Роль страхових посередників у системі реалізації страхових послуг

Розширення як за масштабами, так і за обсягами ринку страхових послуг в Україні потребує розвитку страхового посередництва, як невід'ємного структурного елемента системи страхування. У країнах Європейського Союзу страхове посередництво активно розвивається й має законодавче унормування. Так, основним регламентуючим документом є Директива 2002/92/ЄС Європейського парламенту й Ради "Про страхових посередників" від 9 грудня 2002 року.

Директивою розмежовуються поняття "страхове посередництво" та "перестрахове посередництво". У відповідності до ст. 2 цієї Директиви, страхове (перестрахове) посередництво - це діяльність щодо ознайомлення, пропозиції, консультування споживачів з питань підготовки до укладання договору страхування (перестрахування), чи з укладання договору страхування (перестрахування), чи з участі в супроводі та контролі виконання договорів страхування (перестрахування). При цьому чітко зауважується також, що не вся подібна діяльність може кваліфікуватися, як страхове посередництво: така діяльність, здійснювана безпосередньо страховою (перестраховою) організацією чи її співробітником, відповідальність за дії якого несе така страхова (перестрахова) організація, не розглядається як страхове посередництво. Так само не розглядається як страхове (перестрахове) посередництво забезпечення споживачів інформацією непрямого характеру в контексті іншої професійної діяльності, змістом якої не є супровід споживача при укладанні чи виконанні договору страхування (перестрахування), управління збитками на професійній основі в страховій чи перестраховій організації, управління ризиками та експортною оцінкою заявлених збитків - також не розглядається як страхове (перестрахове) посередництво12.

Страхові посередники - це посередники, які задовольняють попит на страхові послуги та виконують роботи, котрі безпосередньо пов'язані з реалізацією страхових послуг і обслуговуванням договорів страхування.

У теорії та практиці страхування, страхове посередництво умовно поділяється на прямих та непрямих посередників.

Прямими страховими посередниками вважаються: страхові агенти; страхові брокери та перестрахові брокери. їх діяльність регулюється Законом України "Про страхування" та відповідними розпорядженнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері ринків фінансових послуг.

Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від іменні та за дорученням страховика й виконують частину його страхової діяльності.

Функціональними обов'язками страхового агента є:

• o діяти від імені та на підставі одного або більше страховиків щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг;
• o проведення роботи, пов'язаної з укладанням та виконанням умов договорів страхування (підготовка та укладання договорів страхування, обслуговування договорів, у т.ч. оформлення всіх необхідних договорів для своєчасної виплати страхових сум й страхового відшкодування);
• o виконання роботи, пов'язаної з проведенням страхових виплат.

Страхові агенти під час здійснення страхової посередницької діяльності, як суб'єкти цивільно-правових відносин, повинні дотримуватись таких вимог:

• o на підставі заяви від страхувальника агент укладає договір страхування;
• o надавати щодекадно страхові відомості про укладені договори страхування та розміри отриманих платежів;
• o у разі порушення страховим агентом терміну оформлення договорів страхування без поважних причин, страховик зобов'язаний призупинити дію агентської угоди не менше, ніж на три місяця.

Страхові (перестрахові) брокери - юридичні або фізичні особи, які зареєстровані, як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого іменні на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні (перестрахуванні), як страхувальник.

Функціональними обов'язками страхових (перестрахових) брокерів є:

• o консультування;
• - надання експертно-інформаційних послуг;
• o здійснювати діяльність, пов'язану з підготовкою, укладанням, виконанням (супроводженням) та перестрахуванням, у т.ч. щодо врегулювання збитків;
• o інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановлено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Проведення брокерської діяльності на ринку страхових послуг зобов'язує брокерів до такого:

• o забезпечити укладання договору страхування на найвигідніших для страхувальника умовах відповідно до брокерської угоди зі страховиком, який має стійке фінансове становище;
• o володіти інформацією, яка потрібна для укладання договору страхування на умовах страхувальника, у т. ч. про наявність у страховика ліцензії на проведення відповідного виду страхування, розміри страхових тарифів та умови страхування, що пропонує страховик, рівень його платоспроможності, а також надавати цю інформацію страхувальнику за його проханням.

Чинним законодавством України діяльність страхових (перестрахових) брокерів чітко регламентується щодо їх прав та обов'язків у процесі укладання та дії договорів страхування (перестрахування):

• o страховий брокер не може проводити інші види діяльності, у т.ч. числі посередницької, крім посередницької діяльності на страховому ринку;
• o страховими брокерами можуть бути як юридичні особи, так і громадяни, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності. Перестраховими брокерами можуть бути лише юридичні особи;
• o страховий брокер може укладати договори страхування з одним страховиком на суму страхових платежів, що не перевищує 35% від загальної суми страхових платежів за всіма договорами страхування, які уклав цей брокер протягом року;
• o для забезпечення ліквідності операцій страхового брокера, розмір отримуваних ним страхових премій протягом кожного кварталу не повинен перевищувати розміру сплаченого статутного капіталу страхового брокера.

Посередницька діяльність страхових агентів, страхових (перестрахових) брокерів спрямована на розширення ринку страхових послуг, забезпечення більш ефективної взаємодії між страховиком та страхувальником, поширення та популяризації страхових послуг серед економічно активних верств населення. Разом з цим, в діяльності страхових агентів та страхових (перестрахових) брокерів є певні відмінності, розглянемо їх у табл. 2.2.

Розвиток посередницької діяльності на ринку страхових послуг передбачає також активне функціонування непрямих страхових посередників. Таких посередників прийнято вважати не страховими посередниками, тобто вони не приймають безпосередньої участі у процесі укладання та дії договорів страхування. Проте вони виконують надзвичайно важливі функції: консультативні; інформаційні; рекламні; кредитно-банківські; фінансові; валютні; аудиторські; нотаріальні; юридичні; біржові та інші послуги, без яких неможливе функціонування сучасного ринку страхових послуг.

Непрямими страховими посередниками вважаються:

• - аварійні комісари;
• - аджайстери;
• - актуарії;
• - диспашери;
• - сюрвейтери.

Таблиця 2.2. Характерні відмінності між страховими агентами та страховими (перестраховими) брокерами на ринку страхових послуг

Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства. Основним завданням діяльності аварійного комісару є складання аварійного сертифікату, в якому зазначаються достовірні дані, які підтверджують інформацію про обставини й причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

Аджастер - фізична або юридична особа, що представляє інтереси страховика при вирішенні питань щодо врегулювання заявлених претензій страхувальника у зв'язку з настанням страхового випаду. Основними функціями в діяльності аджастера є: аналізування фактів й ризикових обставин щодо страхового випадку; складання експертного висновку для страховика за матеріалами проведеного аналізу; проведення робіт з питань ризик-менеджменту. До компетенції аджастера також входить оцінювання величини збитку, спричиненого настанням страхового випадку та узгодження зі страхувальником спірних питань щодо суми страхового відшкодування у відповідності до укладеного договору страхування.

Актуарій - фахівець, що здійснює актуарні (математичні) розрахунки на основі відповідної статистики настання страхових випадків для обчислення базових страхових тарифів страховика та проведення робіт з формування й оптимізації страхового портфеля, у т.ч. й за рахунок перестрахувальної діяльності. Основними завданнями актуарія є:

• o дослідження й групування ризиків у межах страхової сукупності, тобто виконання вимоги наукової класифікації ризиків з метою створення гомогенної підсукупності в межах загальної страхової сукупності;
• o визначення математичної ймовірності настання страхового випадку, а також частоти й ступеня тяжкості наслідків заподіяння збитку як в окремих ризикових групах, так і в цілому по страховій сукупності;
• o визначення собівартості послуги, що надається страховиком, проводиться у відношенні до всієї страхової сукупності;
• o дотримання принципу еквівалентності, тобто встановлення адекватної рівноваги між платежами страхувальника, вираженими через страхову суму, і страховим забезпеченням, наданим страховою компанією, завдяки отриманим страховим преміям;
• o математичне обгрунтування необхідних резервних фондів страховика, пропозиції конкретних методів та джерел їх формування.

Диспашер - фахівець з морського права, що виконує розрахунки щодо розподілу витрат по загальній аварії між судном, вантажем і фрахтом, тобто диспашу. У міжнародній страховій практиці диспашер керується Кодексом торговельного мореплавства, Повітряним Кодексом, а також нормами міжнародного морського або повітряного права. Диспашер, як правило, призначається судновласником.

Сюрвейєр - експерт, що оглядає транспортні засоби і вантажі й робить висновки щодо їх стану, ушкодженнях при аваріях, експлуатаційних характеристиках тощо.