Доходи Державного бюджету України та місцевих бюджетів

Склад і структура доходів бюджету певною мірою характеризують фінансову політику та фінансовий стан держави. Структура доходів бюджету досить швидко змінюється, що пояснюється постійними перетвореннями і змінами в податковій системі України і неподаткових надходженнях до бюджету. Починаючи з 1992 р. бюджет України формується головним чином за рахунок податкових надходжень.

Основою доходів бюджету в багатьох країнах є податки, тобто сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються відповідно до законодавства (табл. 1).

В Україні з 1 січня 2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, котрий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Податки та збори поділяються на загальнодержавні і місцеві. Загальнодержавні податки та збори є обов'язковими до сплати на всій території України. Місцеві податки та збори встановлюються рішеннями сільських, селищних і міських рад відповідно до їх повноважень у межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом України. Місцеві податки та збори є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Таблиця 6.1. Структура доходів Зведеного бюджету України у 2006-2010 рр., %

До доходів Державного бюджету України відповідно до Бюджетного кодексу України включаються всі доходи бюджету, за винятком тих, що закріплені за місцевими бюджетами, а саме:

• - доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;
• - доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних, трансферті в;
• - доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;
• - надходжень до бюджету розвитку місцевих бюджетів.

У цілому склад і структура доходів Державного бюджету України у 2007-2010 рр. (табл. 2), як свідчать дані Міністерства фінансів України, порівняно зі структурою доходів Зведеного бюджету України у 2006-2010 рр. характеризується зменшеною часткою податкових надходжень і водночас збільшеною часткою неподаткових надходжень. Адже вагомість неподаткових надходжень Державного бюджету України переважає значення неподаткових надходжень місцевих бюджетів.

Таблиця 6.2. Склад і структура доходів Державного бюджету України у 2008-2010 рр.

До основних доходів загального фонду Державного бюджету України за Бюджетним кодексом України належать:

• 1) податок на прибуток підприємств (крім податку, визначеного п. 2 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України);
• 2) 50 % збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення);
• 3) 50 % плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, яка зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі);
• 4) 50 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на території міста Києва;
• 5) податок на додану вартість (крім податку, що зараховується до спеціального фонду згідно з Законом про Державний бюджет України);
• 6) акцизний податок із вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (крім акцизного податку, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим та акцизного податку, що зараховується до спеціального фонду згідно з Законом про Державний бюджет України);
• 7) акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім акцизного податку, що зараховується до спеціального фонду згідно з Законом про Державний бюджет України);
• 8) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, що видаються виконавчими органами відповідних місцевих рад, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними державними адміністраціями, районними державними адміністраціями);
• 9) ввізне мито (крім мита, що зараховується до спеціального фонду згідно з Законом про Державний бюджет України);
• 10) вивізне мито;
• 11) частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність;
• 12) кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України";
• 13) відрахування коштів, отриманих від проведення державних грошових лотерей;
• 14) плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право);
• 15) кошти, отримані закордонними дипломатичними установами України як плата за розміщення належних їм бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків;
• 16) рентна плата за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
• 17) рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України (якщо інше не встановлено Законом про Державний бюджет України);
• 18) рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
• 19) рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
• 20) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;
• 21) єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;
• 22) відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/ або алкогольних напоїв у межах України;
• 23) збір за користування радіочастотним ресурсом України;
• 24) кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів;
• 25) інші доходи, які в встановленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального фонду визначається Законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України.

Склад доходів спеціального фонду Державного бюджету України визначається Законом про Державний бюджет України з урахуванням норм Бюджетного кодексу України. Серед головних джерел формування спеціального фонду є такі:

• 1) акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) в частині нафтопродуктів і транспортних засобів;
• 2) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у частині нафтопродуктів і транспортних засобів;
• 3) ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;
• 4) збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і коштовного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
• 5) збори за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, та кошти від продажу контрольних марок;
• 6) власні надходження бюджетних установ (у тому числі наукових установ Національної академії наук України й галузевих академій наук), які утримуються за рахунок державного бюджету, в тому числі орендна плата за користування військовим майном, майном Національної академії наук України і галузевих академій наук, 50 % орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету;
• 7) надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву;
• 8) надходження до Фонду соціального захисту інвалідів;
• 9) плата за оформлення посвідчення закордонного українця; 10) проценти за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла;
• 11) надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах;
• 12) кошти від сплати інвалідами часткової вартості автомобілів та кошти від реалізації автомобілів, повернутих інвалідами;
• 13) кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, передбаченого ст. 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату;
• 14) екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк;
• 15) 30 % екологічного податку (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк);
• 16) 30 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;
• 17) податок на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі.

За результатами 2010 р. до Зведеного бюджету України, надійшло 330 942,2 млн. грн., що порівняно з 2009 р. більше на 21,2 %. До Державного бюджету України за 2010 р. надійшло 257 051,1 млн. грн., у тому числі доходів - 250 426,4 млн. грн., трансфертів з місцевих бюджетів — 6624,8 млн. грн. Завдяки заходам з поліпшення адміністрування внутрішніх податків і обов'язкових платежів та митного оформлення зовнішньоекономічних операцій, направленим на наповнення дохідної частини Державного бюджету України, найвищими темпами зросли такі надходження: податок на додану вартість, податок на прибуток, акцизні збори, ввізне мито, рентна плата.

За підсумками 2010 р. до загального фонду Державного бюджету України надійшло 207 472,7 млн. грн., а без урахування трансфертів - 201 073,9 млн. грн.

Проведення роботи з покращення адміністрування платежів і діяльності Державної податкової служби (ДПС) України (зараз Міністерство доходів і зборів України) дало в результаті зростання більш як наполовину надходжень до державного бюджету. Частка надходжень від Державної податкової служби України в загальному обсязі доходів загального фонду державного бюджету становила у 2010 р. 50,0 %.

Державною митною службою (ДМС) України (зараз Міністерство доходів і зборів України) протягом 2010 р. було мобілізовано 40,6 % загальних надходжень до загального фонду державного бюджету. На надходження від Державної митної служби України вплинуло прийняття змін від 20 травня 2010 р. № 2275-УІ до Закону України "Про податок на додану вартість" щодо запровадження звільнення від оподаткування операцій з імпорту газу.

Серед окремих податків у формуванні доходів бюджету особлива роль належить податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств, які разом забезпечують значну суму надходжень до бюджету. Заходи зі стабілізації економічної ситуації забезпечили умови для підвищення прибутку підприємств, завдяки чому до Державного бюджету в 2010 р. надійшло 39 969,2 млн. грн. податку на прибуток підприємств.

На надходження податку на прибуток підприємств вплинуло задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками 2009 р., згідно зі зведеною декларацією по Україні, у сумі 49,4 млрд. грн.

На стан справляння податку на прибуток вплинуло також введення в дію Закону України від 23 червня 2009 р. № 1533" "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи", яким запроваджено збільшення розміру страхового резерву банків з 20 до 100 %, що, у свою чергу, призвело до збільшення витрат і, як наслідок, спричинило зростання збитків банків за результатами роботи 2009 р. (збитки виросли у 143 рази - з 0,2 млрд. грн. до 28,6 млрд. грн.) й негативно вплинуло на надходження податку на прибуток банківських організацій у 2010 р.

За 2010 р. надходження податку на додану вартість до державного бюджету (без урахування у спеціальному фонді Державного бюджету України в 2010 р. погашення за рахунок випуску ОВДП простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ в обсязі 16,4 млрд. грн., яка була сформована в 2008-2009 рр.) становили 102 751,8 млн. грн.

Надходження до загального фонду державного бюджету від податку на додану вартість за 20 (0 р. становили (02 751,8 млн. грн., з них:

• - ПДВ із вироблених в Україні товарів (з врахуванням бюджетного відшкодування)—29401,1 млн. грн.;
• - ПДВ із ввезених на територію України товарів - 73 3503 млн. грн.

На стан надходжень ПДВ із вироблених на території України товарів вплинули: звільнення від оподаткування операцій з імпорту газу; обов'язкове надання платниками до органів державної податкової служби разом з податковою декларацією копій реєстрів податкових накладних; включення до податкового кредиту кожного наступного періоду залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування лише в частині фактично сплаченої суми податку.

Надходження акцизного збору до Державного бюджету України в 2010 р. становили 27 620,7 млн. грн. Обсяг надходжень акцизного збору за 2010 р. до загального фонду державного бюджету становив 21 056,6 млн. грн. На їх збільшення вплинуло підвищення ставок акцизного збору та зростання обмінного курсу евро до гривні в середньому на 2,7 % за 2010 р., оскільки ставки акцизного збору на нафтопродукти і транспортні засоби визначені в євро.

Обсяг надходжень акцизного збору до спеціального фонду державного бюджету за 2010 р. становив 6564,1 млн. грн. На стан його справляння до спеціального фонду державного бюджету в 2010 р. вплинув перерозподіл між загальним і спеціальним фондами акцизного збору з вироблених та ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів (у 2010 р. 20 % збору спрямовано до загального фонду). Акцизного збору з вироблених в Україні товарів до державного бюджету в 2010 р. надійшло 23 019,9 млн. грн., у тому числі до загального фонду - на 19 549,9 млн. грн.

Акцизного збору з ввеземо: на територію України товарів до державного бюджету а 2010 р. надійшло 4600,8 млн. грн., у тому числі до загального фонду - 1506,7 млн. грн.

Надходження до Державного бюджету України податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції в 2010 р. становили 9071,9 млн. грн. Найбільшою в цих надходженнях була частка ввізного мита (94,3 %), обсяг якого за результатами 2010 р. до бюджету становив 8556,4 млн. грн.

Сума фактичних надходжень за 2010 р. до державного бюджету від збору за спеціальне використання природних ресурсів дорівнювала 2928,9 млн. грн., Сума збору за спеціальне водокористування становила 871,4 млн. грн. Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від податкових, є досить широким. Неподаткові надходження до державного бюджету за 2010 р. становили 65 067,7 млн. грн. У 2010 р. до загального фонду державного бюджету було перераховано 15547,3 млн. грн. від перевищення кошторисних доходів над кошторисними видатками Національного банку України.

Основною метою встановлення з 1995 р. рентної плати за нафту і природний газ була необхідність вирівнювання цін на природний газ і нафту, що видобуваються в Україні, та цін, за якими вони надходять з інших держав. Крім того, за рахунок рентної плати поповнювались доходи бюджету, внаслідок чого з'являлася можливість створення умов для розвитку вітчизняної нафтової і газової промисловості. Однак в умовах хронічного дефіциту фінансових ресурсів ці додаткові надходження бюджету використовувалися насамперед для фінансування загальних витрат, не пов'язаних із розвитком газової і нафтової промисловості. Надходження рентної плати до Державного бюджету України за 2010 р. дорівнювали 9479,3 млн. грн., у тому числі до загального фонду надійшло 7077,1 млн. грн. Надходження рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, становили 2460,7 мли. гри.

У 2010 р. до загального фонду державного бюджету надійшло рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні, на суму 3302,5 млн. грн.

За 2010 р. надходження частини чистого прибутку державна унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, що перераховуються до загального фонду державного бюджету, становили 2206,6 мли. грн.

Надходження від адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух)' до загального фонду державного бюджету в 2010 р. дорівнювали 520,8 млн. грн.

Надходження до спеціального фонду державного бюджету в 2010 р. без урахування погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ, становили 49 578,5 млн. грн.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій за 2010 р. дорівнював 4138,2 млн. грн.

З 1999 р. була введена плата за транзит газу, нафти й аміаку через територію України. Надходження до спеціального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України в 2010 р. становили 1910,0 мли. грн.

У 2010 р. місцеві бюджети отримали 159 397,1 мли. грн., у тому числі доходів - 80 515,8 млн. грн., офіційних трансфертів - 78 881,3 млн. грн. До головних доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:

1) податок на доходи фізичних осіб зараховується залежно від виду бюджету за такими нормативами відрахувань:

до доходів бюджету міста Києва зараховується 50 % податку на доходи фізичних осіб;

до доходів бюджету міста Севастополя зараховується 100 % податку на доходи фізичних осіб;

до доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 % податку на доходи фізичних осіб; <=- до доходів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25 % податку;

• 2) 50 % збору за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;
• 3) 50 % збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору;
• 4) 50 % плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення [крім плати за користування надрами в межах континентального шельфу і виключної (морської1) економічної зони)], що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;
• 5) плата за використання інших природних ресурсів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;
• 6) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних місцевих рад;
• 7) плата за ліцензії та сертифікати, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;
• 8) реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що справляється виконавчими органами відповідних місцевих рад;
• 9) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету.

Збалансований підхід до планування доходів місцевих бюджетів та збільшення обсягів дотації вирівнювання у 2010 р. дав можливість зменшити навантаження на єдиний казначейський рахунок у частині надання місцевим бюджетам короткострокових позик для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів.

У 2010 р. місцеві бюджети виконано з дефіцитом у загальному обсязі 0,4 млрд. грн. За спеціальним фондом місцеві бюджети виконано з профіцитом у загальному обсязі на суму 0,8 млрд. грн. Склад доходів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, установлює ст. 66 Бюджетного кодексу України для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного і місцевих бюджетів зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Вони визнаються зарахованими до бюджету з дня їх зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Склад доходів загального і спеціального фондів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, визначає ст. 69 Бюджетного кодексу України.

Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів. Надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів визначені ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України.

За своїм походженням і сутністю власні надходження бюджетних установ не є доходами бюджету. Власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в встановленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації у встановленому порядку продукції чи майна та від іншої діяльності. Як додаткові надходження бюджетної установи вони технічно включаються до спеціального фонду для відображення в бухгалтерському обліку виконання державного і місцевих бюджетів. Крім власних надходжень бюджетні установи отримують бюджетні кошти як асигнування, що виділяються їм із загального фонду державного або місцевих бюджетів.

Власні надходження бюджетних установ технічно відображені у спеціальному фонді державного та місцевих бюджетів. У 2010 р. обсяг власних надходжень державного бюджету становив 22078,6 млн. грн. Обсяг власних надходжень місцевих бюджетів у 2010 р. дорівнював 6630,4 млн. грн.

Якщо проаналізувати структуру надходжень вищих навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, то маємо постійне зростання частки власних коштів (54 % і більше). Це ще раз засвідчує вагомість власних надходжень у системі вищої школи.

Джерелами формування власних надходжень бюджетних установ е плата за надання послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи здійснення іншої дозволеної діяльності. Вони встановлюють суттєву відмінність природи власних надходжень бюджетних установ від доходів бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи і підгрупи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством. У її складі є такі підгрупи: підгрупа І плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ; підгрупа 4 — надходження бюджетних установ від реалізації в встановленому порядку майна (крім нерухомого майна); друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ. Вона має такі підгрупи: підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки; підгрупа 2 — кошти, які отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів; підгрупа 3 — кошти, що їх одержують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.

Обсяги власних надходжень бюджетних установ до спеціального фонду кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік. За основу цих розрахунків береться обсяг надання тих чи тих платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який має встановлюватися відповідно до законодавства.

На підставі названих показників визначається сума надходжень на наступний рік за кожним їх джерелом з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначаються надходження планового періоду, обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Показники мають наводитися в обсязі, зазначеному в розрахунку, і повністю відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

Спеціальний фонд кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та за відповідними напрямами їх використання.

Особливості використання власних надходжень бюджетних установ регулюються ст. 51 Бюджетного кодексу України. Власні надходження бюджетних установ використовуються на:

покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг їх основної діяльності (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);

організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);

утримання, облаштування, ремонт та придбання майна (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи);

ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи);

господарські потреби, у тому числі на оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи);

організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп І і 3 другої групи);

виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).

Отже, напрями використання таких надходжень регламентовані нормативно-правовими актами та цільовими кошторисними призначеннями зі спеціального фонду бюджетної установи, що додатково підтверджує — власні надходження бюджетних установ не можуть бути доходами бюджету.

Якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів передусім на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв. Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 % коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 % коштів — на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але які не забезпечені коштами загального фонду за відповідною бюджетною програмою. При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів бюджетних зобов'язань за загальним фондом для проведення видатків цих зобов'язань із спеціального фонду.

Позичені кошти та грошова емісія використовуються для фінансування видатків держави в умовах недостатнього надходження коштів від податкових і неподаткових джерел. Вони є джерелом фінансування дефіциту бюджету, тобто перевищення видатків над доходами.

Проблема покриття дефіциту бюджету з'явилася в 1991 р. Починаючи з цього року сума доходів бюджету в порівнянних цінах почала зменшуватись, що було спричинено початком економічної кризи. В умовах відсутності цивілізованих методів фінансування дефіциту бюджету за рахунок випуску державних цінних паперів, перевищення видатків над доходами покривалося за рахунок емісійних кредитів Національного банку України у 1992-1996 рр. Наслідком цього стали величезні темпи інфляції. Тільки в 1994 р. фінансування дефіциту бюджету було частково здійснено за рахунок іноземних кредитів, а з 1995 р. і до цього часу— за рахунок розміщення державних цінних паперів.

Отже, склад і структура доходів бюджету постійно змінюються, що зумовлюється як постійними перетвореннями в податковій системі України, так і намаганням держави вирішити фіскальні проблеми за рахунок неподаткових доходів. З цієї ж причини частка податкових доходів є переважаючою, але водночас — не дуже високою. Фінансування бюджетного дефіциту в умовах нерозвинутого фінансового ринку України відбувалося за допомогою емісійних кредитів Національного банку України, внаслідок чого інфляція досягла дуже високих темпів. Лише з 1995 р. на ринку з'явились державні цінні папери, що свідчить про поступове наближення до прийнятих у світі механізмів фінансування бюджетного дефіциту. Тому фінансова самостійність місцевого самоврядування насамперед залежить від обсягу власних і прирівняних до них надходжень їх бюджетів, головною складовою яких є місцеві податки та збори. Значна частка офіційних трансфертів (більше половини) у структурі доходів бюджетів місцевого самоврядування свідчить про їхню фінансову залежність від державного бюджету і зводить нанівець реальне існування місцевого самоврядування в Україні.

Таким чином, становлення і розвиток системи доходів бюджету, яка відповідала б розвитку ринкових відносин, відбуваються досить повільно. Та все ж із кожним роком прогресивних перетворень у бюджетній системі стає дедалі більше.