< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Компоненти, принципи і функції соціально-педагогічної діяльності

Соціально-педагогічна діяльність - це інтегроване, цілісне утворення, яке включає такі структурно-змістові компоненти: цільовий, мотиваційний, комунікативний, процесуальний, результативно-оціночний.

  • 1. Цільовий або цілепокладання як основний компонент соціально-педагогічної діяльності вимагає визначення цілей діяльності, які необхідно розв'язати спеціалісту. Наступним кроком соціального педагога є пошук шляхів розв 'язання проблеми. З цією метою на основі встановленого діагнозу розробляється цілепокладання ("дерево цілей"); добираються методи і форми організації. Головна мета визначає напрямок соціально-педагогічної діяльності, проміжні цілі - це завдання, які виступають засобами реалізації поставленої мети.
  • 2. Мотиваційний компонент. Мотивація - це рушійна сила людської поведінки. Визначення мотиваційної готовності клієнта до процесу має включати дерево цілей "хочу-можу-роблю-отримую".
  • 3. Соціально-педагогічна діяльність за своєю сутністю є комунікативної. Під комунікативним компонентом розуміють взаємодію соціального педагога і клієнта, метою якої є оптимізація механізмів функціонування індивіда чи соціальної групи. У соціального педагога встановлюються міжособистісні, групові відносини, відносини у громаді.

Комунікації (спілкування) визначається стилем спілкування з різними категоріями людей: сором'язливими, агресивними, замкнутими, недовірливими, охочими до розмов, і тими, хто шукає справедливості та підтримки, і з тими , хто її вимагає.

  • 4. Процесуальний компонент - це конкретний вибір змісту та виду діяльності, її технології. Завданням технології є розробка методик результативного цілеспрямованого впливу.
  • 5. Результативний компонент включає моніторинг та оцінку виконаної роботи. Метою моніторингу в першу чергу є визначення ефективності заходів, уведених у план реалізації соціально-педагогічної діяльності.

Оцінка виконання соціально-педагогічної діяльності проводиться для того, щоб переконатися, наскільки успішно чи ні відбувається виконання завдань. Отож, моніторинг та оцінка є важливим компонентом при здійсненні соціально-педагогічної діяльності.

Соціально-педагогічна діяльність відбувається на основі дотримання таких принципів:

  • - законності та прав людини (забезпечення юридично-правовими документами);
  • - державного підходу;
  • - зв'язку змісту і форм з конкретними умовами життєдіяльності особистості;
  • - диференційованого та індивідуального підходу до клієнтів соціально-педагогічної діяльності;
  • - цілеспрямованості;
  • - системності;
  • - інтеграції;
  • - компетентності та компетенції;
  • - контролю та перевірки;
  • - специфічності (вибір адекватної технології);
  • - гуманізму;
  • - незалежності (виключає дискримінацію за віковими, політичними, статевими, релігійними, національними ознаками);
  • - клієнтоцентризму - клієнт завжди правий;
  • - конфіденційності;
  • - толерантності (діяльність спрямовується на різних клієнтів, тих хто потребує допомоги, не сортуючи їх на "добрих-поганих", "зручних-незручних", "податливих-безнадійних".

Зміст соціально-педагогічної діяльності визначають наступні функції.

Комунікативна функція соціально-педагогічної діяльності полягає в налагодженні взаємодії особистості з різними сферами життєдіяльності.

Організаторська функція характеризує соціально-педагогічну діяльність з точки зору соціального менеджменту, що полягає в структуруванні, плануванні, розподілі різних видів діяльності, координації роботи з різними соціальними інститутами.

Прогностична функція означає передбачення результатів своєї діяльності.

Охоронно-захисна функція спрямована на відстоювання прав та інтересів дітей та молоді.

Діагностична функція покликана виявляти окремі аномалії в певному мікросоціумі.

Попереджувально-профілактична функція має на меті запобігання асоціальних явищ.

Корекційно-реабілітаційна функція полягає у зміні та удосконаленні якостей особистості, особливостей життєдіяльності клієнта.

Соціально-терапевтична функція спрямована на вчасне подолання кризових ситуацій та проблем клієнта.

Основними напрямами соціально-педагогічної діяльності є:

  • - підвищення рівня соціокультурної адаптації індивіда чи групи;
  • - профілактика явищ дезадаптації;
  • - робота з людьми девіантної поведінки;
  • - соціально-педагогічна реабілітація і корекція;
  • - посередництво між людиною та середовищем;
  • - забезпечення розвитку і саморозвитку особистості.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >