Бюджетні процеси.

Бюджет монархії Габсбургів був, як і бюджет Росії, хронічно дефіцитним. Так, у 1882 р. надходження становили 448,2 млн золотих ринських, а витрати — 485,7 млн. Населення Галичини платило як прямі, так і непрямі податки. Прямі податки становили значну суму: лише податок на землю у 1883 р. становив 4,33 млн золотих ринських, податок на будинки — 3,67 млн та інші доходи — 2,38 млн, на заробітну плату — 745 тис., екзекуційні штрафи — 36 тис. З цих сум на населення української частини Галичини припадало: податок на землю — 2,67 млн, податки на будинки—2,26 млн, з інших доходів —1,47 млн, на заробітну плату — 459 тис. Податки із селянських господарств у Галичині з 1862 до 1905 р. зросли на 770 %, у Буковині — на 470 %. У Галичині в 1910 р. заборгованість усіх землевласників становила значну суму — 1960 млн крон.

Про колоніальний характер політики Австро-Угорської монархії на західноукраїнських землях переконливо свідчать дані державної статистики. Так, у 1883 р. було отримано прибутків з Галичини 43,1 млн золотих ринських, а витрачено на цю частину імперії лише 30 млн, у тому числі на українську частину Галичини припадало прибутків 26,6 млн золотих ринських, а витрачено лише 19,3 млн.

Грошово-кредитна система.

Головним банком імперії Габсбургів був емісійний Австро-Угорський банк, капітал якого в 1900 р. становив 210 млн крон. У Галичині й на Буковині банк мав 12 філій, які здійснювали операції з іпотечними позиками, обліком векселів, приймали вклади на депозит, фінансували землевласників. Наприкінці XIX ст. майже 50 % усіх іпотечних операцій Австро-Угорського банку припадало на галицькі відділення. У 1909 р. банк видав 744 іпотечні позики на суму 59,7 млн крон, з якої на Галичину припадало 27,7 млн крон.

Буковинський Крайовий банк видавав позики під зерно, земельне забезпечення, соло-векселі (прості векселі) та здійснював інші операції.

У 1903 р. усі справи цього банку перейшли до Буковинського земельного банку в Чернівцях. У 1890 р. земельні магнати при сприянні Австро-Угорського та місцевих банків заснували Львівський парцеляційний банк, який мав на меті продаж землі великих землевласників за завищеними цінами. Так, у 1900 р. банк продавав морг землі за 1100 корон, а в 1905 р. — за 1800 корон, тоді як на Познанщині, де земля давала у 2 рази більше прибутку, морг землі продавався за 462 корони.

У 1868 р. у Галичині виник Селянський банк, або, як його називали, банк рустикальний, що фінансував буковинських селян. Банк надавав позики під 12 % річних під заставу нерухомого майна (землі).

За 11 років він надав 62 972 позики. У1909 р. виник Український акціонерний земельний іпотечний банк з капіталом в 1 млн корон. Акціонерами банку стали землевласники, торговці, промисловці. Банк випускав векселі, організовував інвестиції у торговельно-промислові підприємства. Банк провів у 1910 р. 310 операцій вартістю понад 400 корон на загальну суму 1,54 млн корон, у 1911 р. — на суму 1,88 млн корон.

Значну роль почав відігравати на початку XX ст. Промисловий банк у Львові з акціонерним капіталом у 10 млн корон.

Перед Першою світовою війною всю банківську систему Західної України контролювали австро-угорські та німецькі банки.

Кредитні ресурси могли надавати також і кредитні спілки, які виникали із зародженням кооперативного руху. Ще до появи закону 1873 р. в Галичині діяли кооперативи, засновані поляками. У 1874 р. у Львові польськими кооператорами було створено Союз заробіткових і господарських товариств, до якого входив 51 кредитний і сім промислово-торговельних кооперативів, які налічували 17 175 членів.

До перших українізованих кооперативів належить кредитна спілка "Віра", яка була створена в 1878 р. у містечку Тисмениця Тлумацького повіту. Ідеї української кооперації в цей час пропагувались на сторінках газети "Діло".

У 1910 р. українські підприємці організували перші національні спілки для збуту худоби. У1911 р. таких спілок було 62, і для керівництва ними був створений Крайовий союз купівлі та збуту худоби.

Кредитні спілки надавали кредит під менші проценти, ніж розвинене тоді лихварство.

У 1898 р. було створено Крайовий союз кредитний (КСК) — перший західноукраїнський союз, який об'єднав і підпорядкував значну частину кредитних кооперативів. Союз надавав їм допомогу в роботі, видавав друковану продукцію. У1913 p. КСК налічував 906 членів, у тому числі 427 кооперативів. Його фонд за вкладами становив 1,7 млн корон, а загальний оборот — 106 млн корон. Усього ж на Галичині в 1913 р. налічувалось 1011 українських кредитних спілок.

Розглянемо грошову систему, що діяла в цей час на західноукраїнських землях. Австрія з німецькими державами в 1857 р. підписали конвенцію, згідно з якою карбувалися нові гульдени: австрійський, що дорівнював 2/3 таляра, або 20 срібних грошів, і південнонімецький — 4/7 таляра, або 17 і 1/7 гроша. Австрійський гульден (флорин) важив майже 12,34 г (11,1 г чистого срібла) і становив 100 крейцарів. З 1870 р. випускали також золоті австрійські монети вартістю 4 і 8 гульденів, що важили відповідно 3,2 і 6,5 г. З 1892 р. грошовою одиницею Австро-Угорщини стала корона. З того часу гульден не карбували, але він залишався в обігу до 1899 p. (1 гульден в 2 коронам). Карбувались також золоті монети вартістю 20 і 10 корон (10 корон = 3,049 г золота) і срібні вартістю 1, 2 та 5 корон. Випускались також паперові гроші вартістю 1, 2,10, 20, 50, 100, 1000, 10 000 корон. Австро-Угорська корона була в обігу до 1918 р.

Висновки

1. За період з кінця XVIII до початку XIX ст. на українських землях сформувався товарний тип господарювання, що обумовив появу нових верств суспільства — капіталістів та найманих робітників.
2. Економіка українських земель, що перебували під владою інших держав, хоч і набула певного розвитку, здебільшого слугувала інтересам цих держав.
3. Унаслідок військових дій, в яких брали участь держави, до складу яких входили українські землі, людські, матеріальні та фінансові ресурси цих земель зазнали відчутних втрат.
4. Перебування під владою інших держав негативно позначилося не лише на економіці обох частин України, а й на національній, освітній, культурній, релігійній сферах суспільного життя.
5. Перебуваючи під владою інших держав, український народ підтвердив, що справа національного відродження притаманна йому генетично, і за найменших сприятливих умов це проявляється.
6. На арену боротьби за спільні інтереси наприкінці XIX ст. виступили політичні партії, які надалі почали відігравати провідну роль у суспільстві при вирішенні основних питань розвитку. Зародження і становлення українських політичних партій продемонструвало наявність внутрішніх суперечностей, що призводило до роз'єднання і об'єднення з іншими групами. Проводячи паралель із кінцем XX — початком XXI ст. можна відзначити, що ці процеси віддзеркалюють ментальність українського народу.
7. Перебування під владою інших держав не сприяє утриманню інтелектуального фонду нації, і відбуваються процеси його міграції до центру.
8. Запровадження правових норм інших держав на території України не сприяє суспільному прогресу, оскільки не може враховувати історичних традицій корінного населення.

Контрольні запитання і завдання

1. Охарактеризуйте втрати України під час війни Росії з Францією 1812—1814 pp.
2. Яку частину населення України в складі Російської імперії наприкінці XIX ст. становили селяни?
3. Охарактеризуйте втрати України в Першій світовій війні.
4. У якому році у Львові було створено університет?
5. Розкажіть про внесок митрополита Андрія Шептицького в розвиток суспільних процесів.
6. Назвіть перших переселенців з України до США та Канади.
7. У чому сутність селянської реформи 1861 p.?
8. Назвіть перший проект українського цивільного права на території України, що перебувала під владою Росії.
9. Коли було призупинено в Україні дію магдебурзького права?
10. Назвіть причини кризи в сільському господарстві України в 70—80-ті роки XIX ст.
11. Назвіть найбільші машинобудівні заводи в Україні наприкінці XIX ст,
12. Назвіть основні податки в Росії в першій половині XIX ст.
13. У якому році була вперше опублікована доповідь міністра фінансів Росії про державний розпис доходів і видатків?
14. Розкажіть про кооперативний рух у Західній Україні наприкінці XIX — на початку XX ст.
15. Дайте характеристику функціонування австро-угорської грошової одиниці — корони.