< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Організація захисту тa документування доступу до інформації

План викладу

  • 8.1. Обмеження доступу до інформації.
  • 8.2. Організація доступу до таємної інформації.
  • 8.3. Захист службової інформації.
  • 8.4. Основні напрями захисту електронної інформації.

Обмеження доступу до інформації

Обмеження доступу до інформації здійснюється власником інформації. Рішення про обмеження доступу приймаються на підставі спеціально розроблених переліків, наявних у кожній установі й узагальненому у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю. Законодавчою основою подібних рішень є Закон України "Про державну таємницю". Ст. 8 цього Закону уточнює перелік інформації, що може бути віднесена до державної таємниці: 1) у сфері оборони; 2) у сфері економіки, науки й техніки; 3) у сфері зовнішніх відносин; 4) у сфері державної безпеки й охорони правопорядку. Водночас, забороняється віднесення до державної таємниці будь-яких відомостей, якщо цим будуть звужуватися зміст і обсяг конституційних прав і свобод громадян України. Зокрема, не можуть бути таємними відомості:

  • o про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;
  • o про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
  • o про стан здоров'я населення, його життєвий рівень,

включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

про факти порушень прав і свобод людини і громадянина; o про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб тощо. В Україні існують наступні ступені таємності: особливої важливості-до ЗО років; цілком таємно - до 10 років; таємно - до 5 років; Часто застосовується гриф "Для службового користування". З метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (PCO). PCO мають право:

  • 1) вимагати від усіх працівників неухильного виконання вимог законодавства по забезпеченню охорони державної таємниці;
  • 2) брати участь у розгляді штатних розкладів;
  • 3) брати участь у проведенні атестації працівників, що виконують роботи, пов'язані з державною таємницею, а також у розгляді пропозицій по виплаті у встановленому нормативними актами порядку компенсації за роботу в умовах режимних обмежень;
  • 4) здійснювати перевірки стану й організації роботи з питань захисту державної таємниці;
  • 5) давати рекомендації з обов'язкових для виконання вказівок керівникам підвідомчих їм установ, підприємств із питань забезпечення режиму таємності;
  • 6) брати участь у службових розслідуваннях, жадати від працівників письмових пояснень по фактах розголошення ними секретних відомостей, втрати матеріальних носіїв секретної інформації, інших порушень режиму таємності;
  • 7) одержувати від громадян, яким оформляються документи на допуск до державної таємниці, анкетні дані;
  • 8) використати засоби зв'язку й вести у встановленому порядку поштово-телеграфну переписку з" питань забезпечення режиму таємності;
  • 9) мати печатку з найменуванням PCO, а також інші печатки й штампи встановленої форми.

Виконавці, які працюють із документами із грифом обмеженого доступу, в обов'язковому порядку знайомлять із Інструкцією про порядок обліку, зберігання, і використання конфіденційних матеріалів, що є власністю держави, затвердженою КМУ (Постаноза № 558 від 22 травня 1996 року).

На документах, віднесених до розряду таємних, у верхньому куті першої сторінки, а для видань - на обкладинці й на титульній сторінці проставляють гриф обмеження доступу і номер екземпляра. Цей гриф є реквізитом № 15 формуляра управлінського документа (тема 2 модуля І), він проставляється в лівому верхньому куті документа із відступом 104 мм. Якщо гриф неможливо нанести на матеріальний носій інформації, його необхідно вказати в супровідних документах. Гриф обмеження доступу знімається штампом або записом від руки із вказівкою дати й номера акту, що став основою для зняття обмеження в доступі.

Часто документи із грифом обмеження доступу виокремлюють в конфіденційний документообіг, який забезпечують співробітники PCO. Усі вхідні, вихідні, внутрішні документи з обмеженим доступом підлягають обов'язковій реєстрації у відповідних журналах зі спеціально прошитими зі зброшурованими сторінками (пакетно-контрольний журнал, журнал обліку вхідних документів, журнал обліку розмноження секретних документів, журнал обліку інвентарних документів, тощо).

В обов'язковому порядку ведеться картотека обліку видачі й прийому таємних документів під розпис виконавця й уповноваженого співробітника. Матеріали із грифом обмеження доступу видаються тільки на один робочий день і не можуть виносити з установи. Обліковуються не тільки самі документи, але й папір (інші носії) для секретної інформації - спецнотатник, диск, чернетку.

При розмноженні документів з обмеженим доступом на звороті останньої сторінки кожного екземпляра вказують кількість надрукованих екземплярів, прізвище виконавця, дату тиражування й номер службового телефону виконавця.

Документи із грифом обмеження доступу зберігаються в службових приміщеннях, бібліотеках і архівах у спеціальних шафах. Збереження документів щорічно перевіряється спеціальною комісією, до складу якої входить співробітник PCO.

Відправлення таємної кореспонденції має здійснюватися через службу спеціального зв'язку у професійно прошитих пакетах із відбитком печатки по центру.

Таємні документи знищуються за особливою процедурою у спосіб, який би унеможлив їх фізичне відтворення за участю спеціально створеної комісії, яка має скласти відповідний акт.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >