< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Типові помилки при читанні психологічної лекції

На психологічних лекціях лектор (переважно психолог освітнього закладу) задовольняє інтереси слухачів до психології взагалі та інформує про конкретні можливості практичної психології щодо різних груп шкільного контингенту зокрема. За допомогою правильно спланованих лекцій психолог прагне скоректувати систему шкільних очікувань: описати форми і методи конкретної психологічної допомоги і можливі результати психологічної роботи, що дозволить йому оперативніше нейтралізувати неадекватні шкільні очікування та розширити уявлення слухачів про практичну психологію в школі. Крім того, лекційна робота допоможе психологу за досить нетривалий період практично охопити всі шкільні групи, а також, що важливо, познайомитися з ними.

На думку Н. Самоукіної, плануючи психологічні лекції, важливо врахувати, для кого читати, що читати, коли та де читати лекції.

Для кого читати? При читанні психологічних лекцій бажано, щоб аудиторія слухачів була однорідною і цікавилася в цілому загальними проблемами. В освітньому закладі виділяються наступні групи потенційних слухачів психологічних лекцій. У загальноосвітній школі: представники шкільної адміністрації, вчителі початкових, середніх і старших класів, діти, що вчаться в початкових (для них організовуються бесіди про психологію), середніх і старших класах та їх батьки (відповідно до віку їх дітей). У дошкільному навчальному закладі: адміністрація закладу (бесіди, консультації, лекції для керівників ДНЗ міста), діти молодшої та старшої груп (бесіди, ігри, тренінги), дошкільники, що знаходяться на етапі адаптації до ДНЗ, батьки дітей.

Що читати? При складанні тематичної програми лекцій психолог повинен враховувати дві основні умови: склад аудиторії, її інтереси та потреби.

Коли читати? Для читання психологічних лекцій необхідно вибирати час, зручний для більшості слухачів. Для педагогічного колективу (адміністрації, вчителів, вихователів) це може бути спеціально відведений час після уроків чи занять. Батьки із задоволенням послухають цікаву психологічну лекцію на батьківських зборах. Школярі - або на одному з уроків (за домовленістю з класним керівником), або відразу після уроків. Діти ДНЗ - в межах часу, відведеного для самостійної творчої діяльності.

Тривалість психологічної лекції може коливатися від 15-20 хвилин (для дитячої аудиторії) до однієї години (для дорослих).

Де читати? Можна вибрати або актовий зал школи, або одну з класних кімнат. Не рекомендується читати лекції у вчительській або кабінеті директора.

Типові помилки лектора при читанні психологічної лекції

Спостерігаючи за тим, у якій манері психологи зазвичай читають лекції в школах, ДНЗ перед педагогами, батьками і дітьми, можна виділити низку типових помилок, що перешкоджають встановленню сприятливого психологічного контакту лектора з аудиторією. Багато помилок пов'язано з тим, що психологи переносять манеру читання лекції з наукової або студентської сфер у практичну, не враховуючи особистісних, професійних і вікових особливостей аудиторії.

Очевидно, що стилі читання лекцій перед науковою або студентською аудиторією і вчительською принципово відрізняються.

Які ці основні відмінності? У чому полягають типові помилки психолога-лектора, якщо він при читанні лекції перед шкільною аудиторією демонструє форму поведінки, засвоєну ним або під час навчання у виші на психологічному факультеті, або в період роботи в академічному інституті?

H. Самоукіна виділяє такі найбільш поширені типові помилки у читанні психологічної лекції:

1. ЧАСТЕ ВЖИВАННЯ СКЛАДНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Психологічні знання, відображені в текстах монографій і підручників, як правило, будуються на основі вживання ґрунтовного понятійного апарату, складної спеціальної термінології. Тому, готуючись до лекції і проглядаючи професійну літературу, психолог часто вдається до прямого перенесення наукової термінології в зміст своєї лекції. Слід пам'ятати і враховувати, що засвоєння спеціальної психологічної термінології - особливий тривалий процес, що є необхідним під час професійного навчання психологів. Якщо психолог вдається до вживання спеціальної термінології при читанні лекцій з практичної психології різним групам контингенту освітнього закладу, він об'єктивно стикається з наступними труднощами:

  • o Значно ускладнюється розуміння слухачами тексту лекції, оскільки у них складається враження, що психологія дуже складна, заплутана і незрозуміла. Відповідно, починають сумніватися в тому, чи потрібна психологія в освітньому закладі. Навіть виникає питання щодо професійної компетентності лектора, адже складно його зрозуміти.
  • o Багато хто із слухачів соромиться запитати про значення спеціальних термінів: адже психолог так упевнено оперує ними. Ставити ж питання означає для слухача публічно виявляти власну некомпетентність, принижуватися. Відсутність питань з термінології пов'язана ще і з тим, що слухачі, природно, часто не можуть зрозуміти на слух правильну вимову невідомого їм терміна.
  • o Застосовуючи психологічну термінологію та прагнучи детально роз'яснити зміст кожного названого терміна, психолог ризикує невиправдано збільшити час лекції, зробити її громіздкою і важко засвоюваною слухачами. Структура лекції стає негнучкою, втрачає необхідну для неї "прозорість", що ускладнює логіку сприйняття та міркувань не тільки слухачів, іноді і самого психолога.
  • o Професіоналізм практичного психолога, у першу чергу, полягає у тому, що він повинен уміти презентувати психологічні ідеї простою, доступною, зрозумілою для освітян, батьків, дітей різного віку мовою.

Для адаптації психологічного змісту лекції з наукового стилю на практично спрямований під час підготовки до виступу слід виконувати наступні рекомендації:

  • 1. Підібрати літературу з теми лекції. Кількість джерел, що використовуються, не повинна перевищувати трьох-чотирьох.
  • 2. Прочитати підібрані джерела, не роблячи попередніх розгорнутих змістових виписок, намагаючись у загальному сприйняти та зрозуміти одержану інформацію.
  • 3. Сформувати власну позицію з теми лекції і виділити одну або декілька центральних ідей, які є близькими до власної особистісно-професійної позиції та які б хотіли представити слухачам.
  • 4. Спробувати уявити майбутніх слухачів: як вони одягнені, про що говорять, чим цікавляться.
  • 5. Уявити себе одним із слухачів. Уявити власні потреби, проблеми, турботи. Що б Вам було цікаво почути від психолога-лектора, на які запитання хотіли б отримати відповіді? Як би Вам хотілося, щоб виступав психолог, у якій манері? Які питання Ви хотіли б йому поставити? Після такої вправи доцільно розпочати складання плану власної лекції: просто, дохідливо, без вживання термінології, орієнтуючись на своїх потенційних слухачів та їх запити.
  • 2. ДЕМОНСТРАЦІЯ НА ЛЕКЦІЇ З ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ МАНЕРИ УЧЕНОГО-ПСИХОЛОГА

У науковій аудиторії прийнято, щоб доповідач говорив у злегка відчуженій, сухуватій манері. Зміст наукової лекції повинен бути тим, що раціоналізує, бути логічним, обчищеним від емоцій і особистих асоціацій.

Якщо читати лекцію для іншої аудиторії, зокрема, для працівників освітньої установи, така манера читання буде сприйнята слухачами швидше негативно, оскільки вони відчуватимуть дистанцію і оцінюватимуть лектора саме як вченого або академічного лектора. Цим пояснюється неуважність слухачів, неповне розуміння ними змісту лекції, відсутність психологічного контакту між лектором та аудиторією.

Для оволодіння різними способами викладу матеріалу у різних аудиторіях - наукової, професійної, дитячої, аудиторії, що має низький рівень психологічної компетентності,- практичний психолог може використовувати такі поради:

  • o Продумати, на які Ваші власні індивідуально-психологічні якості, Ваш власний досвід Ви можете спертися при читанні лекцій в освітньому закладі. Яка манера поведінки є найбільш успішною при спілкуванні зі знайомими, друзями у звичних комунікативних ситуаціях?
  • o Якщо умієте доцільно та влучно наводити приклади з власної практики, скористайтеся цим і спробуйте урізноманітнити лекцію вдалими прикладами з практики та продемонструвати особистісно-емоційне ставлення до них.
  • o Якщо любите жарт і цінуєте розумний і тонкий гумор, поміркуйте, як прикрасити власну лекцію декількома жартівливими прикладами (наприклад: "Як треба робити, щоб одержати негативний результат" або, навпаки, "Як не треба робити, щоб отримати позитивний результат").
  • o Якщо Ви людина добра і схильні допомагати людям, оберіть манеру доброго, дбайливого друга-лектора, який прагне перш за все допомогти своїм слухачам.
  • o Намагайтеся триматися на лекції максимально природно, так, ніби Ви розказували психологічну лекцію своїм друзям.
  • o Якщо аудиторія в якийсь момент лекції перестає слухати, корисно поставити такі питання: "Чи цікаво Вам те, про що я розповідаю?", "Ви згодні з моєю думкою?", "Чи хотіли б Ви щось доповнити?" Такі питання активізують увагу слухачів і організовують змістовний діалог між ними і лектором.
  • 3. ДЕМОНСТРАЦІЯ НА ЛЕКЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗАРОЗУМІЛОСТІ

Професія психолога в даний час вважається однією з найпрестижніших і елітних. Багато психологів, розуміючи це, у своїй поведінці та спілкуванні з працівниками інших професійних сфер демонструють деякий психологічний апломб, зарозумілість.

Напевно, подаючи на лекції психологічну інформацію у вимушено спрощеній, популярній формі, психолог може сам ставитися до такої манери не зовсім схвально ("Доводиться пояснювати багато простих речей"). Усвідомлено або часто неусвідомлено в інтонаціях психолога-лектора проглядається деяка зверхність до слухачів ("Це так просто, а Ви не розумієте!").

Демонстрація зарозумілої позиції сприяє формуванню відчутної дистанції, відчуженості між слухачами і психологом-лектором та природно, не сприяє виникненню між ними взаєморозуміння і психологічного контакту.

Як подолати це досить поширене "професійне захворювання" психологів?

Н. Самоукіна рекомендує при організації психотехнічної підготовки до лекції виконати медитаційні вправи. Наприклад: пригадати перші місяці навчання у виші або на спеціальних психологічних курсах. Чи все там було зрозумілим з початку? Якщо не все, то з якими труднощами входження у психологічну професію Ви стикалися? Які проблеми Вам доводилося вирішувати під час професійної адаптації? Які професійні труднощі, переживаєте в даний час? Якими способами намагаєтеся їх подолати?

Подумати про те, що психологія, загалом, дійсно складна, трудомістка професія. І якщо витрачено роки на засвоєння психологічних знань і отримання професійного досвіду, недоцільно чекати від слухачів швидкого розуміння і включення у психологічну проблематику.

Подумати над тим, що психологія не повинна всім подобатися тільки тому, що Ви самі цікавитеся нею і вибрали її своєю професією.

Зрозуміти, що власне завдання на лекції полягає тільки у тому, щоб спробувати зацікавити слухачів, відносячись до них із повагою їх особистісної позиції у ставленні до психології.

4. ДЕМОНСТРАЦІЯ МЕНТОРСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ.

Дана помилка є характерною, головним чином, для молодих фахівців, учорашніх випускників психологічних факультетів вишів. Виступаючи перед аудиторіями педагогів, батьків, дітей, вони демонструють позицію керівника, наставника, повчального вихователя. Особливо неефективною є подібна поведінка в аудиторії, що складається з людей старшого віку. У таких слухачів, як правило, виникає до лектора недовіра, іноді навіть глузлива іронія.

Як позбавитися такої позиції?

При підготовці до лекції намагатися відчути та зрозуміти дійсну складність питань, що розглядаються. Багато з них не розв'язується за допомогою одного тільки роз'яснення, "як треба робити", їх вирішення вимагає тривалих зусиль педагогів, батьків, дітей. Деякі психологічні проблеми (наприклад, невміння спілкуватися або власна тривожність) вимагають від людини тривалої та систематичної роботи над собою.

Пригадати вчителя, якого Ви самі дуже любили і поважали, коли вчилися в школі. Активізувати своє відчуття авторитету цього вчителя, відчути повагу до нього, неначе Ви на декілька хвилин стали школярем.

Подумати, як би Ви побудували психологічну лекцію, якби її читав цей учитель? Якщо б він сидів серед Ваших слухачів? Чи стали б Ви повчати його: "Треба робити так"? Якщо ні, то яку манеру читання лекції Ви б вибрали?

Пам'ятати про те, що розповідь "як треба робити" малоефективна. Після такої лекції слухачі розходяться і продовжують працювати, як і раніше, тобто нічого не змінюється в їх свідомості.

Подумати, яку манеру читання лекції необхідно вибрати, щоб слухачі пішли задумавшись? Як вже протягом лекції "запустити" їх внутрішній процес самоаналізу власного професійного досвіду і прагнення до позитивного самовдосконалення і розвитку?

5. ЧИТАННЯ ЛЕКЦІЇ В ОПИСОВІЙ МАНЕРІ.

Багато психологів продовжують читати лекції з практичної психології в описовій манері: вони розповідають про проблему, наводять приклади для ілюстрації висловлених положень, в кінці лекції формулюють деякі загальні рекомендації. Після такої лекції слухачі засвоюють деякі знання та інформацію, але не отримують головного - керівництва до дії, тобто технологій.

Наприклад, психолог детально розказує про емоційний світ дитини, про умови, що впливають на його формування, способи розвитку нормальної емоційності дитини. Проте в лекції немає інформації про те, як заспокоїти дитину, що знаходиться в стані афекту.

Сучасна аудиторія освітнього закладу чекає від лектора не просто популярних розповідей про психологію, вона чекає конкретних, технологізованих програм, психологічно обґрунтованих дій дорослого для оптимізації і підвищення ефективності взаємодії з дітьми.

Пропозиція конструктивних варіантів технологізованих психологічних програм відрізняється від менторської позиції психолога-лектора. Основна відмінність полягає в тому, що в першому випадку психолог демонструє позицію, яку можна виразити формулою: "Я знаю проблеми педагогів і пропоную конкретні способи їх розв'язання". При цьому технологізована програма повинна бути виражена у формі методики й органічно вбудовуватися в структуру професійної діяльності педагога, щоб він міг практично користуватися нею. Зміни, які вноситиме вчитель чи вихователь у таку готову методику, можуть торкатися або її подальшого вдосконалення, або її пристосування до власних індивідуально-професійних можливостей.

У другому випадку при демонстрації менторської позиції психолога-лектора, як правило, даються рекомендації загального характеру без адаптації їх до професійної діяльності педагога.

6. НЕЕФЕКТИВНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ.

Досить часто психолог приходить на лекцію з великою кількістю аркушів паперу, де написаний від руки чи надрукований текст лекції. За таких обставин має місце зачитування вголос сторінки за сторінкою у буквальному розумінні. Лектор об'єктивно робить невеликі паузи, щоб знайти наступну сторінку, "перевести дихання" або кинути погляд в аудиторію.

Така манера читання психологічної лекції абсолютно неефективна, оскільки слухачі відчувають себе швидше присутніми на офіційній доповіді, ніж на психологічній лекції. Як наслідок - відсутність психологічного контакту з аудиторією, слухачі відверто нудьгують.

Для того щоб лекція була успішною, її слід організувати з урахуванням наступних вимог:

  • o Готуючись до лекції, не обов'язково записувати її текст у вигляді розгорнутих позицій на великих аркушах паперу. Необхідно скласти короткий план основних питань і наголосити на важливих аспектах, проілюструвавши його прикладом чи аналізом власного практичного досвіду.
  • o План лекції повинен бути зафіксований на невеликих пронумерованих картках, щоб добре орієнтуватися в змісті. Важливі моменти лекції можуть бути виділені яскравим кольором, щоб без додаткової витрати часу зробити акцент на потрібному аспекті.
  • o Читання лекції - це візитка психолога, показник ефективності його роботи, пов'язаної з популяризацією психологічних знань. Тому необхідно навчитися вільно говорити з аудиторією, лише іноді користуючись планом лекції, представленому в картці.
  • o Перед аудиторією бажано стояти, а не сидіти. По-перше, позиція стоячи перед аудиторією підкреслює активну включеність лектора в лекційний процес та повагу до аудиторії. По-друге, виголошуючи промову стоячи, лектор забезпечує кращі умови для зорового та слухового сприйняття змісту лекції, за рахунок чого активізується увага слухачів. Необхідно прагнути постійно тримати з ними психологічний контакт: дивитися їм в очі, усміхатися, ставити навідні питання, вислуховувати їх думки, висловлювати свою точку зору.
  • o Не слід робити лекцію дуже довгою. Тривалість лекції повинна складати не більше однієї години.
  • o Якщо слухачі часто відволікаються, активізувати їх увагу можна за допомогою жарту, короткої гумористичної розповіді або цікавого відступу.
  • o Закінчувати лекцію необхідно конструктивно за змістом (формулювати висновки або пропонувати технології) і позитивно за емоційним настроєм. Слухачі повинні піти від психолога зацікавленими, заінтригованими, охочими відразу ж випробувати його рекомендації і, що найбільш важливо, у гарному настрої та підвищеній активності.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >