< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сільськогосподарське використання ґрунтів Лісостепу

Застосування органічних добрив значно підвищує врожайність сільськогосподарських культур на всіх ґрунтах Лісостепу. На чорноземах опідзолених і сірих лісових ґрунтах з підвищеною кислотністю внесення добрив слід поєднувати з вапнуванням, а на солончаках, солонцях і солонцюватих ґрунтах — із гіпсуванням. Важливим завданням сільськогосподарського виробництва є максимальне використання запасів потенційної родючості чорноземних ґрунтів. Основні шляхи його вирішення — раціональні способи обробітку, нагромадження і правильне використання вологи, внесення добрив, поліпшення структури, використання високоврожайних культур.

Ефективність гною знижується від чорноземів Лісостепу до південних чорноземів Степу внаслідок погіршення умов зволоження. Тому в чорноземній зоні з вираженим дефіцитом вологи (звичайні і південні чорноземи) для підвищення ефективності органічних добрив їх використовують у добре розкладеному стані.

Раціональне використання родючості чорноземних ґрунтів потребує активізації мікробіологічних процесів, ефективного обробітку ґрунту в поєднанні з заходами поліпшення водного режиму.

Система сівозмін

Неоднорідність природних умов Лісостепу зумовлює особливості складу і чергування культур у сівозмінах різних районів зони і питання побудови сівозмін слід вирішувати диференційовано.

Науковими установами доведено, що найбільш рентабельними є сівозміни з багаторічними травами, насичені зерновими до 50-60%, в тому числі пшеницею озимою 20-30%, ячменем, горохом, кукурудзою по 10%, просапними до 40%, у тому числі по 20% буряків цукрових та кукурудзи.

Сівозміни з такою структурою посівних площ забезпечують можливий збір з 1 га сівозмінної площі 98-102 ц кормових одиниць, 28-29 ц зерна, 93-96 ц коренеплодів при відносно низькій їх собівартості. Вони будуть доцільними в багатогалузевих господарствах різних форм власності.

У господарствах з виробництва свинини доцільними є плодозмінні польові сівозміни з конюшиною (5-10 %), насичені зерновими до 6075%, у тому числі пшеницею озимою 20-30%, ячменем 10-20%, горохом, кукурудзою на зерно 10-20%, вівсом до 10%, просапними 30-35%, у тому числі буряків цукрових 15-20% та кукурудзи 10-20%.

Збір з 1 га такої сівозміни забезпечує вихід 31-36 ц зерна, 90 ц коренеплодів, 90-103 ц кормових одиниць.

У господарствах з виробництва молока та яловичини в польових плодозмінних сівозмінах з модерним (20-35%) насичення зерновими рекомендовано до 39-45%, у тому числі пшеницею озимою 10-20%, горохом, ячменем, кукурудзою по 10%.

Вихід з 1 га сівозмінної площі при цьому складе до 101 ц кормових одиниць і 9-10 ц перетравного протеїну.

Структура посівних площ фермерських господарств визначається прийнятою спеціалізацією та ґрунтово-кліматичними умовами.

У підзоні достатнього зволоження для господарств зерно-буряково-тваринницького напряму в польових сівозмінах можливе таке чергування культур:

1.1 — конюшина на 2 укоси; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — горох; 5 — пшениця озима + післяжнивні посіви; 6 — кукурудза на силос; 7 — пшениця озима; 8 — буряки цукрові , картопля; гречка; 9 — кукурудза на зерно; 10 — ячмінь + конюшина.

II. 1 — конюшина; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — кукурудза на силос; 5 — кукурудза на зерно, буряки цукрові; 7 — горох; 8 — пшениця озима; 9 — буряки цукрові; 10 — ячмінь + конюшина.

III. 1 — горох; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — ячмінь + конюшина; 5 — конюшина; 6 — пшениця озима; 7 — буряки цукрові; 8 — горох; 9 — пшениця озима; 10 — кукурудза, просо, гречка.

IV. 1 — пар зайнятий; 2 — пшениця озима; 3 — буряки озима; 4 — ячмінь + конюшина; 5, 6 — багаторічні трави; 7 — пшениця озима + післяжнивні посіви; 8 — кукурудза, картопля, кормові коренеплоди; 9 — зернобобові, однорічні трави; 10 — пшениця озима.

V. 1 — конюшина; 2 - пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — кукурудза на зерно і силос; 5 — горох; 6 — пшениця озима; 7 — буряки цукрові; 8 — ячмінь + конюшина.

У І. 1 — багаторічні і однорічні трави; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — горох; 5 — пшениця озима; 6 — буряки озима; 7 — ячмінь + багаторічні трави, кукурудза.

Для фермерських господарств, які здебільшого вузькоспеціалізовані, варіанти схем польових сівозмін можуть бути такими:

I. 1 — конюшина; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — кукурудза на зерно, гречка; 5 — ярі + конюшина.

II. 1 — багаторічні трави, горох, гречка; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові, кукурудза; 4 — ячмінь + багаторічні трави.

III. 1, 2 — конюшина у сумішці з тимофіївкою; 3 — пшениця озима + післяжнивні та озимі проміжні; 4 — кукурудза, кормові коренеплоди; 5 — ячмінь + конюшина з тимофіївкою.

IV. 1, 2 — багаторічні трави; 3 — ріпак озимий, горох із вівсом і гірчиця біла; 4 — вика з вівсом і райграсом однорічним; 5 — жито озиме на зелений корм + багаторічні трави.

Для господарств, що спеціалізовані на виробництві свинини, рекомендовано такі схеми сівозмін:

I. 1 — конюшина; 2 — пшениця озима + післяжнивні посіви; 3 — кукурудза на зерно; 4 — картопля; 5 — ячмінь + конюшина.

II. 1 — конюшина; 2 — пшениця озима + післяжнивні посіви; 3 — кукурудза на зерно, горох; 4 — картопля; 5 — ячмінь + багаторічні трави.

Можлива схема чергування культур в сівозміні для господарства, яке спеціалізується на виробництві птиці:

1 — жито озиме (з випасанням восени і навесні) + післяукісні посіви однорічних трав із підсіванням конюшини з люцерною; 2 — конюшина з люцерною (для випасання і заготівлі трав'яного борошна); 3 — кукурудза на зерно; 4 — ячмінь.

Господарства, що займаються вирощуванням ріпаку на зерно з подальшого переробкою на олію, рекомендовано такі орієнтовні схеми сівозмін:

I. 1 — горох чи конюшина або кукурудза на зелений корм; 2 — ріпак озимий; 3 — пшениця озима; 4 — кукурудза на зерно; 5 — гречка або ячмінь з підсівом конюшини.

II. 1 — багаторічні трави або горох; 2 — ріпак озимий; 3 — пшениця озима; 4 — буряки цукрові; 5 — кукурудза; 6 — ячмінь + багаторічні трави.

III. 1 — горох; 2 — пшениця озима + післяжнивні посіви; 3 — ячмінь; 4 — ріпак ярий; 5 — овес.

IV. 1 — конюшина; 2 — ячмінь озимий; 3 — ріпак озимий; 4 — пшениця озима; 5 — кукурудза на силос; 6 — ячмінь + конюшина.

V. 1 — чорний або ранній чистий пар; 2 — ріпак озимий; 3 — пшениця озима + післяжнивні культури; 4 — кукурудза на зерно; 5 — гречка або ячмінь.

Для підзони нестійкого зволоження зерно-буряково-тваринницької спеціалізації господарств орієнтовними схемами польових сівозмін можуть бути:

I. 1 — пар зайнятий (озимі та однорічні культури на зелений корм і ранній силос), горох; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — ярі зернові + багаторічні трави; 5 — багаторічні трави на один укіс; 6 — пшениця озима; 7 — буряки цукрові; 8 — зернобобові; 9 — пшениця озима, жито озиме; 10 — збірне поле (кукурудза на зерно і силос, соняшник, гречка).

II. 1 — багаторічні і однорічні трави; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — кукурудза на зерно; 5 — горох; 6 — пшениця озима; 7 — буряки цукрові, соняшник, картопля; 8 — кукурудза на силос, гречка (після буряків цукрових); 9 — пшениця озима, жито, ячмінь + післяжнивні; 10 — ячмінь, овес + багаторічні трави.

III. 1 — багаторічні трави; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — горох; 5 — пшениця озима; 6 — буряки цукрові; 7 — кукурудза на силос та зелений корм, гречка; 8 — пшениця озима; 9 — буряки цукрові; 10 — ячмінь, овес + багаторічні трави.

IV. 1 — багаторічні або однорічні трави; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — кукурудза на зерна і силос; 5 — горох, гречка; 6 — пшениця озима; 7 — буряки цукрові; 8 — ячмінь + багаторічні трави.

V. 1 — багаторічні трави (0,5 поля), просо, овес; 2 — багаторічні трави (0,5 поля), гречка; 3 — пшениця озима; 4 — буряки цукрові, картопля, буряки кормові; 5 — кукурудза на зерно; 6 — горох; 7 — пшениця озима; 8 — буряки цукрові; 9 — кукурудза на силос і зелений корм; 10 — ячмінь, овес з підсіванням багаторічних трав, пшениця озима + післяжнивні посіви.

Таблиця 55. ОПТИМАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ ПРОДУКТИВНОСТІ СІВОЗМІН для основних ВИРОБНИЧИХ ТИПІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ ТА ГОСПОДАРЮВАННЯ В ЗОНІ ЛІСОСТЕПУ (за даними П. І. БОЙКА)

ОПТИМАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ ПРОДУКТИВНОСТІ СІВОЗМІН для основних ВИРОБНИЧИХ ТИПІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ ТА ГОСПОДАРЮВАННЯ В ЗОНІ ЛІСОСТЕПУ (за даними П. І. БОЙКА)

Підзона недостатнього зволоження. У господарствах з багатогалузевим тваринництвом і питомою вагою буряків цукрових 10 % застосовують таке чергування культур: 1 — чорний пар; 2 - пшениця озима; 3

— буряки цукрові; 4 — горох; 5 — пшениця та жито озимі; 6 — кукурудза на зерно; 7 — ячмінь, овес + багаторічні трави, кукурудза на зерно; 8 — багаторічні трави на один укіс, однорічні трави; 9 — пшениця озима; 10 — буряки цукрові, соняшник, кукурудза на зерно і силос.

Напрям спеціалізації — виробництво свинини і продукції птахівництва:

I. 1 — багаторічні трави; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — кукурудза на зерно; 5 — горох; 6 — пшениця озима; 7 — буряки цукрові, кукурудза на зерно, кормові коренеплоди, просо, картопля; 8 — однорічні трави на корм і силос; 9 — пшениця озима + післяжнивні посіви; 10 — ячмінь + багаторічні трави.

II. 1 — багаторічні трави; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові, кормові коренеплоди; 4 — кукурудза на зерно і силос; 5 — кукурудза на зерно; 6 — горох (чина); 7 — пшениця озима; 8 — жито озиме, просо, овес, гречка; 9 — ячмінь + багаторічні трави.

Для дрібнотоварних фермерських господарств можуть бути такі схеми сівозмін:

I. 1 — багаторічні трави; 2 — пшениця озима; 3 — буряки цукрові; 4 — кукурудза; 5 — ячмінь + багаторічні трави.

II. 1 — горох; 2 — пшениця озима; 3 — кукурудза на зерно; 4 — ячмінь.

III. 1 — кукурудза на силос; 2 — пшениця озима; 3 — кукурудза; 4 — кукурудза.

IV. 1 — горох; 2 — кукурудза; 3 — кукурудза; 4 — ячмінь.

V. 1 — горох; 2 — пшениця озима; 3 — гречка; 4 — ячмінь.

У І. 1 — соя, горох; 2 — кукурудза; 3 — кукурудза; 4 — ячмінь.

Ґрунтозахисні сівозміни розміщують на середньо - та сильнозмитих ґрунтах, що мають невисоку родючість, на схилах, що перевищують 5 °. Для них підбирають культури, які сприяють продуктивному використанню цих земель та підвищенню їх родючості.

У сівозмінах, де передбачено використання трав, доцільніше висівати бобові трави (конюшину і люцерну), які забезпечують вищий, ніж злакові сумішки, урожай зеленої маси, а також зерна наступної озимої пшениці.

У цій зоні з однорічних культур в ґрунтозахисних сівозмінах найпродуктивнішими є озима пшениця, озиме жито, просо, однорічні трави (вико-вівсяна сумішка). З просапних — високоврожайна кукурудза.

Рекомендовано такі ґрунтозахисні сівозміни:

І. 1, 2 — багаторічні трави; 3 — пшениця озима; 4 — горох; 5 — пшениця озима; 6 — ячмінь + багаторічні трави.

II. 1,2,3 — багаторічні трави; 4 — кукурудза на зерно; 5 — горох; 6 — пшениця озима; 7 — ярі зернові + багаторічні трави.

III. (на дуже змитих ґрунтах) 1, 2, 3, 4 — багаторічні трави; 5 — кукурудза на залежний корм; 6 — пшениця або жито озимі; 7 — ярі + багаторічні трави.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >