникати висоти, що свідчить про розвиток просторового сприймання. Вважають, що немовля в цей період має цілісну картину світу. Сенсорні процеси, які включені в обслуговування практичних дій по маніпулюванню предметами, здобувають характер орієнтовно-дослідницьких перцептивних дій.

У однорічних немовлят виражений пізнавальний інтерес до оточуючого світу і розвивається пізнавальна активність. Вони виділяють предмети, починається їх активний пошук, формується асоціативна пам'ять. Перше півріччя дитина здатна впізнавати предмети, а в другому півріччі вона може відтворювати образ предмета по пам'яті. В кінці першого року життя з'являються ознаки наявності мислення у формі сенсомоторного інтелекту. Виникає тісний зв'язок між сприйманням і дією.

Раннє дитинство. У період раннього дитинства серед всіх психічних процесів домінує сприймання. Дитина не може діяти без опори на сприймання. З цим пов'язана відсутність у дітей творчої уяви. Важливою характеристикою сприймання є емоційна афективність. Афективний характер призводить до сен-сомоторної єдності. Дитина бачить предмет. Він її приваблює і відповідно дитина починає діяти. Від року до двох дитина користується різними варіантами виконання однієї і тієї ж дії.

Мислення в цей період називають наочно-дійовим. Від півтора до двох років у дитини з'являється здатність вирішувати задачі не тільки методом проб і помилок, але й шляхом здогадки. До кінця раннього дитинства складається здатність до узагальнення, переносу досвіду в нові ситуації, уміння встановлювати зв'язки між предметами шляхом експериментування. Основну роль при цьому відіграє сприймання. Впродовж раннього дитинства відбувається поступовий перехід від наочно-дійового до наочно-образного мислення, дії з матеріальними предметами тут замінюються діями з їх образами. Початок формування наочно-образного мислення збігається зі становленням елементарної самосвідомості та початком розвитку здатності до довільної саморегуляції. Відбувається розвиток інтелектуальних операцій і формування понять.

Дошкільний період. У дошкільний період сприймання втрачає свій афективний характер: перцептивні та емоційні процеси диференціюються. Воно стає осмисленим, виділяються довільні дії (спостереження, пошук). Мимовільна увага та пам'ять переважає протягом усього дошкільного дитинства. Але вже в цей період дошкільники вперше починають керувати своєю увагою, а пам'ять починає включатися в процес становлення особистості. Саме 3-4 роки життя стають роками перших дитячих спогадів.

У першій половині дошкільного дитинства в дитини переважає репродуктивна уява, механічне відтворення отриманих даних. У старшому дошкільному віці, коли з'являється довільність у запам'ятовуванні, уява перетворюється в творчу. Уява дитини формується в грі. Перетворення дійсності виникає не лише шляхом комбінування, але й за допомогою надання предметам нових властивостей.

Сюжетно-рольова гра стимулює розвиток мислення. Основними лініями розвитку мислення в дошкільний період є:

  • - Покращення й удосконалення наочно-образного мислення на основі уяви, довільної та опосередкованої пам'яті.
  • - Початок формування словесно-логічного мислення шляхом використання мови. Спочатку дитина засвоює значення слова, вчиться його використовувати. У зв'язку з інтенсивним розвитком мовлення засвоюються поняття, з'являється тенденція до встановлення зв'язків. Потім дитина пізнає систему понять, які відображають відносини між людьми.

У пізнавальних процесах виникає синтез зовнішніх і внутрішніх дій, об'єднуються уява, мислення та мова. Внутрішня мова функціонує як засіб мислення.

4

Впродовж першого року життя у дитини розвивається фонематичний бік мовлення. Здійснюється перехід від голосних реакцій до словосполучень, а від них до словоутворень. Зокрема, спостерігається така послідовність: 2-й місяць - дитина слухає звуки, виникає спонтанна вокалізація; 3-й місяць - дитина впізнає голос, використовує звуки у "розмові" з дорослим, з'являється гуління; 7-8-й місяць - виникає реакція на слово, лепет, вокалізація при маніпуляціях, формується інтонаційне та фонематичне поле мозку, розуміння мовної ситуації, окремих слів; 1012-й місяць - встановлюється зв'язок між назвою предмета і самим предметом, з'являються перші склади.

У цей період розвиток мовлення здійснюється через включення дитини у спілкування з дорослим. Спочатку виникає увага до його мовлення, а потім дитина наслідує дорослого.

Другий рік. Встановлюється зв'язок фонетичної (звукової) і смислової сторони мовлення. Спостерігається самостійність мовлення. Дитина може говорити, вимовляти слова, не надаючи їм певного змісту, або ж повторювати слова, які сама не розуміє.

Слова часто випереджають мислення. Мовлення має сильний емоційний заряд. Тут більше розвивається пасивний словник дитини. Більшість дітей говорить простими реченнями.

Третій рік. Формується елементарна граматика. Розвиток мовлення обумовлюється не тільки спілкуванням з дорослим, а й включенням дитини в практичну діяльність. Формується регулююча функція мовлення (дитина підпорядковується інструкції дорослого), вміння слухати і розуміти літературні твори.

В дошкільний період мова стає засобом спілкування, мислення дитини та свідомого вивчення. Розвивається звуковий та граматичний бік мовлення. У грі в процесі спілкування з ровесниками розвивається діалогічне мовлення. Формується інтелектуальна функція мовлення. Воно регулює практичні дії дитини.

Зростає активний словник, що дозволяє дошкільнику перейти від ситуативного до контекстного мовлення. Мовлення перетворюється в універсальний засіб спілкування. Дитина може розповісти казку, передати свої враження. У цей період дитина не тільки активно оволодіває мовою, а і самостійно творить нові слова.

Розвиток спілкування дитини перших семи років життя з дорослим

(М.І.Лісіна)

Вік

Період

Форма спілкування

Потреба дитини, яка задовольняється в спілкуванні

1

2

3

4

До 6

місяців

Немовлята

Ситуативно-особистісне спілкування (спілкування відбувається за допомогою експресивно-мімічних засобів; функцію спілкування виконує комплекс пожвавлення)

Потреба в позитивному ставленні та увазі

  • 6міс. -
  • 3 роки

Раннє дитинство

Ситуативно-ділове спілкування (розгортається в процесі спільних з дорослим маніпулятивних дій; експресивно-мімічні засоби доповнюються предметними)

Потреба в співробітництві

3-5

років

Молодший і середній дошкільний вік

Позаситуативно-пізнавальне спілкування (спільна з дорослим пізнавальна діяльність; основний мотив спілкування - пізнавальний; співробітництво носить теоретичний характер, спіл-

Потреба в повазі дорослого

1

2

3

4

кування з дорослим - шлях до розуміння важливих проблем)

4 - 6 років

Середній і старший дошкільний вік

Позаситуативно-особистісне спілкування (дорослий -конкретний член суспільства; дитина зосереджена на світі людей, а не предметів; вона засвоює моральні норми, правила соціальної взаємодії)

Потреба у взаєморозумінні та співпереживанні

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >