< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЕКОНОМІЧНІ Й СОЦІАЛЬНІ КОМПОНЕНТИ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Глава 3. Населення і трудовий потенціал суспільства

Глава 4. Людський капітал населення і трудовий потенціал суспільства

З.НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА

  • 3.1. Населення як демоекономічна категорія.
  • 3.2. Характеристики відтворення населення.
  • 3.3. Економічно активне населення.
  • 3.4. Трудові ресурси як соціально-економічна категорія,
  • 3.5. Відтворення ресурсів для праці,
  • 3.6. Трудовий потенціал суспільства.

Резюме.

Терміни і поняття.

Запитання та завдання для індивідуальної роботи.

Література для поглибленого вивчення теми.

Людські ресурси — специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Як фактор економічного розвитку людські ресурси — це працівники, що мають певні професійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі. Вивчення людських ресурсів має велике значення для оцінки ринку праці й розробки відповідної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та його зайнятості.

Специфіка людських ресурсів порівняно з іншими факторами економічного розвитку полягає в тому, що, по-перше, люди не лише створюють, а і споживають матеріальні та духовні цінності; по-друге, багатогранність людського життя не вичерпується лише трудовою діяльністю, а отже, щоб ефективно використовувати людську працю, потрібно завжди враховувати потреби людини як особистості; по-третє, науково-технічний прогрес і гуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостей працівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов.

Залежно від мети дослідження людські ресурси характеризуються різними соціально-економічними категоріями. У цій главі розглянемо ті з них, що використовуються економікою праці: населення, економічно активне населення, трудові ресурси, трудовий потенціал.

При вивченні матеріалів цієї глави завдання студента полягає в тому, щоб чітко з'ясувати демографічну, соціальну й економічну сутність і специфіку використання цих категорій, зрозуміти значення людського потенціалу для соціально-економічного прогресу, вияснити особливості відтворення населення та ресурсів для праці в Україні.

Населення як демоекономічна категорія

Населення — це сукупність людей, що проживають на визначеній території (в країні, області, місті, районі, селі тощо). Нерідко в цьому ж розумінні в соціально-економічній літературі використовується поняття "народонаселення'. Населення — це всі люди незалежно від їхніх характеристик, тобто це найширше поняття для означення людських ресурсів (схема 3.1).

Варіанти класифікації населення в економіці праці

Разом з тим населення — це те джерело, той "матеріал", з якого утворюються всі інші груповання людей (наприклад, ті, що в економіці праці означаються економічно активним населенням, трудовими ресурсами). Тому вивчення чисельності, складу і динаміки населення (цеє предметом дослідження науки демографії) надзвичайно важливе і для економіки праці. Економісти розглядають населення як джерело ресурсів для праці, як носія певних економічних відносин і, що дуже важливо, як споживача, що формує попит.

Демографічні процеси — відтворення населення, зміна поколінь, характер і темпи зростання (зменшення) населення, зміна рівнів народжуваності, смертності, статево-вікової структури, міграції й т. ін., тісно взаємопов'язані з усім суспільним розвитком. Ці процеси залежать від суспільного розвитку і, разом з тим, активно впливають на нього, сприяючи соціально-економічним перетворенням чи гальмуючи їх. Сказане є особливо актуальним для сучасної соціально-економічної ситуації в Україні.

Чисельність, склад і показники природного руху населення України наведені в табл. 3.1.

З даних таблиці бачимо, що чисельність населення України постійно скорочується (приблизно на 0,4 млн. щорічно, починаючи з 1994 p.).

Таблиця 3.1. Чисельність, склад і показники природного руху населення України. 1992—2003 рр.

Од. виміру Роки
1992 1996 1998 2000 2002 2003
1 2 3 4 5 6 7 8
Чисельність населення*

в тому числі:
млн чол. 52,1 51,3 50,2 49,4 48,4 48,0
— за віком
працездатного віку % 55,7 55,9 56,1 56,8 58,1 59,2
молодші % 22,8 21,5 20,7 19,5 18,1 17,3
старші % 21,5 22,6 23,2 23,7 23,8 23,5
— за статтю
чоловіки % 46 47 46,5 46,4 46,3 46,3
жінки % 54 53 53,5 53,6 53,7 53,7
— за місцем проживання
міське населення % 68 68 68 67,5 67,5 67,5

Закінчення табл. 3.1

1 2 3 4 5 6 7 8
сільське населення % 32 32 32 32,5 32,5 32,5
Кількість народжених тис. чол. 596,8 467,2 419,2 385,1 390,7 408,6
Кількість померлих тис. чол. 697,1 776,7 719,9 758,1 754,9 765,4
Природний приріст тис. чол. -100,3 -309,5 -300,7 -373,0 -364,2 -356,8
На 1000 населення:
— кількість народжених чол. 11,4 9,1 8,4 7,8 8,1 8,5
— кількість померлих чол. 13,4 15,2 14,3 15,3 15,7 16,0
— природний приріст чол. -2,0 -6,1 -6,0 -7,5 -7,6 -7,5

Це скорочення викликане, з одного боку, зменшенням чисельності народжених і збільшенням кількості померлих (щорічне природне зменшення населення перевищує в останні роки 350 тис. осіб), а з іншого — від'ємним сальдо зовнішньої міграції (біля 100 тис. осіб щорічно). Ці дві причини обумовили дуже значне зменшення чисельності населення України за останнє десятиріччя. Інший тривожний показник у динаміці населення — збільшення частки людей пенсійного віку і зменшення частки молоді, що показує процеси старіння населення і зменшує джерела ресурсів для праці.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >